WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, види і склад правопорушень - Реферат

Поняття, види і склад правопорушень - Реферат


дінки та наслідків. Вина виступає у двох формах: у вигляді умисної та необе-
режної.
Адміністративне правопорушення багато в чому нагадує злочин - так са-
мо воно може бути спрямоване проти громадського порядку, власності, прав і свобод громадян тощо. Головною ознакою, за якою адміністративні правопору-
шення відрізняються від кримінальних злочинів, є менший ступінь суспільної небезпеки. Адміністративне правопорушення переростає у злочин: якщо адмі- ністративний проступок набув ознак складу злочину; якщо адміністративне правопорушення вчинене вдруге.
Із співвідношення відповідних статей кримінального законодавства і за-
конодавства про адміністративні правопорушення видно, що і злочини і адмі-
ністративні правопорушення посягають на однакові за своїм характером об'єк-
ти, саме це складає суспільну небезпеку. Завдання адміністративного і кримі-
нального законодавств складається в охороні від посягань одних і тих же об'єк-
тів.
Дисциплінарні проступки - це суспільно небезпечні вчинки, які заподі-
юють шкоду внутрішньому порядку діяльності підприємств, установ, організа-
цій і тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність. У Кодексі законів про працю визначено два види стягнень, що можуть бути накладені на працівни-
ків - догана і звільнення. Робота деяких категорій працівників пов'язана з під-
вищеним ризиком і небезпекою, що зумовлює потребу в додержанні чіткої дис-
ципліни і порядку (залізничники, авіатори, митники та інш.)
Цивільно-правові проступки - це суспільно небезпечні порушення май- нових і пов'язаних з ними особистих відносин, які регулюються нормами ци- вільного, трудового, сімейного, фінансового, аграрного права. На відміну від злочинів, цивільні проступки не мають вичерпного переліку у законодавстві, а їх юридичні наслідки тягнуть за собою правовідновлюючі заходи (невиконання обов'язків за цивільно-правовим договором). Цивільно- правова відповідаль-
ність носить в значній мірі компенсаційний характер.
Головна мета цивільно-правової відповідальності, на відміну від кримі-
нальної і адміністративної - не покарання чи перевиховання, а відшкодування завданих збитків, оскільки цивільне порушення завдає шкоди насамперед конк-
ретній фізичній чи юридичній особі.
Конституційні проступки - завдають шкоди державному ладу; його об'єктом є закріплені Основним Законом порядок організації та діяльності ор-
ганів державної влади і глави держави, порядок утворення інших органів дер-
жави, форма правління та устрій держави, отже, об'єктом такого проступку мо-
жуть ставати форма або апарат держави; ним можуть бути також конституційні права людини.
Новим видом правопорушення являються податкові проступки - сус-
пільно небезпечні протиправні діяння, які порушують права і законні інтереси суб'єктів податкових правовідносин. За їх здійснення встановлена юридична відповідальність.
Матеріальні проступки - суспільно небезпечні протиправні вчинки, які складаються в винному нанесенні збитків майну підприємства його робітником. Матеріальну відповідальність покладено за шкоду, заподіяну підприємству чи організації внаслідок порушення трудових обов'язків.
Трудове правопорушення (порушення трудового законодавства) - це вин-
не протиправне діяння суб'єкта трудового права, яке складається з невиконан-
ня, порушення трудових обов'язків і заборонене санкціями, які містяться в нор-
мах законодавства про працю.
Процесуальне правопорушення зв'язане з порушенням громадянами чи державними органами інтересів правосуддя чи процесуальних прав сторони, з якою правопорушник перебуває в правовідносинах. Не являються процесуаль-
ними правопорушеннями незначні витрати процедурного характеру, які допус-
каються громадянами.
Отже, проступки - звичайні, ординарні правопорушення. Вони відрізня-
ються один від одного не ступенем своєї шкідливості для суспільства, а іншими
матеріальними рисами і ознаками, обумовленими особливостями тієї сторони правопорядку, на яку вони посягають.
В залежності від характеру цивільно-правового порушення розрізняють:
договірні правопорушення і позадоговірні правопорушення. Перші зв'язані з порушенням зобов'язань сторін цивільно-правового договору, другі - з невико-
нанням чи з недотриманням умов цивільно-правових норм.
Від цивільного правопорушення слід розрізняти невинне нанесення шко-
ди (ст.454 ЦК Укр.), порушення майнових прав внаслідок правомірних дій -
рятування майна (ст.472 ЦК).
Крім приведеного вище поділу існують і інші основи класифікації право-
порушень. Базуючись на наявності економічних, соціальних, політичних відно-
син суспільства, розрізняють три види правопорушень: а) в сфері соціально-
економічних відносин (власність, праця, розподіл і інш.); б) в сфері побуту і дозвілля (сім'я, суспільний порядок); в) в суспільно-політичній сфері (діяль-
ність державного апарату). Можлива класифікація правопорушень і за іншими
критеріями (наприклад, в наукових цілях). Так, можна розрізняти правопору-
шення, які посягають на духовні чи матеріальні блага, суспільні чи особисті ін-
тереси, правопорушення в сфері нормотворчої діяльності.
Правопорушення по колу осіб: особисті і групові (колективні).
Груповими називаються правопорушення, скоєні об'єднанням дій членів групи, які характеризуються визначеним ступенем загальності інтересів, цілей і єдніс-
тю дій.
Поряд із національним правом держав існує і міжнародне право. Поруше-
ння міжнародно-правової норми є міжнародним правопорушенням, яке по- роджує міжнародно-правову відповідальність.
Міжнародні правопорушення - дії чи бездіяння суб'єктів міжнародного права , які суперечать нормам і принципам міжнародного права чи особистим
зобов'язанням і завдають шкоду іншому суб'єкту, групі суб'єктів міжнародного права чи всій міжнародній спільноті.
Розрізняють міжнародні злочини і міжнародні делікти (проступки). До злочинів відносять работоргівлю, піратство, міжнародний тероризм), а до між-
народних деліктів - порушення торгових зобов'язань).
Отже, ми визначили різні види правопорушень і можемо зробити висно- вок, що всі вони знаходяться в тісному зв'язку та взаємозалежності між собою.
Література
1. Бабій Б.М., Бурчак Ф.Г. Юридичний словник. - 2-ге вид., перер. і доповнене.-К., 1983. - 871с.
2. Бармак М.В., Бармак О.Я. Основи правознавства: Посібник дляабітурієнтів, учнів, вчителів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1999. - 192с.
3. Литвак О. Злочинність: її причини та профілактика. - К.: Україна, 1997. - 167с.
4. Малеин Н.С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность. - М.: Юридическая литература, 1985. - 192с.
5. Матузов Н.И. и Малько А.В. Теория государства и права: Курс лекций. - М., 2000. - 776с.
6. Молдован В.В. Основи держави і права. - К.: Юмана,1997. - 176с.
7. Настюк М. Правознавство: Підручник. - Львів: Світ, 1995. - 272с.
Loading...

 
 

Цікаве