WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Види і правові джерела радіаційної та ядерної безпеки - Реферат

Види і правові джерела радіаційної та ядерної безпеки - Реферат

не підтвердили наявності державної системи обліку та контролю ядерних матеріалів;
· не взяли на себе зобов'язань щодо умов реекспорту ядерних матеріалів, обладнання та технологій третім державам.
Стаття 71 передбачає, що "...Україна не несе відповідальності за ядерний матеріал, якщо він перевозиться через її територію, над нею або на її літаках, за умови, що цей ядерний матеріал відповідно до контракту про перевезення є власністю іншої держави."
Закон дає визначення поняття "ядерна безпека" як дотримання норм, правил стандартів та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку.
Декілька слів варто сказати про ті міжнародні конвенції, які є частиною національного права і мають безпосереднє відношення до нашої теми. Отже, за хронологією:
1. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу, участь в якій Україна оформила 5 травня 1993 року, відповідальність за створення і функціонування фізичного захисту ядерних матеріалів повністю покладає на органи держави.Основні положення цієї Конвенції дуже детально будуть відображені в Законі України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, інших джерел іонізуючого випромінювання", проект якого подано на розгляд Верховної Ради України і має бути розглянутий у першому читанні. Ця Конвенція, а також закон вкрай важливі з точки зору упередження явного чи таємного вилучення ядерних матеріалів із злочинною метою.
2. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду, ратифікована 23 грудня 1996 року, встановлює надзвичайно важливий правовий інститут.
На жаль, не можна сказати, що формування цього інституту в Україні закінчилось. Розділ ХІІІ Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" практично встановив основні принципи цього інституту, якими є абсолютна відповідальність (тобто відповідальність без вини) оператора за ядерну шкоду. Виключна відповідальність оператора у цьому Законі визначена так: "Жодна особа, крім оператора, не несе відповідальності за ядерну шкоду за винятком випадків, передбачених цим Законом". Ще одна особливість, яка відрізняє цей тип відповідальності від звичайної цивільної відповідальності - це обмеження розміру такої відповідальності певною сумою. В Україні вона обмежується сумою еквівалентною
50 мільйонам Спеціальних прав запозичення (СПЗ) за кожний ядерний інцидент, де Спеціальні права запозичення означають розрахункову одиницю, визначену Міжнародним валютним фондом, яка використовується ним для здійснення власних операцій та угод. Крім того, обмежуються в часі строки позовної давності, якщо позов стосується шкоди, завданої майну.
Однією з особливостей нашого законодавства є те, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, завданої життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності. Звичайно, така норма зумовлює значні труднощі для страхових компаній під час організації ядерного страхування.
Ще декілька слів щодо важливості цього правового інституту та його зв'язку з іншими інститутами. Хотілося б привернути увагу до визначення поняття: ядерна шкода - втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров'ю людини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна майну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці чи транспортному засобу, за яким здійснювалося перевезення.
Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає тоді, коли ця шкода спричинена ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора після прийняття ним від оператора іншої ядерної установки відповідальності за цей матеріал чи під час його перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не була прийнята іншим оператором відповідно до письмової угоди.
Якщо ядерна шкода була спричинена під час транзиту ядерного матеріалу, відповідальність за ядерну шкоду несе оператор, який є відправником вантажу чи його отримувачем. Момент переходу власності визначається угодою між відправником вантажу і його отримувачем.
Крім перерахованих документів слід назвати також Конвенцію про ядерну безпеку, ратифіковану Верховною Радою України 17 грудня 1997 року.
Всі згадані документи входять до системи ядерного законодавства України.
Крім спеціального законодавства, що встановлює особливі вимоги, що відрізняються від вимог загального режиму здійснення зовнішньоекономічної діяльності, існує загальний Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", прийнятий у 1991 році і діє з багатьма змінами та доповненнями. Цей Закон встановлює правове регулювання всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, включаючи зовнішню торгівлю, економічне та науково-технічне співробітництво і т.ін. Одним з основних принципів свободи зовнішньоекономічної діяльності цей закон визначає обов'язок дотримуватись під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності порядок, встановлений законами України.
Кримінальне законодавство України також містить норми, які встановлюють санкції у випадках правопорушень, пов'язаних з незаконним придбанням, зберіганням, використанням, передачею або руйнуванням радіоактивних матеріалів (до радіоактивних матеріалів відносяться джерела іонізуючих випромінювань, радіоактивні речовини, ядерні матеріали), - строк до 5 років позбавлення волі; якщо спричинено загибель людей - до 10 років позбавлення волі (стаття 228-2)
Нормами Митного кодексу України передбачено відповідальність за порушення митних правил у вигляді грошових штрафів, конфіскації майна, адміністративного затримання майна.
Цей досить короткий огляд законодавства, що регулює ядерну діяльність дає лише уявлення про його складність і комплексність, але ядерне законодавство - в процесі творення.
Loading...

 
 

Цікаве