WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання інвестиційної діяльності - Реферат

Правове регулювання інвестиційної діяльності - Реферат

документів додатково подаються до Національного банку України (мовою країни інвестицій та завіреним текстом українською мовою).
У випадку придбання уповноваженим банком за кордоном і в Україні будь-яких майнових прав (в тому числі акцій, облігацій та інших цінних паперів іноземних держав, фірм, банків тощо, деномінованих у іноземній валюті) та прав інтелектуальної власності, до Національного банку України подаються легалізовані відомості стосовно:
1) емітентів цінних паперів, умови придбання та гарантії забезпечення цінних паперів;
2) власників і щодо правового статусу майнових прав і прав інтелектуальної власності.
Підставами для відмови від видачі індивідуальної ліцензії можуть бути:
1) незадовільний фінансовий стан уповноваженого банку;
2) невідповідність документів, поданих уповноваженим банком, вимогам чинного законодавства України та нормативних документів Національного банку України;
3) порушення або можливе порушення у зв'язку з інвестицією встановлених Національним банком України економічних нормативів регулювання діяльності комерційних банків;
4) невиконання вимог Національного банку України щодо забезпечення функцій банківського нагляду за операціями своїх клієнтів;
5) рішення відповідних органів (Міністерства економіки України, Міністерства закордонних справ України,Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України тощо) щодо неможливості чи економічної та геополітичної недоцільності здійснення уповноваженими банками інвестицій у конкретну країну;
6) заборони або обмеження щодо іноземних інвестицій, передбачені діючим законодавством країни інвестицій;
7) відсутність у законодавстві країни інвестицій правових гарантій щодо недоторканості іноземних інвестицій та безперешкодної їх репатріації;
8) стан платіжного балансу України як в цілому, так і в розрізі окремих країн світу;
9) інші підстави, передбачені чинним законодавством України та нормативними документами Національного банку України.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. за № 15-93. Національний банк України надає індивідуальні ліцензії на відкриття резидентами України рахунків у іноземній валюті. Національний банк України, відповідно до положень Декрету встановлює порядок отри-мання та перереєстрації ліцензій на відкриття резидентами України рахунків в іноземних банках.
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Пошук ефективного правового регулювання відносин між державами, що приймають інвестиції та державами, що надають інвестиції, породив багато складних проблем.
Так, важливе значення має визначення відмінностей між дією держави (Acta imperii) та дією громадянина (Acta gestionis) для того, щоб юридичні та фізичні особи могли в судах інших держав вимагати від держави, що приймає інвестиції, виконання її зобов'язань.
Існує також проблема визначення застосовуваного права у відносинах між приймаючими державами та інвестором. Конкретні умови інвестування капіталу примушували держави при виникненні спорів звертатися в ряді випадків до міжнародного права. Ця тенденція в останній час знайшла своє закріплення у багатосторонньому договорі, яким є Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів (Вашінгтонська конвенція) 1965 p.
Наступна проблема пов'язана із можливістю визнання за деякими категоріями інвесторів статусу суб'єктів міжнародного права. В науці міжнародного права існує немало спроб аргументувати доцільність розширення кола суб'єктів міжнародного права, включивши до їх числа, зокрема транснаціональні корпорації, діяльність яких містить деякі елементи міжнародної правосуб'єктності.
Велику увагу привертає і проблема націоналізації іноземних інвестицій. На даний час не існує загальної норми міжнародного характеру, що регулює ці питання. Є дві резолюції Генеральної Асамблеї ООН, що мають відношення до цього предмету, але не містять чітких рекомендацій. Це резолюція 1803 (XVII) від 14 грудня 1962 р. "Про невід'ємний суверенітет над природними ресурсами" і резолюція 3201 (s-VI) від 12 грудня 1974 р. "Про економічні права та обов'язки держав". Спільним для вказаних резолюцій є підтвердження суверенітету прав держав над своїми природними ресурсами, із якого витікає як їх право на націоналізацію, так і обов'язок добросовісного дотримання договорів, включаючи договори про іноземні інвестиції, що певною мірою протирічать один одному.
В центрі уваги знаходиться також проблема встановлення правових гарантій захисту іноземних інвестицій.
Іноземні інвестори, не відчуваючи себе достатньою мірою захищеними нормами внутрішньодержавного права, віддають перевагу укладенню додаткових угод із відповідними стабілізуючими положеннями, а також прагнуть встановити порядок вирішення спорів шляхом звернення до міжнародного арбітражу, а не до національних судів. Держави, що імпортують капітал, протягом довгого часу без великого бажання зверталися до такого способу вирішення спорів, роблячи переважно наголос на гарантіях захисту своїх інвестицій з боку національних законів приймаючих держав. Оскільки ці закони постійно змінюються, в цілому зберігається нестабільність правового регулювання захисту іноземних інвестицій. Тому на міжнародному рівні необхідно створити таку систему, за якої як приймаюча держава, так і інвестори будуть належним чином захищені.
Ще однією важливою проблемою міжнародно-правового регулювання іноземного інвестування, практичне вирішення якої на сьогодні значно ускладнене, є проблема виконання державою рішень міжнародного арбітражу з інвестиційних спорів. Вашінгтонська конвенція 1965 p. встановлює обов'язковий характер всіх арбітражних рішень, залишаючи національним законам учасників конвенції вирішення проблеми їх виконання Однак, оскільки законодавство багатьох країн визнає імунітет інших держав, в тому числі у відношенні до їх майна, то практично неможливо одній державі приймати такі рішення проти іншої держави.
Особливістю міжнародно-правового регулювання іноземного інвестування є те, що в міжнародних конвенціях відсутнє таке поняття, як "інвестиції", що пов'язано із нерівномірністю та непередбачуваністю роз-витку світових господарських відносин. Поняття "інвестиції" визначається, як правило, в національних законах держав, які потім можуть використовуватися у разі необхідності.
На сьогодні застосовуються дві основні системи нормативного регулювання угод з іноземними інвестиціями. По-перше, це норми, що
Loading...

 
 

Цікаве