WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державна система реєстрації прав на нерухоме майно в Україні - Реферат

Державна система реєстрації прав на нерухоме майно в Україні - Реферат

реєстраційного округу, який утворюється в межах однієї, або кількох адміністративно-територіальних одиниць в районах, містах, районах у містах. Чому саме запропоновано створення окремого Агентство, адже організаціями та установами, які причетні до тих чи інших аспектів сучасної недосконалої реєстраційної діяльності є місцеві ради та їх виконавчі комітети, місцеві землевпорядні органи Держкомзему України, обласні, міжміські, міські і районні бюро технічної інвентаризації (БТІ), представництва і регіональні відділення Фонду державного майна України, нотаріальні органи. Серед них для використання як інституційної бази для створення системи реєстрації практично може йтися про землевпорядні органи та БТІ. Аналіз свідчить, що механічне перетворення їх на державну систему реєстрації прав, навіть за умов серйозного реформування, неможливе. Так, землевпорядні органи на місцях являються елементами єдиної системи державних органів земельних ресурсів, завданнями якої є реалізація державної політики з проведення земельної реформи, контроль за використанням і охороною земель, землеустрій, ведення державного земельного кадастру тощо. Покладення на зазначені органи діяльності з реєстрації прав на нерухоме майно матиме наслідком не передбачене законодавством суміщення функцій, що негативно відбиватиметься на реєстрації, або необхідність перекладання функцій землевпорядних органів на якусь іншу інституцію. Бюро технічної інвентаризації є госпрозрахунковими комунальними підприємствами (а деякі з них за повідомленням Держбуду належать до колективної форми власності), створеними для технічної інвентаризації та обліку жилих та нежилих будинків і споруд у населених пунктах. Оскільки законопроектом передбачається, що реєстрація є функцією державних органів, яка здійснюється за єдиними нормами та стандартами при забезпеченні високого рівня відповідальності, залучення підприємницьких структур можливе на ліцензійних засадах виключно для потреб інформаційного обслуговування реєстрації. Статус БТІ принципово не відповідає цій вимозі. До сфери діяльності БТІ не входять питання обліку земель сільських населених пунктів, в тому числі сільськогосподарських земель. Як землевпорядні органи, так і БТІ не мають кадрів, які відповідали б вимогам, передбаченим розробленими документами. Їх підготовка потребуватиме витрат коштів незалежно від того, який буде обрано варіант інституційної бази. При створенні комп'ютеризованого державного реєстру прав на нерухоме майно дуже важливого значення набувають питання створення спеціальних програмних засобів, які забезпечуватимуть захист та безпеку інформації. Застосування цих засобів нерозривно пов'язане з необхідністю використання комп'ютерного обладнання чітко окресленої конфігурації. Придбання і впровадження цього обладнання має бути здійснене для всієї системи реєстрації за встановленими для неї стандартами. Виходячи з цього, наявність певних комп'ютерних засобів в існуючих інституціях не може розглядатись як перевага з точки зору економії коштів при створенні реєстраційної системи. Не можна уникнути фінансових витрат також при вирішенні складних питань конвертації накопичених інформаційних фондів (архівів БТІ, землевпорядних органів) у відповідності з стандартами реєстрації прав. Таким чином, реальними активами існуючих інституцій, що можуть розглядатись як основа для створення системи реєстрації, є лише наявність приміщень. З іншого боку, покладання функцій реєстрації на ці інституції не може бути здійснене без ущемлення їх сучасної діяльності, потреба у якій лишатиметься актуальною, в тому числі і для інформаційного забезпечення запроваджуваної реєстрації.З метою встановлення відповідного професійного рівня реєстраторів, пропонується встановити до них певні вимоги. Серед них зокрема, обов'язкова наявність вищої юридичної освіти, проходження стажування в органах реєстрації, успішне складання кваліфікаційного виступу. Зазначене обумовлене функціями реєстратора, на якого, зокрема, покладається встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, а також інших підстав для відмови в державній реєстрації прав на нерухоме майно та її призначення, перевірка угод, для яких законодавством не передбачено обов'язкового нотаріального посвідчення, перевірка документів поданих заявником на відповідність вимогам Закону. Що стосується порядку реєстрації то він не є складним. Державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця, сторін (сторони) договору, за яким виникло право, або належним чином уповноважених ним осіб, документу про сплату державного мита та правовстановлюючого документу. Державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться в 10-денний термін, а державна реєстрація прав на нерухоме майно, які не підлягають обов'язковій державній реєстрації, або правовстановлюючі документи не підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню - в 20 денний термін. Державна реєстрація обмежень проводиться протягом 1 року. Після розгляду всіх документів реєстратор виносить рішення про державну реєстрацію, про відмову, або про призупинення державної реєстрації прав на нерухоме майно, яке скріплюється печаткою та підписом. Відмова в державній реєстрації можлива лише в разі коли:
" заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідного до цього Закону;
" нерухоме майно або більша його частина знаходиться в іншому реєстраційному окрузі;
" із заявою про реєстрацію прав на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Закону;
" подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом та іншими актами законодавства;
" заявлене право вже зареєстровано.
Про відмову в державній реєстрації реєстратор повідомляє заявника письмово. В чому ж полягає забезпечення державою гарантій зареєстрованих прав? Для відшкодування збитків, завданих з вини органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, створюється компенсаційний фонд, положення про який затверджується Кабінетом Міністрів України. Компенсаційний фонд формується за рахунок відрахувань 3 відсотків коштів від суми реєстраційного збору за державну реєстрацію обтяжень та надання інформації щодо зареєстрованих прав і встановлених щодо них обтяжень. Кошти Компенсаційного фонду зараховуються на спеціальний окремий рахунок Агентства з реєстрації прав на нерухоме майно і витрачаються виключно на відшкодування збитків, завданих з вини органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно. Права на нерухоме майно будуть підлягати державній реєстрації вдержавному реєстрі через 2 роки з дня офіційного опублікування, за ці два роки пропонується створити систему державної реєстрації прав на нерухоме майно . При цьому права, які виникли до створення державної системи реєстрації прав на нерухоме майно визнаються державою і не передбачається повальної реєстрації всіх існуючих на момент створення системи прав. Крім того, слід зазначити, що такі системи вже існують в державах СНД.
Loading...

 
 

Цікаве