WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державна система реєстрації прав на нерухоме майно в Україні - Реферат

Державна система реєстрації прав на нерухоме майно в Україні - Реферат

мають загальнодержавне значення.
Огляд чинного законодавства з питань державної реєстрації
Нотаріат як орган забезпечення прав на нерухоме майно
Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші юридичні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Документи оформлені державними і приватними нотаріусами мають однакову юридичну силу. У населених пунктах де не має нотаріусів, нотаріальні дії вчиняють уповноважені на те посадові особи виконавчих комітетів відповідних рад. Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, на дипломатичні представництва України. Згідно з Указом Президента від 23 серпня 1998р. № 932 повноваження приватного нотаріуса розширені і вони мають право посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та всі інші нотаріальні дії, які вчиняються державними нотаріусами, за винятком видачі свідоцтва про право на спадщину та вжиття заходів до охорони спадкового майна. Нотаріальні дії вчиняються в приміщенні нотаріальної контори, а в окремих випадках, коли громадянин не може з'явитись в зазначене приміщення, а також коли того вимагають особливості посвідченої угоди, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями. Нотаріальні дії вчиняються в день подачі всіх документів. Нотаріуси посвідчують документи, для яких законодавством передбачена обов'язкова нотаріальна форма.
Єдиний реєстр для реєстрації заборон відчуження об'єктів нерухомого майна як гарант забезпечення прав на нерухоме майно
Єдиний реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна - це комп'ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованих комп'ютерних систем, яка складається із сукупності Базових реєстрів реєстраційних округів, об'єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією. Базовий реєстр для реєстрації заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна - це документ в якому здійснюється реєстрація заборон і арештів, накладених на об'єкти нерухомого майна. Реєстраційні округи створюються в межах районів, районів в містах, міст обласного підпорядкування. Реєстраційний орган - це державна нотаріальна контора (державний нотаріус), що вносить реєстраційні записи до Базового реєстру. Реєструються заборони та арешти за місцезнаходженням об'єкта нерухомого майна. Підставами для внесення відомостей про заборони на відчуження та арешти об'єктів нерухомого майна є:
" накладення державним нотаріусом заборони на об'єкт нерухомого майна;
" повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів про накладення заборони на об'єкт нерухомого майна;
" повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна;
" повідомлення приватного нотаріуса, який посвідчив угоду, що буде підставою для накладення заборони на відчуження нерухомого майна.
Повідомлення надсилаються на паперових носіях, а також електронною поштою. Дані в Базовий реєстр вносяться на підставі повідомлень та заяв органів та осіб, за ініціативою яких були накладені відповідні заборони та арешти. Зазначені відомості вносяться у день надходження. Цей реєстр створено державним підприємством "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України. Реєстрація права власності, згідно з Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998р № 121, зареєстрована в Мін'юсті 26 червня 1998р. № 399.2839 Інструкція визначила порядок здійснення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в Україні. Державній реєстрації в бюро технічної інвентаризації підлягають об'єкти нерухомості, розташовані на всій території України. Державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в БТІ є обов'язковою для власників, незалежно від форм власності. Реєстрація поділяється на первинну і поточну . Первинна реєстрація - це така реєстрація, коли об'єкт нерухомості вперше записується в реєстрову книгу і йому присвоюється черговий реєстровий номер у книзі. Разом з об'єктом нерухомості в реєстрову книгу під тим же номером записується і суб'єкт права власності. Поточна реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна - це реєстрація переходу прав власності від одних власників до інших. Правовстановлюючий документ, що свідчить про перехід права власності не може бути зареєстрований в БТІ, якщо не проведена первинна реєстрація. Реєстрові книги ведуться окремо щодо кожного населеного пункту на фізичних осіб, юридичних і окремо щодо житлового і нежитлового фонду. Об'єкту присвоюється один реєстровий номер незалежно від кількості співвласників. Інструкція регулює також і порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. І хоча ця Інструкція і зареєстрована в Мін'юсті, вона суперечить Конституції України, якою встановлено, що правовий режим власності регулюється виключно законами України.
Земельний кадастр як інформаційна база в системі державної реєстрації прав на нерухоме майно
Державний земельний кадастр призначений для забезпечення місцевих рад, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян відомостями про землю з метою організації їх раціонального використання та охорони, регулювання земельних відносин, землеустрою, обгрунтування розмірів плати за землю. Положення про порядок ведення державного земельного кадастру затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993р. № 15 . Згідно з цим положенням Держкомзему доручено розпочати з 1993р. поетапний перехід на автоматизоване ведення державного земельного кадастру. Державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів оренди землі, обліку кількості та якості земель, бонітування грунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель. Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі АРК, управлінням земельних ресурсів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами відповідних рад. До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості промежі адміністративно-територіальних одиниць, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, комунальній і приватній
Loading...

 
 

Цікаве