WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Конституція України 1996 р. - Реферат

Конституція України 1996 р. - Реферат

конкретизувати її положення. Через всю Конституцію мають бути проведені ідеали правової держави.
2. В центрі уваги нової Конституції має бути людина як найвища соціальна цінність, її права і свободи та їх гарантії. Основним об'єктом конституційного регулювання повинні бути відносини між громадянином, державою і суспільством. Регулювання Конституцією цих, а також інших відносин має бути спрямоване на забезпечення умов життя, гідних людини, формування громадянського суспільства.
3. Конституція має визначити пріоритет загальнолюдських цінностей, закріпити принципи соціальної справедливості, утвердити демократичний і гуманістичний вибір народу України, чітко показати прихильність України загальновизнаним нормам міжнародного права.
4. Норми нової Конституції - норми прямої дії. Неприпустимою є відмова від їх застосування внаслідок відсутності конкретизуючих законів або інших нормативних актів.
5. Нова Конституція має бути стабільною. Для цього передбачався жорсткий механізм її змін і доповнень.
6. Для забезпечення стабільності та ефективності Конституції має бути запроваджений інститут конституційних законів, посилання на які міститимуться у тексті Конституції.
Пропонувалася така структура нової Конституції: преамбула, 9 розділів і 26 глав, у яких висвітлювалися б такі питання: засади конституційного ладу; права людини і громадянина; громадянське суспільство і держава; територіальний устрій; державний лад; Кримська Автономна Соціалістична Республіка; національна безпека; охорона Конституції; порядок змін і доповнень Конституції і конституційних законів.
Перший проект Конституції України був розроблений Конституційною комісією і постановою Верховної Ради України, винесений 1 липня 1992 р. на всенародне обговорення.
Проект включав в основному структурні підрозділи концепції Конституції 1991 p. і складався з 10 розділів і 258 статей.
Нарешті, наступний проект Конституції України було представлено Верховній Раді України 26 жовтня 1993 р. Він складався з 12 розділів і 211 статей. Основні положення цього проекту зводилися до такого.
Було визначено структуру Конституції, яка включала багато зовсім нових положень.
1. До Конституції України вперше було включено преамбулу, в якій у стислій формі викладалися завдання, що їх ставить перед собою Основний Закон.
2. Розділ І проекту був присвячений "Загальним засадам конституційного ладу". В ньому визначалася сутність України як демократичної правової соціальної держави, яка за формою правління визнавалася республікою. Були перелічені обов'язки держави перед людиною і суспільством. Зазначалося, що влада в Україні здійснюється народом, а також системою державних органів і органів місцевого самоврядування. При цьому державна влада здійснювалася за принципом її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Проголошувався принципи верховенства права. Був визначений статус української мови як державної, закріплено положення про те, що норми Конституції є нормами прямої дії. Крім того, проголошувався принцип єдності, недоторканності і цілісності території України. Було визначено, що громадяни здійснюють свої права згідно з принципом: "дозволено все, що не заборонено законом", а органи держави здійснюють свої повноваження за принципом: "дозволено лише те, що визначено законом". Було закріплено положення, згідно з яким Україна визнавала пріоритет загальнолюдських цінностей, додержання загальновизнаних принципів міжнародного права. Громадянам України надавалося право чинити опір та перепони будь-кому, хто здійснює спробу насильницької ліквідації української державності, конституційного ладу, порушення територіальної цілісності чи чинять дії, спрямовані на захоплення державної влади.
Розділ II проекту Конституції "Права, свободи і обов'язки людини і громадянина" складався з 6 глав, які містили загальні положення, регламентували питання громадянства, визначали громадянські і політичні права; економічні, соціальні, екологічні і культурні права людини; перелік гарантій прав і свобод, а також основних обов'язків громадян.
Головне у цьому розділі було те, що закріплені у проекті права і свободи громадян відповідали Загальній декларації прав людини ООН 1948 p. Посилені були і гарантії цих прав і свобод, проте не до такої міри, щоб вони стали реальними.
Громадянському суспільству і державі був присвячений розділ III проекту. Розділ дуже проблематичний, тому, що в ньому закладалися норми, які належали до інших розділів Конституції. Загальні положення цього розділу не містили ніяких норм прямої дії. Глави були присвячені власності, підприємству, екологічній безпеці, сім'ї, освіті, науці і культурі, громадським об'єднанням, свободі інформації (всього 8 глав). Перелічені глави, на наш погляд, належали до соціальних та економічних прав і свобод громадян.
Дуже важливим для того періоду був розділ IV проекту "Пряме народовладдя". Він розкривав сутність народовладдя, форми його здійснення, а також надавав народові України право законодавчої ініціативи.
Розділ V проекту Конституції України було присвячено органові, який здійснює законодавчу владу в Україні - Верховній Раді України. У п'яти главах закріплювалися норми, що регулювали порядок визначення складу Верховної Ради, процедуру її формування, закріплювалися повноваження і організація роботи цього органу. Порівняно з минулими конституціями, у розділ було вміщено спеціальну главу, присвячену законодавчому процесові. Окрема глава регламентувала питання бюджету і фінансового контролю.
Про виконавчу владу в Україні йшлося у розділах VI і VII проекту Конституції, в яких закріплювався статус Президента України і Кабінету Міністрів України.
Розділ VIII проекту стосувався судової влади. Проте не зрозуміло, чому глава А була присвячена органам правосуддя, а глава Б - прокуратурі, яка, як відомо, у нашій країні завжди була наглядовим органом.
Територіальному устрою і територіальній організації влади в Україні присвячувався розділ IX проекту Конституції. У главах закріплювалися норми, які регулювали принципи та систему територіального устрою; статус Республіки Крим; статус областей (земель). Окрема глава стосувалася місце-вого самоврядування, у якій йшлося як про територіальну організацію влади безпосередньо на місцях (у селах, селищах, містах і районах), так і про місцеве самоврядування та його
Loading...

 
 

Цікаве