WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Державний бюджет України і бюджетне право - Контрольна робота

Державний бюджет України і бюджетне право - Контрольна робота

структура видатків групує видатки державного і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона поділяється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, підстатті та елементи витрат.
Розділ 3 "Фінансівання бюджету" передбачає залучення коштів для фінансування видатків бюджету - внутрішнє і зовнішнє фінансування.
У розділі 4 "Державний борг" наводиться структура державного внутрішнього і зовнішнього боргу.
4. Правові основи складу доходів бюджетів і їх розподіл
між окремими ланками бюджетної системи України.
Кожний бюджет поділяється на дохідну і видаткову частини, які мають бути збалансовані між собою.
В дохідній частині бюджету передбачаються всі доходи, передбачені законодавством України (податки і неподатковані доходи). За соціально-економічними ознаками вони можуть бути поділені на: 1) доходи від господарської діяльності; 2) доходи від використання природних ресурсів; 3)доходи від банківської діяльності; 5)доходи від реалізації дорогоцінних металів з Державного фонду дорогоцінних металів; 6)державне мито; 7)митні платежі; 8)збори та інші неподатковані доходи; 9)доходи від приватизації; 10)доходи від громадян тощо.
Розподіл доходів належить до повноважень представницьких органів держави, оскільки це є одним з основних питань функціонування бюджетної системи України. Головну роль в цьому відіграє Верховна Рада України, як єдиний орган законордавчої влади в Україні.
Основним завданням при розподілі доходів бюджетів є наділення кожного з державних органів - суб"єкта бюджетного права - таким об"ємом коштів, який міг би забезпечити виконання його завдань і функцій, передбачених Конституцією та законами України. При цьому повинні бути забезпечені збалансованість всіх бюджетів, зацікавленість місцевих органів у збільшенні бюджетних надходжень, запобігання касових розривів та інше, бездефіцитність бюджетів.
З врахуванням юридичного та економічного аспектів розподілу доходів між ланками бюдлжетної системи всі вони можуть бути поділениі на закріплені і регулюючі.
До закріплених належать доходи, які постійно діючими нормативними актами віднесені до бюджетів певного рівня на невизначений у часі строк у розмірі територіального надходження повністю або у твердо фіксованому розмірі.
Регулюючі доходи - це передбачені в Законі про Державний бюджет або в рішені про бюджет представницьких органів доходи бюджетів, які щорічно перерозподіляються між різними ланками бюджетів. Розмір частини кожного з доходів, яка передається у бюджет нижчого рівня, визначається, виходячи з потреб цього бюджету, і може щорічно змінюватись.
При нестачі коштів для збалансування бюджетів держава може використати і такий метод бюджетного регулювання як дотації, субвенції, субсидії, які можна назвати єдиним терміном - трансферти.
Таким чином, Державний бюджет України складається із закріплених доходів, а республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві бюджети - з трьох 1)власних джерел, які надходять від об"єктів, що є їх власністю; 2)закріплених доходів; 3)доходів, що надійшли в порядку бюджетного регулювання. Крім цього, вони можуть на власний розсуд і запозичувати кошти.
Бюджетне регулювання - це щорічний перерозподіл коштів всередині бюджетної системи з метою збалансування всіх бюджетів на рівні, необхідному для виконання кожним місцевим органом своїх завдань і функцій.
Розмежування доходів в процесі бюджетного регулювання здійснюється з урахуванням економічного, соціального, екологічного, природного стану відповідних областей, районів та населених пунктів.
Закон "Про бюджетну систему України" в ст.11-15 дає перелік доходів кожної з ланок бюджетної системи України.
Ст.13 Закону "Про бюджетну систему України" дає перелік доходів, які в порядку, на умовах і в межах, встановлених законами України, зараховуються у районні, міські (міст обласного підпорядкування) бюджети.
5. Правові основи складу видатків бюджетів і їх розподіл між окремими ланками бюджетної системи України.
Видаткова частина державного та місцевих бюджетів відображає витрати держави на здійснення своїх завдань і функцій, а також на утримання самої держави (органів законодавчої, виконавчої, судової влади та ін.).
Звідси випливає і структура державних видатків, яка залежить в кінцевому підсумку від завдань і функцій, які стоять перед державою і її апаратом. Останні, в свою чергу, юридично зафіксовані в Конституції і законах України.
Суть держави і державного бюджету полягає в тому, щоб задовольняти загальносуспільні інтереси і потреби. Тому ст.95 Конституції України, яка має багатогранне значення, встановлює, що "виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків".
Загальні начала правового регулювання видатків бюджетів встановлені в розділі 3 Закону "Про бюджетну систему України". В ст.18 Закону встановлено, що кошти Державного бюджету України витрачаються лише на цілі і в межах, затверджених Законом про Державний бюджет України. Відповідно кошти республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів витрачаються лише на ціліі в межах, затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами. До Державного бюджету України не включаються видатки, які не передбачені законами України.
Видатки бюджетів усіх ланок групуються за предметною ознакою відповідно до бюджетної класифікації України. Але ст.18 Закону "Про бюджетну систему України" визначає функціональний поділ видатків всіх бюджетів на поточні видатки і видатки розвитку.
Поточні видатки - це видатки бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій і органів, які діють на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, що не належать до видатків розвитку.
До складу видатків розвитку належать витрати бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення, фінансування структурної перебудови господарства України, субвенції та інші видатки, пов"язані з розширеним відтворенням.
При розподілі видатків між окремими ланками бюджетної системи України загальними, принциповими положеннями є значимість, підвідомчість, підпорядкованість тих чи інших об"єктів фінансування, їх територіальне розміщення та інші. Закон України "Про бюджетну систему України" в ст.19, 20 встановлює перелік видатків основних ланок бюджетної системи України. Цей перелік разом з бюджетною класифікацією є основою структури видатків щорічного Закону про Державний бюджет України.
У складі Державного бюджету України передбачається резервний фонд Кабінету Міністрів України у розмірі до двох відсотків від обсягу видатків державного бюджету.
Основними актами , які регулюють видатки місцевих бюджетів, є Закони України "Про бюджетну систему України" та "Про місцеве самоврядування в Україні".
Перелік конкретних видатків кожного з місцевих бюджетів встановлюється відповідною Радою. При цьому Закон "Про місцеве самоврядування в Україні" підкреслює, що сільські, селищні, міські, районні в містах Ради і їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.
Крім цього, законодавством передбачено поділ видатків місцевих бюджетів на дві частини: а)видатки, пов"язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування і б)видатки, пов"язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.
В республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим, обласних, міських(міст Києва і Севастополя та міст обласного підпорядкування) і районних бюджетах утворюються резервні фонди у розмірі до одного відсотка від обсягу видатків кожного з відповідних бюджетів для фінансування невідкладних заходів, які не могли бути передбачені під час затвердження цих бюджетів.
У республіканському бюджеті Автономної Республіки Крим і всіх місцевих бюджетах утворюється оборотна касова готівка, яка може бути використана протягом року на покриття тимчасових касових розривів і повинна бути відновлена у тому ж році до розмірів, встановлених під час затвердження відповідного бюджету.
6. Список використаної літератури
1. Конституція (Основний Закон) України. - К., 1996.
2. Закон України "Про місцеве самоврядування" // Урядовий
Кур"єр. - 1998.
3. Закон України "Про Державний бюджет України на 1999 рік"
// Урядовий кур"єр. - 31.12.1998.
4. Фінансове право: Навчальний посібник / за редакцією Л.К.Воронової
Та ін. - К.: Вентурі., 1998.-384с.
Loading...

 
 

Цікаве