WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → 1. Господарське право як галузь права, проблеми його становлення. 2. Порядок припинення діяльності підприємств. 3. Види господарсько-правової відповід - Реферат

1. Господарське право як галузь права, проблеми його становлення. 2. Порядок припинення діяльності підприємств. 3. Види господарсько-правової відповід - Реферат

чи підприємці мають право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, які не суперечать законодавству України, тобто вони можуть самостійно:
а/ планувати своюдіяльність;
б/ вільно обирати предмети господарських договорів.
2-й- владних приписів (вимог та вказівок).
У відповідності до цього методу діяльність суб'єктів підприємництва підпорядковується обов'язковим моделям правовідносин визначених законодавством: це обов'язковість дотримання законів здійснення господарської діяльності, тобто ліцензій, квот, інших спеціальних режимів, а також обов'язково , при необхідності, укладати з державою контракти.
З-й - рекомендаційний.
Держава регулює поведінку суб'єктів господарських правовідносин шляхом рекомендування певних моделей. Наприклад, надає зразкові форми договорів щодо окремих видів правовідносин, методичні рекомендації відносно окремих видів діяльності у сфері господарювання.
Як видно з вище викладеного, наукові спори довкола господарського права продовжуються і в умовах переходи до ринкової економіки. І в цьому не має нічого дивного. Навпаки, в суперечках, як кажуть, народжується істина. Але спори не повинні переростати в заклики до заборон у науці. Так, Г.К. Матвеєв, торкаюсь проблем економічних реформ пропонує заборонити науку господарського права, оскільки, на його думку, основні положення господарського права вивчаються в курсі цивільного права. Справа в тому, що, в цьому курсі вони розглядаються лише з позицій регулювання відносин рівноправних сторін, в курсі ж господарського права ці питання пов 'язуються з господарсько-управлінськими відносинами, тобто охоплюють весь комплекс правового регулювання госпо-дарської та підприємницької діяльності.
Поряд з цим, система курсу господарського права має спиратися на традиційний поділ систем галузей права та їх навчальних курсів на загальну і особливу частину, в залежності від загального чи галузевого характеру певних норм чи інститутів, тобто стосуються вони будь-якої господарської діяльності чи окремих її видів. Зрозуміло, що, в залежності від того, йдеться про господарське право як галузь права, галузь законодавства, галузь юридичної науки чи навчальної дисципліни. система буде ширшою чи вужчою.
В цілому система господарського права визначається як множинність правових положень господарської діяльності, які знаходяться у взаємопов'язаних відносинах, доповнюють та роз'яснюють одна одну, регулюючи нормативно граничну їх діяльність.
Не торкаючись системи господарського права як галузі права зупинимось на системі господарського права як навчальної дисципліни. До її загальної частини слід віднести: понятгя господарського права, державне регулювання господарської діяльності, правовий режим підприємницької діяльності, антимонопольне законодавство, банкрутство, господарські договори, відповідальність за їх порушення, захист прав суб'єктів господарської діяльності.
До особливої частини відноситься правове регулювання окремих видів господарської діяльності. Зокрема , це правове регулювання орендних відносин, ціноутворення, кредитно-розрахункових відносин, зовнішньоекономічної інвестиційної діяльності .
2. Порядок припинення діяльності підприємств
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про підприємства в Україні" ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або господарського суду. Реорганізація підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку, може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку, передбаченому законодавством.
Підприємство ліквідується також у випадках:
o визнання його банкрутом;
o якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством, і в передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності;
o якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчі документи і рішення про створення підприємства;
o на Інших підставах, передбачених законодавчими актами України.
Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.
У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприємства, яке виникло в результаті злиття.
При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства.
У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства.
При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.
Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником або уповноваженим ним органом. За їх рішенням ліквідація може проводитись самим підприємством в особі його органу управління.
Власник, суд, господарський суд або орган, уповноважений створювати підприємства, який прийняв рішення про ліквідацію підприємства, встановлює порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторів, який не може бути менше двох місяців з моменту оголошення про ліквідацію.
У разі визнання підприємства банкрутом його ліквідація проводиться згідно з ліквідаційною процедурою, передбаченою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"
Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію підприємства, вміщує в офіційній пресі за місцезнаходженням підприємства публікацію про його ліквідацію і про порядок та строк заяви кредиторами претензій. Поряд з цією публікацією ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) зобов'язана провести роботу по стягненню дебіторської заборгованості підприємству і виявленню претензій кредиторів з повідомленням останніх про ліквідацію підприємства.
Ліквідаційна комісія (орган, що проводить ліквідацію) оцінює наявне майно ліквідовуваного підприємства і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу, який призначив
Loading...

 
 

Цікаве