WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття конституції України та сучасна конституційна реформа - Курсова робота

Поняття конституції України та сучасна конституційна реформа - Курсова робота


Курсова робота:
Поняття конституції України та сучасна конституційна реформа
План.
ВСТУП. 2
1. ПОНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ ТА СУЧАСНА КОНСТИТУЦІЙНА РЕФОРМА. 4
2. ФОРМА І СТРУКТУРА КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ. 17
3. ЗМІСТ КОНСТИТУЦІЇ ТА ЇЇ ВЛАСТИВОСТІ. 19
3.1. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ЛАДУ УКРАЇНИ 19
3.2. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СТАТУС ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА 23
3.3. КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ ПРО СИСТЕМУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ. 26
4. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ ТА ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ. 28
ВИСНОВОК: ЗАКОН ЖИТТЯ, ЗАКОН ДІЇ… 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: 33
Вступ.
Слово "конституція " у сучасну мову прийшло з латинської - constitutio, що буквально можна перекласти як "устрій, установлення, утвердження". У Стародавньому Римі конституціями називали окремі акти, що їх видавали імператори. Сучасне розуміння слова "конституція" (конституція держави) бере свій початок із періоду зміни в Європі феодального ладу на буржуазний (XVII - XVIII ст.) і кінцево викристалізовується на початок XX ст. уже як сутність основного закону держави.
Першими (писаними) конституціями довгий час вважали Конституцію США 1787 р., Конституції Франції та Польщі 1791 р. До останніх сьогодні, безперечно, можна віднести і Конституцію Пилипа Орлика 1710р.
Наука конституційного права знає різні підходи (погляди представників різних правових шкіл) щодо визначення поняття конституції. Одним із найуніфікованіших вважають визначення, за яким "Конституція - це Основний Закон держави, що об'єднує у собі групу норм із вищою юридичною силою, які закріплюють основи державного ладу, права, свободи та обов'язки особи і громадянина, систему та принципи організації державної влади, територіальної організації держави тощо".
Одже, конституція - це закон, який встановлює форму держави, систему державних органів, визначає порядок їх формування та діяльності, основні права та обов'язки громадян. Інакше кажучи, конституція встановлює і закріплює устрій держави, саме за це її називають основним законом.
Існує два різновиди конституцій:
Конституція фактична - це реально існуючий суспільний устрій (конституційний лад), основу якого складають ті об'єктивні відносини, які визначають найбільш суттєві економічні, соціальні та інші характеристики суспільства. Іншими словами, фактичну конституцію складають його економічна, політична та соціально-класова основи, які органічно взаємозв'язані між собою.
Юридична конституція є офіційним визначенням фактичного порядку речей, вторинним, похідним від них засобом правового впорядкування реальних суспільних відносин.
Фактична конституція існує незалежно від того, знайшла нона своє юридичне втілення чи ні. Це певний порядок державного устрою. Фактична і юридична конституції - цілком самостійні явища і ототожнювати їх не можна.
У сучасних умовах співвідношення між фактичною і юридичною конституціями (її юридичним втіленням) набуло особливої ваги і значення, оскільки основи державного устрою зазнають радикальних змін. Фактична конституція часто випереджає юридичну конституцію, яка стає гальмом розвитку основоположних суспільних відносин. Тому першочергове завдання конституційного будівництва - приведення юридичної конституції у відповідність з конституцією фактичною.
В Україні до прийняття нової Конституції практично був великий розрив між фактичною і юридичною конституціями. Ті нові явища, що існували в економіці, політиці тощо, не були відбиті у конституції. Основне завдання правової держави - юридичну конституцію вчасно привести у відповідність з конституцією фактичною.
Фіктивна конституція характерна для країн з авторитарними, а тим більше - з тоталітарними політичними режимами. У таких державах конституція - бутафорія, політична декларація, яка приховує дійсний стан речей (СРСР, соціалістичні країни і ін.).
Також за формою конституції поділяються на писані і неписані. Писані конституції - це конституції, складені у вигляді єдиного документу (моноконституцінний акт). Моноконституційними актами були радянські конституції, нинішні конституції Німеччини, Іспанії, Мексики, інших держав.
Неписані конституції - це конституції, складені з великої кількості парламентських законів, судових прецедентів, звичаїв (Великобританія, Нова Зеландія). Наприклад, конституція Швеції складається із трьох актів - Форми правління 1974 року, Акту про престолонаслідування 1810 року і Акту про свободу друку 1974 року. Конституції першого виду нерідко називають кодифікованими, другого - некодифікованими.
За способом змін, внесення поправок і доповнень Конституції також поділяються на дві групи - жорсткі та гнучкі.
Жорсткими вважаються конституції, для зміни яких встановлений більш складний порядок, ніж для звичайних парламентських законів.
"Жорсткість" - це якість, властивість писаних конституцій, що зумовлює формальні гарантії стабільності в конституційному регулюванні. Однак така якість не має абсолютного значення. Можливість змін конституції у першу чергу визначається соціально-економічними і політичними факторами.
За формою політико-територіального устрою конституції поділяються на унітарні і федеративні.
В унітарній державі, на відміну від федерації, діє одна конституція. Це створює організаційно-передові передумови для посилення центральної влади на місцях на всій території країни.
В окремих випадках до складу унітарних держав можуть входити одна або декілька територіальних одиниць, які користуються особливим статусом автономних державних утворень.
На відміну від унітарної держави, члени федерації (штати, кантони, землі, провінції, республіки) мають свою конституцію, законодавчі органи і т. д. Одночасно в рамках федерації діє загальна конституція для всієї федерації. По конституції федераціями є США, ФРН, Росія, Швейцарія, Австрія, Канада, Мексика, Аргентина, Бразилія, Венесуела, Індія, Бірма, Малайзія, Австралійський Союз, Нігерія.
Характерними ознаками конституції, які відрізняють її від інших нормативних актів, є такі:
а) конституція - Основний Закон держави, тобто документ, який повинен виступати основою (фундаментом) національного законодавства. Кожна окрема конституційна норма закладає основу (ґрунт) для прийняття відповідних законів і підзаконних нормативно-правових актів;
б) конституція - закон, що має вищу юридичну силу, тобто всі інші нормативно-правові акти повинні відповідати положенням конституції. Жоден нормативно-правовий акт держави не може суперечити конституції.
в) конституція - закон, що має підвищений ступінь стабільності. Останнє забезпечують як спеціальною процедурою внесення змін і доповнень до основного закону держави, відмінного від процедури внесення змін і доповнень до звичайних законів, так і створенням системи правової охорони конституції (система конституційного нагляду, система конституційного контролю), за якої унеможливлене співіснування в одному правовому полі конституції і правовихактів, котрі їй суперечать.
1. Поняття Конституції України та сучасна конституційна реформа.
28 червня 1996 року в житті Українського народу й Української держави сталася історична подія -
Loading...

 
 

Цікаве