WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальні закономірності виникнення держави та права - Курсова робота

Загальні закономірності виникнення держави та права - Курсова робота

майно, і влада передаються в родині по чоловічій лінії, від батька - до старшого сина. Тим самим, міцно закріплювалися приватна власність патріархальної сімї-громади і нерівність її членів. Це підірвало родовий лад. На зміну родовій громаді прийшла сусідська (селянська, сільська). За нею зберігалася функція організації загальних справ (зрошення, вирубка лісу), але вже не громада, а окремі родини виступали власниками знарядь і продуктів праці.
У країнах Стародавнього Сходу (Китай, Індія, Вавилон) сільська громада, виконуючи, зокрема важливу роль в організації зрошення землі, виявилася особливо життєздатною. Здійснюючи колективне володіння землею, вона стала могутньою перешкодою розвитку приватної власності на землю. Зрівняльне землекористування в сільській громаді серйозно гальмувало розшарування громади на бідних і багатих. У результаті рабів було мало,рабство носило нерозвинений, домашній чи, інакше патріархальний характер: поруч з рабом трудився і сам хазяїн, положення раба наближалося до положення членів родини домовласника. Основну роль у виробництві грала не праця рабів, а праця вільних общинників. Тут склався так званий азіатський спосіб виробництва, характерною рисою якого було те, що праця рабів не стала основою суспільного виробництва.?
1 Скакун О.Ф. Теория государства й права. - X., 2000. - с. 47.
Оскільки родова громада була заснована на особистісному кровно-родовому зв'язку, проживати на території роду могли тільки його члени. "Чужинці" користалися лише "звичаєм гостинності" чи приймалися в родове, кровне братерство. Із суспільним поділом праці, з поширенням ремесел і обміну родові селища втрачають свою стару єдність, вони стають місцем поселення стороннього населення - іноплемінників, у тому числі іноземців, рабів, різного роду сторонніх старому роду людей узагалі. Аттичний закон VI сторіччя до н.е. вже не тільки дозволяє, але ставить за обов'язок фратрії приймати як повноправних членів не тільки кровних, але і всіх тих сторонніх людей, що оселилися на її території. Вселення сторонньої людини узаконює (на визначених умовах) Салічна правда. Англосаксонським правдам приналежність людини до роду взагалі байдужна, головне щоб він осів і "знайшов собі пана".
Ідуть і не повертаються корінні жителі родових селищ. Одні - через відчуження земельної власності, що належала їм, інші - тому що заняття ремеслом чи торгівлею зажадало зміни місця проживання (переселення в місто), третіх вигнали які-небудь інші причини, у тому числі війна, кровна помста, утиски.
Інтереси ремісників не збігаються з інтересами купців, і обидві ці нові суспільні групи багато в чому ворожі селу. Ні про які родові зв'язки не може бути і мови: і купці і ремісники належать до різних родів, фратрій, племен, а їхні інтереси, їх цілі, як і їхня єдність, обумовлені вже не стільки походженням від загального предка, скільки професією.
До всього цього самі родичі виявилися розділеними на бідних і багатих. Функціонування родових органів повинно було мимовільно припинитися. Відносини між різноплемінними групами населення, що жили тепер на одній території, не могли регулюватися звичаями родового ладу, що знав тільки родинні зв'язки. Нові умови вимагали і нової, територіальної організації, що охоплює права й обов'язки всього населення і навіть тимчасових "гостей".
Важливим фактором, що прискорив перехід від родового ладу до держави, було зростання значення воєн і військової організації племен. Як відзначав Ф.Енгельс, "війни між племенами стали вестися з метою грабежу і зробилися засобом постійного збагачення за рахунок захоплення черід і рабів"1. Спочатку військова організація мала на меті захист інтересів племен, що поступово поєднуються і перетворюються в народи. У розглянутий період активно йшов процес переселення народів. Племена шукали і завойовували кращі території. Військова організація племен поступово перетворювалася в систему "військової демократії". Це вело до зміцнення влади військових вождів, базилевса, рекса і скіфських "царів". Вони одержали значні привілеї: право не тільки на кращу частку видобутку, але і на верховну владу, претендували на передачу ЇЇ в спадщину. Влада військового вождя домінує над владою зборів племені, що вже перетворилося в збори дружини, війська. У руках вождя зосереджуються поступово функції верховного жерця (у єгиптян, вавілонян, шумерів, скіфів) і верховного судді. Військовий побут сприяв об'єднанню родинних племен у єдиний народ. Це, у свою чергу, сприяло узурпації вождем (царем) найбільш сильного племені влади вождів інших племен. Так відбувся процес становлення держави в Стародавноьму Єгипті, Аккаді, у скіфів, у племен майя й інків у Месоамериці.
Велику роль у процесі державотворення необхідно відвести релігії. Вона вплинула на об'єднання окремих родів і племен у єдині народи. У первісному суспільстві кожен рід поклонявся своїм язичеським богам, мав свій тотем. У період об'єднання племен династія нових володарів прагнула затвердити і загальні релігійні канони. Таке значення мали Артхашастра в Стародавній Індії, культ сонця і бога Озиріса в Стародавньому Єгипті і т.п. Поступово до нових умов пристосовуються релігійні вірування племен майя, інків, скіфів. Релігія утверджувала, що вожді одержують владу від богів, виправдуючи передачу її в спадщину.
Таким чином, для розкладання первіснообщинного ладу і перетворення ________________________
1 Маркс К., Знгельс Ф Собрание сочинений -М , 1974 - Т. 21 -с 161.
родоплемінної влади в державу мали першорядне значення розвиток продуктивних cwij майнова і соціальна (у тому числі класова) диференціація. Однак цими факторами не вичерпуються причини й умови виникнення держави. До них також варто віднести розпад родової громади на окремі родини і її перетворення в сусідську, перехід до територіальної організації населення, частішання воєн, посилення військової організації племен, вплив релігії.
Узагальнюючи викладене можна згрупувати всі вище перелічені чинники в окремі групи:
Економічні причини - це умови розвитку економічної системи, що спричинили необхідність державно-правової регламентації економічних відносин. Серед них: три поділи праці, поява надлишкового продукту, внутрішньо-родова нерівність і поява приватної власності,
Політичні причини, що визначили необхідність вдосконалення владних повноважень. Серед них: неможливість існування родоплемінної організації суспільства за нових історичних умов, поява соціальних груп з різноманітними інтересами та потреба у новому способі влади з удосконаленим апаратом і
Loading...

 
 

Цікаве