WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Cуб’єкти, строки, порядок касаційного оскарження. Опротестування вироку - Реферат

Cуб’єкти, строки, порядок касаційного оскарження. Опротестування вироку - Реферат

погіршення становища засудженого чи виправданого можливі лише в межах строку на подачу касаційної скарги (подання). Що ж стосується змін, доповнень чи відкликань касаційної скарги (подання) з метою покращання становища засудженого чи виправданого, то вони можуть бути внесені до початку розгляду справи.
Згідно зі ст. 393 КПК для ствердження чи спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було в справі. Крім терміну "документи" в цій статті використаний і термін "матеріали". Саме тому в касаційну інстанцію можуть бути подані будь-які матеріали (документи), отримані законним шляхом. Нові матеріали не можуть обґрунтовуватися шляхом проведення слідчих дій, але вони можуть бути витребувані самим касаційним судом. Таким чином, касаційному суду надані окремі можливості апеляційного суду. Але ст. 393 КПК не передбачає права касаційного суду давати доручення слідчим органам чи суду, що розглядав справу, на проведення певних слідчих дій з метою одержання нових матеріалів. Думається, що з новими матеріалами, поданими однією із сторін, необхідно знайомити заінтересованих осіб, які можуть їх спростувати, а тому ці нові матеріали, як і доповнення чи зміни до касаційної скарги (подання), мають подаватися в строки, які б забезпечували розгляд справи без її відкладення.
4. Рух справи в касаційній інстанції. Обсяг перевірки справи та порядок її розгляду касаційним судом
Рух справи у касаційній інстанції залежить від категорії справ, які мають бути розглянуті нею. Відповідно до ч. 1 ст. 392 КПК справи з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, що не набрали законної сили (зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК), призначаються до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду.
Одержавши скаргу чи подання на рішення суду, що набрали законної сили, суддя касаційного суду повинен перевірити, чи стосуються вони рішень, передбачених ч. 2 ст. 383 КПК; якщо стосуються, то чи набрали вони законної сили; якщо рішення набрали законної сили, то чи не пройшло на момент подачі скарги або подання більше шести місяців; якщо скарга чи подання подані пізніше шести місяців, то чи немає у справі клопотання про відновлення строку; чи є поважні причини для відновлення цього строку; чи скаргу (подання) подали ті особи, які вказані в ст. 384 КПК; чи відповідає зміст скарги (подання) вимогам, передбаченим у ст. 350 КПК; чи порушуються у скарзі (поданні) питання, передбачені ч. 1 ст. 398 КПК. Таким чином, після надходження до касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК справа вивчається і призначається до судового розгляду в судовому засіданні з метою вирішення питання: є підстави для скасування або зміни судового рішення чи їх немає. Це судове засідання має відбутися протягом ЗО діб з моменту надходження справи до касаційного суду. До складу суду входять три судді. Справа розглядається за участю прокурора. Якщо суд дійде висновку, що підстави до зміни чи скасування судового рішення відсутні, він своєю ухвалою відмовляє у задоволенні касаційного подання чи касаційної скарги. За наявності таких підстав він призначає справу до розгляду з обов'язковим повідомленням учасників судового розгляду про день і час цього розгляду, який не повинен перевищувати два місяці з моменту винесення цієї ухвали (ч. З ст. 394, ч. 1 ст. 392 КПК).
Статтею 397 КПК передбачено, що касаційний суд не вправі посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин. Правило про недопустимість "повернення на гірше" означає, по-перше, що погіршення становища засудженого або виправданого не можливе у справі, яка переглядається за його скаргою, а також за скаргою його захисника, а по-друге - це не може зробити безпосередньо сам касаційний суд. Але суд може скасувати обвинувальний чи виправдувальний вирок та ухвалу апеляційного суду за поданням прокурора, скаргою потерпілого або його представника при умові, якщо в них ставиться питання про необхідність застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання (ч. 2 ст. 397 КПК).
Виправдувальний вирок, постановлений апеляційним чи місцевим судом, крім того, може бути скасований за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання (ч. З ст. 397 КПК). Строк такого перегляду законом не обмежений.
Відповідно до ч. 1 ст. 395 КПК касаційний суд зобов'язаний перевірити законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами лише в тій частині, в якій воно було оскаржене. Разом з тим у законі передбачено, що касаційний суд вправі, а не зобов'язаний, вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого чи виправданого. Навпаки, в ч. 2 ст. 395 КПК на касаційний суд покладено обов'язок прийняти рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не внесено подання, якщо задоволення скарги чи подання щодо інших засуджених дає підстави для прийняття такого рішення.
Законом передбачено, що скасувати або змінити вирок, ухвалу, постанову можна лише за наявності підстав, передбачених статтями 370-372 КПК, тобто при: 1) істотному порушенні кримінально-процесуального закону; 2) неправильномузастосуванні кримінального закону; 3) невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого (ч. 1 ст. 398 КПК).
Що стосується однобічності і неповноти дізнання, досудового чи судового слідства (ст. 368 КПК) або невідповідності висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи (ст. 369 КПК), то з цих підстав може бути скасований або змінений лише вирок (а не ухвала і постанова) апеляційного суду, поставлений ним як судом першої інстанції.
Справа, призначена до розгляду з обов'язковим повідомленням прокурора та осіб, зазначених у ст. 384 КПК, розглядається судом у складі трьох суддів за участю прокурора з дотриманням правил, передбачених частини 1-3 ст. 362 КПК. Отже, розгляд справи касаційним судом відбувається у такому порядку:
1) відкриття судового засідання головуючим з оголошенням, яка справа буде розглядатися;
2) оголошення головуючим про те, хто з учасників судового розгляду і викликаних осіб з'явився, і повідомлення про причини неявки відсутніх;
3) роз'яснення головуючим обов'язків перекладача, якщо він бере участь у справі, і попередження його про відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправильний переклад, про що від перекладача відбирається підписка;
4) встановлення осіб, що з'явилися для участі у засіданні касаційного суду, та з'ясування питання, чи виконані щодо них вимоги закону, передбачені ст. 351 КПК;
5) оголошення складу суду і роз'яснення права відводу;
6) з'ясування питання, чи реалізоване передбачене ст. 393КПК право особи подати до касаційного суду документи або інші матеріали, яких не було в справі;
7) роз'яснення головуючим учасникам судового розгляду їх прав, зокрема, права давати пояснення з приводу поданих скарг і подань, а особам, які подали скарги чи подання, - права підтримувати їх або відмовитися від них;
8) роз'яснення права учасників судового розгляду заявити клопотання, які повинні стосуватися частини судового рішення, що оскаржується (на яку внесене подання);
9) доповідь головуючого чи одного із суддів щодо суті вироку або інших рішень з повідомленням, ким і в якому обсязі вони були оскаржені (на них внесено подання), та викладення основних доводів скарг (подань) та заперечень інших учасників процесу, якщо вони були подані;
10) з'ясування головуючим питання, чи підтримують свої скарги (подання) особи, які їх подали;
11) ознайомлення головуючим учасників судового розгляду з додатковими матеріалами, якщо вони були подані, заслуховування пояснень учасників судового розгляду з приводу скарги(подання). Черговість заслуховування має відповідати
Loading...

 
 

Цікаве