WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Cуб’єкти, строки, порядок касаційного оскарження. Опротестування вироку - Реферат

Cуб’єкти, строки, порядок касаційного оскарження. Опротестування вироку - Реферат

вимог ст. 350 КПК передбачені відносно касаційних скарг у справах, зазначених у ч. 2 ст. 383 КПК. Видається, що ця норма має застосовуватися за аналогією.
Повідомлення про надходження касаційних скарг і подання на судові рішення, які не набрали законної сили (ч. 1 ст. 383 КПК), здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення (ч. З ст. 387 КПК). У названій статті зазначено, що це треба робити відповідно до вимог, передбачених ст. 351 КПК, а саме: про надходження скарги (подання) апеляційний суд зобов'язаний направити письмові повідомлення особам, інтересів яких стосується скарга (подання), а також на дошці об'яв суду помістити про це оголошення. Отже, законом передбачено два інформаційні джерела, за допомогою яких повідомляється про те, що по конкретній кримінальній справі надійшли скарга та (чи) подання. День розміщення оголошення на дошці об'яв має важливе значення, оскільки саме з ним пов'язується право на одержання в суді протягом п'яти діб копії скарги (подання) або ознайомлення з ними у суді. Час вручення копії скарги (подання) або ознайомлення з нею в суді, а також роз'яснення права на подачу протягом п'яти діб заперечень також має важливе значення, перш за все для заінтересованої особи. А тому і перша, і друга процесуальні дії мають бути зафіксовані у справі відповідним документом (довідкою секретаря судового засідання; розпискою відповідної особи).
Засудженому, який утримується під вартою, повідомлення про надходження касаційної скарги (подання) та їх копії вручаються через начальника відповідної установи, що також повинно бути зафіксовано розпискою, оскільки саме з часу вручення цих документів обчислюється п'ятидобовий строк на подачу заперечень на касаційну скаргу (подання).
Чинний КПК встановив, що єдиною касаційною інстанцією по перегляду кримінальних справ в Україні є Верховний Суд, а саме його судові палати - з кримінальних справ і військова. Відповідно до ст. 385 КПК касаційні скарги і подання розглядаються:
1) колегією суддів палати Верховного Суду з кримінальних справ - на судові рішення, постановлені Верховним судом Автономної Республіки Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими судами, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;
2) колегією суддів військової палати - на судові рішення, постановлені військовими судами регіонів і Військово-Морських Сил, вироки військових судів гарнізонів.
Видається, що в зв'язку з введенням з 1 червня 2002 р. в дію Закону "Про судоустрій України" усі судові рішення, які вступили в законну силу і не були предметом розгляду апеляційного перегляду, а також рішення судів апеляційної інстанції можуть бути перевірені відповідною палатою Касаційного суду України.
У порядку повторної касації рішення Касаційного суду можуть бути переглянуті відповідною судовою палатою Верховного Суду України.
3. Наслідки надходження касаційних скарг чи подання і порядок призначення їх до касаційного розгляду
Подання касаційних скарг чи подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, зупиняє набрання ними законної сили(ч. 1 ст. З89 КПК).
Після виконання вимог, передбачених ст. 351 КПК, суд, який постановив вказані судові рішення, протягом семи діб передає справу разом з поданою скаргою, поданням і запереченнями на неї до касаційного суду і визначає дату розгляду справи, про що повідомляє сторони у справі (частини 1 і 2 ст. 389 КПК). При цьому апеляційний суд повинен призначити справу до касаційного розгляду не пізніше двох місяців з дня її направлення (ч. 1 ст. 392). Зазначені сім діб і два місяці мають використовуватися залежно від складності та обсягів справи і при відсутності підстав до їх максимального вичерпання мають бути скорочені.
Касаційні скарги, подання на судові рішення, які набрали законної сили (зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК), передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб з часу їх надходження вирішує питання про витребування справи. Справа не витребовується, якщо скарга, подання прокурора не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції через невідповідність їх змісту вимогам ст. 350 КПК, непідсудність касаційному суду (ч. 2 ст. 383 КПК) та невідповідність іншим вимогам закону, передбаченим ст. 384, ч. 2 ст. 386 та ч. 1 ст. 398 КПК. Про прийняття такого рішення суддя виносить постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає (ч. 2 ст. 388 КПК).
Ця ж стаття передбачає, що відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених в постанові недоліків і якщо вони надійшли в межах строку, визначеного ст. 386 КПК, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.
Протягом 15 діб з моменту надходження скарги касаційний суд зобов'язаний винести і постанову про витребування справи, копію якої відправити особі, що подала скаргу (подання).
Відповідно до ч. З ст. 388 одночасно з витребуванням справи за наявності до цього підстав суддя може зупинити виконання судового рішення, яке набрало законної сили, до розгляду подання чи скарги в суді, за винятком рішень, зазначених у ч. 1 ст. 383 КПК.
Закон не вимагає від осіб, які мають право на подачу касаційної скарги (подання) на судове рішення, що набрало законної сили, копій цієї скарги (подання). Але, призначаючи скаргу (подання) до розгляду, касаційний суд згідно з ч. 4 ст. 389 КПК зобов'язаний у межах тих же 15 діб повідомити про це прокуророві, а також учасникам судового розгляду і роз'яснити їм, що вони вправі подати заперечення на подання чи скаргу або ж подати власні подання та скарги про перегляд справи в касаційному порядку. Видається, що ці вимоги закону здебільшого не можуть бути виконані касаційним судом, який, маючи лише скаргу чи подання, не в змозі спілкуватися з іншими учасниками судового розгляду, бо він не має даних про них та про їх місце проживання. Таким чином, слід погодитися з думкою про те, що касаційний суд може виконати ці дії лише коли надійде справа, або взазначені 15 діб зобов'язаний витребувати ці дані із суду, в якому знаходиться справа. Передбачивши право кожного учасника судового розгляду знати про внесену іншим учасником процесу скаргу (подання), а також право на ознайомлення з її змістом та подачу заперечень (ч. 4 ст. 389 КПК), законодавець не врахував, що той із учасників судового розгляду, який вніс першим скаргу (подання), також має право на ознайомлення з наступними скаргами (поданнями), внесеними іншими учасниками судового розгляду, а також на подачу заперечень. Таким чином, цей процес за наявності великої кількості учасників судового розгляду, великого обсягу справи може тягтися надто довго.
Згідно зі ст. 390 КПК до початку розгляду справи в касаційному суді особа, яка подала скаргу, прокурор, який вніс подання, а також Генеральний прокурор і його заступники, прокурори областей та прирівняні до них прокурори і їх заступники відповідно до своїх повноважень, - щодо подання прокурора в межах його позицій, мають право доповнити, змінити або відкликати скаргу чи подання, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду незалежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. При цьому вони мають дотримуватися вимог ст. 355 КПК.
Думається, що, виходячи з аналізу норм Конституції України та КПК, вказані прокурори повинні враховувати позицію, яку займає прокурор, вносячи касаційне подання, лише при порушенні питання про погіршення становища засудженого чи виправданого. Однак вони не пов'язані із цією позицією при намаганні покращити становище цих осіб.
Крім того, аналіз статей 390 та 355 КПК дозволяє дійти висновку про те, що внесення змін або доповнень та відкликання касаційної скарги (подання) з метою
Loading...

 
 

Цікаве