WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Структура кримінального закону - Курсова робота

Структура кримінального закону - Курсова робота

брали участь у розробці закону. Цей прийом тлумачення застосовується, як правило, науковцями при дослідженні кримінального законодавства. Історичне тлумачення дає можливість більш точно з'ясувати ті завдання, які ставив законодавець, приймаючи КК або окремі норми, що входять в нього.
Тлумачення за обсягом (результатом) може бути буквальним, обмежувальним та поширювальним. Буквальним (або адекватним) називається тлумачення, згідно з яким дійсний зміст кримінально-правової норми точно (буквально) відповідає її текстуальному вираженню (тексту, букві). Таке тлумачення має місце у випадках, коли зміст норми закону або якоїсь її частини збігається з її словесним викладенням. Наприклад, диспозиція ч. 1 ст. 114 "Шпигунство" дає точне уявлення про предмет злочину та суб'єкта шпигунства - це іноземець або особа без громадянства. Жодна з цих ознак не може бути витлумачена більш широко або вузько від буквального змісту. Як правило, буквально тлумачаться санкції норм Особливої частини КК.
Обмежувальне тлумачення має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення більш вузьке за словесне вираження. Обмежувальне тлумачення дає підставу застосовувати закон до більш вузького кола випадків, ніж це виходить з його тексту. Наприклад, у ст. 304 встановлена відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. За текстом ст. 22 кримінальна відповідальність за цей злочин може мати місце, якщо особа досягла шістнадцятирічного віку. Хоч ніяких винятків з цього положення немовби і немає, однак очевидно, що у ст. 304 маються на увазі випадки втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність дорослими, тобто особами, що досягай вісімнадцятирічного віку.
Поширювальне тлумачення має місце при неспівпаданні тексту і змісту кримінально-правової норми, коли її значення ширше за текстуальне словесне вираження. Поширювальне тлумачення надає кримінально-правовій нормі більш широкого змісту і дозволяє застосовувати її до більш широкого кола випадків, ніж це буквально вказано в самому тексті статті КК. Наприклад, у ч. 1 ст. 213 вказано на операції з брухтом кольорових і чорних металів, здійснювані без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством. У цьому разі поняття "законодавство" охоплює не тільки закони в буквальному значенні, а й підзаконні (нормативно-правові) акти, якими регулюються порядок та умови державної реєстрації або одержання відповідного дозволу (ліцензії).
Обмежувальне і поширювальне тлумачення не "звужують" і не "розширюють" зміст закону, а лише виявляють його дійсний смисл, який може бути або більш вузьким, або більш широким порівняно з текстом цього закону, його буквальним вираженням.
Поширювальне тлумачення закону слід відрізняти від зовні схожого на нього застосування закону за аналогією. Під аналогією закону розуміють застосування до суспільно небезпечного діяння, що прямо не передбачене законом в момент його вчинення, статті КК, яка встановлює кримінальну відповідальність за найбільш схожий за важливістю і характером злочин. До 1958 р. аналогія закону допускалася кримінальним законодавством (ч. З ст. З Основних начал кримінального законодавства Союзу РСР і союзних республік 1924 p., ч. 2 ст. 7 КК Української РСР 1927 р.). На відміну від аналогії закону поширювальне тлумачення засноване на існуванні в КК кримінально-правових норм, де ознаки злочину описані або загальним чином, або не досить чітко, або суперечливо. Тлумачення цих ознак, встановлення їх змісту відповідають дійсному смислу конкретної норми, тобто законодавець "мав на увазі" саме такий її зміст. Отже, поширювальне тлумачення нічого до закону не додає, а лише більш точно розкриває його зміст. Аналогія ж має місце тоді, коли дане діяння як злочинне в законі не передбачене, коли в законі є прогалина. КК України 2001 р. у ч. 4 ст. З прямо заборонив застосування закону за аналогією. Кримінальна відповідальність за КК можлива тільки за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого статтею Особливої частини, де дається вичерпний перелік злочинів.Неможливо застосування за аналогією і статей Загальної частини КК, що практика іноді використовувала при дії КК 1960 р.
Роль тлумачення закону виключно велика, бо тлумачення закону - необхідна складова частина процесу встановлення органами правосуддя правового значення розглядуваних фактів, подій та явищ. Правильна кваліфікація осудних дій, встановлення наявності чи відсутності в цих діях складу того чи іншого злочину - це не результат якості формально - логічної операції, механічного підведення факту під "абстрактну" формулу закону. І все ж при всіх умовах тлумачення кримінального закону завжди залишається процесом усвідомлення і роз'яснення норми і не містить в собі ніяких елементів правотворчості.
Тлумачення закону повинно бути основане на законі і не замінювати собою закон. Тільки при цій умові буде забезпечено однакове розуміння кримінального закону в практиці його застосування, що говорить за його ясність. Принцип законності, який передбачає верховенство закону - повинен виступати найвищим критерієм тлумачення.
ВИСНОВОК
В роботі було вказано на ключову роль кримінального права і кримінального закону в правовій системі України та їх значення в будуванні правової держави.
Головний принцип кримінального закону "нема злочину, нема покарання без вказівки про те в законі" чітко відмежовує кримінальне право від всього, що таким не є . Злочинів стільки, скільки їх в кримінальному законі, і вони тільки такі, як в кримінальному законі. Покарання тільки такі, які в кримінальному законі, і їх стільки, скільки в кримінальному законі. В результаті кримінальне право отримує зовнішню і внутрішню межу, кримінальна відповідальність знаходить єдину підставу в особі складу злочину, а кримінальне покарання має в собі за необхідну умову порушення кримінально-правової заборони.
Суддя дивиться на дійсність очима кримінального закону. Кримінальний закон - це кордон: по один бік - дозволено, по інший - заборонено; у випадках, для яких кримінальний закон нічого не дозволяє і нічого не забороняє, його нема. Але бути межею - означає розділити дійсність, яка не подільна, перервати її, хоча вона неперервна.
Суддя дивиться на дійсність очима закону і всіляку лінію бачить лише як сукупність точок. Інакше він не може сказати : так - ні, або - або. Інакше він не може судити і тим самим направляти поведінку людей.
Отже, значення кримінального права і кримінального закону важко переоцінити. Кримінальний закон замикає собою весь правопорядок. За межами кримінального права нема права взагалі.
За межами кримінального закону є та безпосередня реальність, яка і дає правопорядку життя.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Кримінальний кодекс України № 2341-III від 05.04.2001. Редакція від 07.03.2002 р.
2. Конституція України.- К., 1996 р.
3. Науково - практичний коментар до Кримінального кодексу України.-Х., 2001р.
4. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України. - К., 1995 р.
5. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов та ін. -К.- Х: Юрінком Інтер - Право, 2002. - 416 с.
6. Кримінальний закон та його тлумачення. Діденко В. П. - К., ABC, 1994р.
7. Уголовно - правовые санкции. Козлов А. П. - Красноярск., 1989р.
8. Кримінальне право України. Чернишова Н. В. - К.,1995 р.
9. Толкование уголовного закона. Шляпочников А. С. - М., 1960 р.
Loading...

 
 

Цікаве