WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система права - Курсова робота

Система права - Курсова робота

техніки; правову культуру суспільства загалом і працівників законотворчих органів зокрема.
Проблему дослідження факторів формування законодавства України потрібно починати з аналізу матеріальних умов розвитку держави. Саме розвиток економіки визначає рівень і темпи соціального розвитку, становить ту реальну основу, на якій будуються правові і політичні установи. Всі правові явища, утому числі й законодавство, є специфічним способом опосередкування економічного розвитку суспільства.
Таким чином, розвиток економіки України на сучасному етапі безпосередньо впливає на вдосконалення системи законодавства. Схематично його можна подати так:
1) зміни в економічному розвитку викликають потребу змін змісту існуючих нормативних актів, а також виділення в них нових розділів, глав та пунктів;
2) економічні реформи передбачають створення нових нормативних актів, брак яких негативно впливає на функціонування економічної системи;
3) ускладнення економічних відносин вимагає створення єдиної системи правового регулювання, яка б складалася з комплексу взаємопов'язаних та взаємоузгоджених законів, що встановлюють загальні правила діяльності в економічній сфері;
4) підвищення регулятивної ролі закону в системі нормативних актів, що регулюють економічні відносини, сприяє зміцненню законності та підвищенню ступеня єдності системи законодавства;
5) управління економічними процесами вимагаєвдосконалення підзаконних актів, їх узгодженості та відповідності закону;
6) важливим напрямком розвитку системи законодавства, котрий пов'язаний з регулюванням економіки, є збільшення кількості комплексних нормативних актів, що вміщують норми ряду галузей права, комплексно регламентують різні відносини у певній галузі народного господарства чи сфері управління.
Політичні інститути і процеси у своїй сукупності виступають необхідною умовою функціонування системи законодавства. Перш за все вони формують потреби в правовому регулюванні, що відображають закономірні інтереси суспільного прогресу та потребу їх перетворення у сферу реальної поведінки громадян. Держава як базовий елемент політичної системи і як гака, що має прерогативу на створення загальнообов'язкових норм, визначає потреби та інтереси, що виникають у суспільстві, залагоджує і врівноважує їх. Визначення потреб у регулюванні, їх вивчення та правове закріплення є умовою відображення законодавством реальних інтересів різних верств суспільства, відповідності правової системи об'єктивним факторам, співвідношення потреб, а також інтересів на суб'єктивному рівні та єдності й узгодженості на юридичному рівні.
Простежується два основних напрямки впливу держави на законодавство. По - перше, це правотворчість. Відображаючи об'єктивні потреби і специфіку окремих видів суспільних відносин, держава визначає методи правового регулювання відповідних суспільних відносин. По-друге - це реалізація законодавства, яка неможлива без відповідних державних органів і служб. Держава в особі своїх органів є суб'єктом, який створює реальні умови для реалізації правових приписів іншими суб'єктами політичної системи суспільства.
Як відомо, держава складається із сукупності органів, що становлять систему й утворюють апарат держави. Кожний з них у своїй діяльності так чи інакше сприяє підвищенню єдності та дієвості законодавства. Так, вико-навчі й розпорядчі органи мають забезпечувати управління державою на основі єдиних принципів, проголошених у нормах. Діяльність правоохоронних органів, з одного боку, зміцнює єдність системи законодавства, з іншого - заснована на ній. Кожний орган держави уповноважений видавати нормативні акти, що мусять відповідати певній ієрархічній підпорядкованості, її наявність двох систем органів федеративної держави свідчить про потребу їх більш складної субординації, що в свою чергу безпосередньо впливає на систему законодавства і формулює певні вимоги до системи органів держави. Насамперед це чітка визначеність органів влади. Право на існування мають лише ті органи, які передбачені Конституцією, їх функціями є детальна врегульованість повноважень (компетенції) державного органу завдяки прийняттю закону, що регламентує його діяльність; розмежування повно-важень органів держави на функціональному рівні; визначеність юридичної сили нормативних актів, що приймаються органами влади, та питань їх субординації серед актів, що входять в систему законодавства.
Унітарна держава є моно державою з єдиною системою вищих органів влади та єдиною системою законодавства. Вона має у своєму складі лише адміністративно-територіальні одиниці, які приймають певні нормативні рішення, що регулюють питання місцевого значення, не поширюючись на функціонування системи законодавства загалом. Саме тому дослідження питань побудови і структури системи законодавства неможливе без аналізу форми Української держави.
Галузева структура законодавства
Галузева структура має велике значення для законотворчості і правозастосовчої практики зміцнення законності право реалізації; вона безпосередньо відображає рівень впливу системи права на законодавство як форму зовнішнього виразу правової дійсності. Галузеву структуру законодавства України можна уявити як взаємопов'язані підсистеми законодавства, законодавчі акти, інститути, галузеві нормативні приписи.
У горизонтальній структурі законодавства України поняття загального являє собою система законодавства загалом, особливого - нормативні приписи, інститути, галузі.
Зміна сфери правового регулювання - складний процес, у якому збігаються протилежні тенденції - розширення та звуження юридичної регламентації. Вказані напрямки здійснюються різними шляхами, основними з них є: поширення правового регулювання на раніше не регламентовані правом сфери правового регулювання соціальної дійсності; перерозподіл сфери правового регулювання між окремими галузями; заміна правового регулювання іншими формами соціального регулювання.
На розвиток системи законодавства значною мірою впливає процес інтеграції правового регулювання, що сприяє встановленню єдиного регулювання у межах одного правового інституту, поглибленню дії норми на подібні відносини. Інтеграція здійснюється завдяки централізації правового регулювання найбільш важливих питань, поширенням сфери дії закону, що підвищує ступінь єдності законодавства.
Іншою тенденцією розвитку системи права, що впливає на формування і функціонування законодавства, є диференціація правового регулювання суспільних відносин. Загальні процеси зміни сфери правового регулювання значною мірою впливають на розвиток системи законодавства, що виявляється у
Loading...

 
 

Цікаве