WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система права - Курсова робота

Система права - Курсова робота

набір юридичних засобів правового регулювання, що дозволяє не тільки об'єднувати норми права в єдине ціле, але і надавати їм впорядкований, системний характер і відрізняти одну галузь права від іншої.
За місцем, що його галузі права посідають у правовій системі, вони діляться на основні та комплексні.
Основні галузі права-такі, що утворюють головний масив права у правовій системі держави. Серед них розрізняють профілюючі (традиційні); процесуальні; спеціальні та ін.
Система права сучасного суспільства складається з наступних основних галузей: державне(конституційне), адміністративне, фінансове, земельне, цивільне, трудове, сімейне, цивільно-процесуальне, кримінальне, кримінально-процесуальне, виправно-трудове, міжнародне право.
Можна зробити висновок, що система права являє собою сукупність діючих норм права, об"єднаних по інститутах, підгалузях і галузях відповідно до характеру і специфіки регульованих ними суспільних відносин.
Отож, внутрішня форма права характеризується відповідною сукупністю правових норм,що об'єднаються в інститути, підгалузі та галузі права.
2. СИСТЕМА ЗАКОНОДАВСТВА
Поняття системи законодавства її співвідношення з системою права
Система права дуже тісно пов'язана із системою законодавства. Вона включає законодавство і підзаконні нормативні акти. Разом з тим в системі права виділяються окремі структури, які не можна віднести ні до окремих інститутів права, ні до галузей права. До такої специфічної форми вираження нормативного матеріалу належить система законодавства. Якщо система права складається в суспільстві історично, то система законодавства створюється раціонально в процесі упорядкування нормативних актів, створення кодексів, збірників законів. Термін "система законодавства" має два значення. По -перше, з науковою і навчальною метою в поняття "система законодавства" включають як самі закони, так і підзаконні нормативні акти. По - друге, термін "законодавство" включає тільки закони. Тому таке розуміння є більш точним, оскільки воно включає систему законів, створених Верховною Радою України. Система законодавства відрізняється від системи права наступними ознаками:
1) розглядаючи співвідношення "системи права" і "системи законодавства", потрібно врахувати, що первинним елементом системи права є норма права, а первинним елементом системи законодавства є нормативний акт;
2) за об'ємом матеріалу законодавство ширше від системи права, оскільки воно включає в свій зміст, крім норм права, правові поняття, завдання, цілі і мотиви прийняття нормативних актів, програмні положення, декларації, які не входять в систему права;
3) внутрішня структура системи права не співпадає з внутрішньою структурою системи законодавства;
4) законодавство не співпадає з галузями і інститутами системи права, оскільки воно включає норми різних галузей права і виконує потреби державного управління, потреби громадянського суспільства. Наприклад, окремі закони можуть включати норми цивільного, фінансового, кримінального права і т. п. Верховна Рада, приймаючи закони, не може виходити тільки із галузей і інститутів права, тому що закон регулює різноманітні суспільні відносини.
Таким чином, система законодавства - це сукупність законів і підзаконних нормативних актів, які виражають зміст правових норм, принципів, декларацій і спрямовані на регулювання неоднорідної сукупності суспільних відносин .
Фактори побудови та розвитку системи законодавства в Україні.
У науковому і практичному відношенні законодавство - насамперед форма права, тобто засіб існування, вираження та організації його норм у цілісну, внутрішньо погоджену систему. В цьому полягає головне призначення законодавства, і значною мірою завдяки йому стають можливими гарантоване державою функціонування права як соціального інституту і культурної цінності суспільства, а також виділення правових норм із системи інших елементів нормативного регулювання. Водночас у зміст терміну "законодавство" у правознавстві вкладаються не завжди однакові за формою, рівні за юридичною силою нормативно-правові акти державних органів і громадських організацій. Так, в одних випадках склад законодавства обмежується лише законами і постановами органів дер-жавної влади України; в інших - до законодавства, крім актів вказаних державних органів, включаються і нормативні акти виконавчих органів державної влади; в третіх - законодавство розглядається як система всіх нормативно - правових актів Української держави.
Нині існує кілька основних типів розуміння категорії "законодавство": таке, що включає тільки закони і постанови (законодавчі акти) вищих органів державної влади; таке, що охоплює законодавчі й урядові акти (нормативного характеру) як системи всіх нормативних юридичних актів держави, тобто законів і підзаконних актів. Виходячи з принципів правової держави, щоб насправді забезпечити в державі та суспільстві панування законів, права, треба подолати різні тлумачення поняття "законодавство".
Діяльність Верховної Ради як постійно діючого законодавчого та контрольного органу державної влади має забезпечити зростання авторитету законів у правовій системі, поступове витіснення з правового регулювання суспільних відносин значної кількості підзаконних актів, особливо відомчих. Цьому сприяють нові механізми - процедури підготовки й прийняття законодавчих актів, які закріплено в регламенті Верховної Ради України. Тому йтиметься головним чином про нормативні акти вищих органів державної влади. В такому контексті поняття законодавства охоплює лише закони і постанови (законодавчі акти), прийняті Верховною Радою України.
Разом з тим сама категорія "законодавства" являє собою інтегративне поняття, в якому відображені важливі риси і властивості складного, внутрішньо диференційного цілісного утворення. Окремі законодавчі акти, відносно автономні підрозділи, що входять до складу законодавства, відрізняються за своїм соціальне - економічним та правовим змістом, формами вираження, юридичним статусом, призначенням у регулюванні суспільних відносин і в правовій системі. Ці та інші фактори й підстави зумовлюють існування і функціонування законодавства як поліструктурної системи, всі підрозділи якої тією чи іншою мірою виражають властивості, риси й структурні особливості права та його системи.
До основних факторів формування системи законодавства України можна віднести: економічну систему; політичну систему; нинішню систему права; об'єктивні потреби суспільства та їх правовий вираз; форму державного устрою; структуру органів влади та управління; традиції і рівень якості законодавчої
Loading...

 
 

Цікаве