WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Система і види покарань - Реферат

Система і види покарань - Реферат

замаху - 3/4 найбільш суворого виду покарання, передбаченого за закінчений злочин. Обмеження на мінімальний строк призначеного покарання введені КК і при засудженні за рецидив злочинів (ст.68).
Новий КК Росії зберігає умовне засудження, досить широко регулює звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Так, передбачається, зокрема, звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості внаслідок дійового каяття або в зв'язку з примиренням з потерпілим. В Особливій частині КК також передбачені випадки звільнення від кримінальної відповідальності за окремі злочини (наприклад, при добровільній видачі органам влади зброї, бойових припасів, які незаконно зберігалися винним, добровільному повідомленні про давання хабара та ін.).
КК містить норми про умовно-дострокове звільнення, заміну невідбутої частини покарання більш м'яким, давність, звільнення від покарання внаслідок хвороби, погашення і зняття судимості.
Як видно, КК Росії досить докладно регулює питання Загальної частини, створюючи тим самим можливість для правильного застосування закону та індивідуалізації кримінальної відповідальності і покарання (Більш докладно про кримінальне законодавство Росії див.: Наумов А.В.Российское уголовное право. Общая часть. - М., 1996.).
Розділ 24. Школи (основні напрямки) науки кримінального права
При вивченні науки кримінального права виділяють основні її напрямки - школи кримінального права. Це класична, антропологічна і соціологічна школи кримінального права. Класична школа, що зародилася в другій половині XVIII ст., мала абсолютне панування до останньої третини XIX ст., коли виникла антропологічна школа, а дещо пізніше (у 80-х р. XIX ст.) і соціологічний напрямок. Кожний з цих напрямків мав своє філософське підґрунтя, свої особливості, обумовлені економічною, соціальною і політичною обстановкою в конкретній країні, де представники цих шкіл розвивали свої ідеї. Так, класична школа в Німеччині, через її своєрідний консервативний розвиток, мала безумовно свої особливості порівняно, наприклад, із французькими класиками, ідеї яких базувалися на філософії французького просвітительства і на гаслах Французької революції 1789 року. Неоднаковими були і погляди соціологів. Проте розбіжності в поглядах представників однієї і тієї ж школи, не виключають можливості їх об'єднання у певні наукові напрямки за основними, вихідними концепціями.
1. Класична школа кримінального права
1. Праці Монтеск'є і Беккаріа, що похитнули підвалини феодального кримінального права, були спрямовані проти його жорстокості, смертної кари і катування, релігійної нетерпимості та сформулювали гуманістичні ідеї цивілізованого кримінального права, поклали початок класичній школі. Особливе місце тут посідає книга італійського просвітителя і юриста Чезаре Беккаріа (1738-1794) "Про злочини та покарання", що вийшла в 1764 році. Ця книга за силою свого впливу на сучасників і на наступні покоління не має собі рівних в історії науки кримінального права. Книга-памфлет містила нищівну критику жорстокості і несправедливості феодального кримінального права і водночас формулювала принципи кримінального права, засновані на ідеях просвітительства і гуманізму XVIII ст.
Книга Беккаріа набула надзвичайної популярності в усьому освіченому світі, витримала ряд видань. У 1765 р. у Швейцарії була вика-рбувана медаль на честь Беккаріа. Католицька церква, що відстоювала підвалини феодалізму, занесла книгу Беккаріа до Індексу заборонених книг (Іndex librorum ргохіbitorum). Блискучий стиль, пристрасність викладу, стислість і ясність думки, а головне - ідеї цивілізованого кримінального права, що в ній сформульовані, роблять цю книгу актуальною і у наші дні. Кожен юрист повинен прочитати книгу Беккаріа (російське видання 1939 р., стало бібліографічною рідкістю, у 1994 р. книгу перевидано в Росії).
Сформулюємо коротко основні ідеї Беккаріа (Більш детально про біографію Бекаріа, а також його погляди див.: Реічетні-ков Ф. М. Беккариа. - М., 1987.).
Погляди на кримінальний закон. Беккаріа, слідом за Монтеск'є, проголошує верховенство закону, причому законодавець не лише видає закони, але й тлумачить їх; суддя ж не може тлумачити закони, що підлягають буквальному застосуванню.
Закон повинен визначати злочинність і караність діяння.
Всі громадяни мають бути рівними перед законом. Беккариа різко виступає проти станової нерівності.
Погляди на злочин. Злочин - це тільки діяння, тобто вчинок людини, виражений зовні. Беккаріа відхиляє відповідальність за намір, за слова, думки, єресі і чаклунство, що вважалося одним з найважливіших постулатів феодального права. Беккариа одним з перших дав матеріальне визначення злочину, вважаючи, що ним є лише дія, яка заподіює ту або іншу шкоду суспільству.
Погляди на покарання. Право на покарання випливає, як вважає Беккаріа, не з вимог спокутування гріху перед богом або монархом, а з необхідності захистити "загальне благо від посягань окремих осіб". Тому покарання повинно застосовуватися лише тоді, коли в цьому є "абсолютна необхідність".
Слідом за Монтеск'є, якого Беккаріа вважав своїм вчителем, він вимагає рівноваги злочину і покарання. Він пропонував створити "точну і загальну сходинку злочинів і покарань", в якій "відбивалася б їх відповідність".
Покарання, - писав Беккаріа, - повинно бути помірним, гуманним, а не жорстоким. Впевненість у неминучості, невідворотності хоча б і помірного покарання створить, пише він, "завжди більше враження, ніж жах перед іншим, більш жорстоким покаранням, але таким, що супроводжується надією на безкарність".
Мета покарання - не відплата, а попередження вчинення винним нового злочину, спричинення нової шкоди суспільству (те, що ми називаємо приватною превенцією) та утримання інших осіб від вчинення злочину (загальна превенція).
Беккаріа вважав, що більш доцільним є попередити вчинення злочину, ніж потім карати за нього.
Беккаріа в принципі був проти смертної кари. Він припускає її лише в тому разі, коли вона є єдиним засобом утримати інших від вчинення злочину або "коли нація повертає або втрачає свою свободу або під час анархії, коли безладдя замінює закони". Цікаво, що коли в Конвенті під час Французької революції вирішувалося питання про страту Людовіка XVI, в обґрунтування застосування її були покладені погляди Беккаріа.
2. Погляди Беккаріа зробили вирішальний вплив на розвиток науки і законодавства наступного періоду.
Представники класичного напрямку були в багатьох країнах Європи: в Англії-Бейтам (1748-1832), у Франції-Росі (1787-1848), у Німеччині - Кант (1724-1804), Гегель (1770-1831), А.Фейєрбах (1775-1833), Грольман (1775-1829), у Росії- Таганцев (1843-1923), Сергієвський (1849-1910), вчені, що працювали на Україні: Кістяківський (1833-1885), Владимиров (1844-1917) та багато інших.
Значний вплив на прихильників класичної школи мав її німецький напрямок, який
Loading...

 
 

Цікаве