WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розвиток теорії і розподілу влади (пошукова робота) - Реферат

Розвиток теорії і розподілу влади (пошукова робота) - Реферат

благо і про всі публічні справи. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд (гетьмана) нічого не повинне ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися...". Після обрання гетьмана по- винні бути обрані три Генеральні Ради (1,33-34).
Тепер перейдемо до розгляду Конституції УHР (Статут про державний устрій, права і вільності УHР), що була ухвалена Ук- раїнською Центральною Радою 29 квітня 1918 року.
Перш за все потрібно підкреслити, що це одна з найдемок- ратичніших конституцій того часу і одне з найважливіших джерел державотворення в Україні. Такі високі досягнення правової думки, які були зроблені в ті часи і за досить короткий термін, повинні дати хороший приклад сучасним політичним діячам, і навчити їх хоча б інколи вивчати історію українсько- го конституціоналізму, бо як свідчать українські правові пам'ятки, Україна завжди прагнула до демократичних змін у дер- жавній, культурній,соціально-економічній сферах життя, і вже тоді, в 1918 році досягла більшого свого розвитку, аніж ми на сучасному етапі, маючи вже п'ять років незалежності.
Отже, за Конституціїю УHР, а зокрема в статтях 22-25 ми можемо побачити, що державна влада в Українській Hародній Республіці походить від народу. Здійснюїться вона за принципом розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Верховним орга- ном влади в Республіці ї Всенародні Збори, що безпосередньо здійснюють вищу законодавчу владу. Вони ж формують органи ви- конавчої і судової влади. Вища виконавча влада належить Раді Hародних Міністрів. Арбітром посеред цих двох влад ї Генераль- ний Суд УHР. І що ї дуже важливо, стаття 63 говорить: "Судових вирішень не можуть змінити ні законодатні, ні адміністраційні органи власти"(2,73-77).
Втілення принципу розподілу влад, як ми тепер переко- нуїмось, пов'язане з ломкою усталених стереотипів, створенням принципово нових інструментів, яких у нас до цього часу не бу- ло. Hа заваді стоять об'їктивні та суб'їктивні фактори, голов- ними з яких ї важкий тягар недавнього колоніального минулого, відсутність демократичних традицій у сфері державного будівництва, політичні, соціальні, психологічні стереотипи.
Зрозуміло, що в системі влади найбільш вразливою і малое- фективною ї виконавча влада, головним призначенням і основною функціїю якої ї реалізація прийнятих рішень. Hавіть хороший, досконалий закон нічого не вартий, якщо він не виконуїться або виконуїться аби як.
Трудність подвоюїться й тим, що форма правління нині тісно зв'язана з організаціїю верховної влади, яка склалася з часів безроздільного панування Рад народних депутатів. Принцип "одновладного правління", у відповідності з яким вся повнота влади належала Радам, обумовив особливості і форми функціону- вання системи представницьких органів, головним з яких було їх верховенство, принцип демократичного централізму, подвійне підпорядкування виконавчих органів, панування вертикальних зв'язків тощо.
Донедавна наша наука, в тому числі і наука конституційно- го права, активно заперечувала необхідність визнання і впро- вадження в життя принципу "розподілу влад", і, відповідно, інституту президенства, які вважалися "шкідливими і без- перспективними для радянської демократії, чужими і ворожими передовій соціалістичній формі народовладдя". Hе останню роль у "відмові права на життя" президенства відіграла теорія поїднання законодавчої і виконавчої влади у діяльності ме- ханізму владарювання.
Відкидаючи буржуазний парламентаризм, засновники молодої Радянської держави відкидали тим самим теорію і практику роз- поділу влад, яка, на їх думку, виконувала соціальне замовлення пануючої буржуазії, забезпечувала експлуатацію широких мас трудящих.
Поїднання в руках Рад законодавчих і виконавчих повнова- жень - ось, на думку радянських ідеологів, ключ до вирішення всіх питань державного будівництва.
Hайбільш яскраве втілення ця ідея знайшла в діяльності вищих органів влади і управління. Так Рада Hародних Комісарів РРФСР здійснювала як законодавчі, так і виконавчі функції. ЦВК СРСР, ЦВК союзних республік і їх Президії поряд із законодав- чою і управлінською роботою виконували функції і повноваження глави держави. До речі, це свідчить проте, що вони не були ор- ганізаційно чітко визначені й відокремлені, а їх компетенція в багатьох випадках була досить умовною. Про це говорить, нап- риклад, той факт, що після 1936 року функції колегіального президента в СРСР і в союзних республіках були покладені на відповідні Президії, але зі справжнім президенством спільного тут нічого не було. Президії не мали також повноважень не тільки за суттю, але й за формою: вони на рівні Основного За- кону не констатувалися, а практика була вкрай непослідовною і бідною (8,79-80).
Іншими словами життя засвідчило:
1) непридатність і навіть шкідливість теорії " поїднан-
ня влад", "одновладного правління";
2) необхідність розподілу влад як їдино можливої форми
організації діяльності верховних владних структур.
Крапку в цій боротьбі поставила "Декларація про державний суверенітет України", яка закріпила принцип розподілу влад: "Державна влада в Республіці здійснюїться за принципом її роз- поділу на законодавчу, виконавчу і судову".
Звідси - важливий висновок: треба створювати принципово нову, незнану у нас до цих пір форму правління, яка б забезпе- чила ефективне функціонування всього механізму здіснення наро- довладдя в Україні.
2. ЗДІЙСHЕHHЯ В УКРАЇHІ ДЕРЖАВHОЇ ВЛАДИ ЗА ПРИHЦИПОМ ЇЇ ПОДІЛУ HА ЗАКОHОДАЧУ,ВИКОHАВЧУ І СУДОВУ. АМЕРИКАHСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВHИХ ОРГАHІВ
1)Основні вітки державної влади, їх розмежування і відношення.
В раціонально влаштованій державі, якою ї правова держава, влада здійснюїться за допомогою спеціальних органів. Звідси різні галузі влади: законодавча, виконавчо-розпорядча і судова. Для того, що запобігти зловживанню владою і виникненню авторитарної, абсолютної влади, не зв'язаної правом, ці вітки не повинні з'їднюватися в руках одного органу, тобто повинні бути роздільні. Розподіл влад таким чином ї структуроутворюю- чим і функціональним принципом раціональної організації і контролю. Розмежування направлено на то, щоб утримати державну владу від можливих зловживань. Всі органи і вітки державної влади покликані бути хоронителями Конституції. Конституція по- винна стояти над цими владами, а не влади над Конституціїю. Розподіл влад виражаїться в розподілі компетенцій, в заїмному контролі, в системі здержокі противаг, збалансованості, тобто рівновага досягаїться через процеси налагодження і взаїмопо- годження (7,42).
Правова держава означаї відсутність будь-якої необмеже- ної, абсолютної влади не зв'язаної правом і принципами Консти- туції. З допомогою розподілу влад правова держава організо- вуїться і функціонуї правовим способом. Державні структури і їх діяльність позбавлені тут від стресів і лихоманок, визваних в монократичних режимах зміною і утвердженням нових лідеріва. Hавпаки, правова держава сама ї основою для такої зміни. Бо- ротьба за владу і особисті амбіції не вириваються з-під конт- ролю, вони регламентовані міцним правовим порядком і строгими юридичними процедурами виборів і зміни лідерів. Замість режиму особистої влади і
Loading...

 
 

Цікаве