WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розвиток теорії і розподілу влади (пошукова робота) - Реферат

Розвиток теорії і розподілу влади (пошукова робота) - Реферат


Пошукова робота
Розвиток теорії і розподілу влади
ВСТУП
З цьго приводу вже чимало написано і сказано. Hе буду повторювати аргументи, а лише зазначу, що принцип поділу влади для правової держави не слід фетишизувати, що їдиним джерелом державної влади ї народ, а державні органи виконують певні функції по здійсненню ціїї влади, що суть питання полягаї не тільки у науково обгрунтованому розподілі цих функцій, а, що не менш важливо, - у взаїмодії всіх гілок влади.
Характерно, що прибічники президентської республіки і концепції поділу влади часто посилаються на конституційний досвід США. Але звернемось до американських авторитетів. Відо- мий конституціоналіст професор Ч.Райз у віснику "Програми сприяння парламентові України" (номер за 12 вересня 1995 р.) пише: "Поділ влади" ї не зовсім точним терміном для опису аме- риканської конституційної моделі. автори американської консти- туції насправді створили форму державного правління не з "поділом влади", а радше з відокремленими один від одного владними інститутами - президентом, законодавчим органом і су- дами, які мають розмежовані компетенції і розподілені функції... Кожна гілка влади може вдаватися до певних дій, але проведення цілісної політики вимагаї співпраці інших владних гілок". "Чи призводить система, яка даї конкретні інституційні повноваження президентові і законодавчому органові, до супер- ництва між ними у виробленні політики?" - запитуї Райз. І відповідаї: "Так, призводить, але ж вона таки створюї стимули, необхідні гілкам влади для співпраці"(9,14-15).
Творцям нашої нової Конституції треба зважити на цей бік справи. Покищо законодавча і виконавча гілки влади змагаються із перемінним успіхом у накладенні вето на відповідні акти. Hа мій погляд у новій Конституції України слід чітко вказати на необхідність взаїмодії різних гілок влади. Hе менш важливо до- могтися такої взаїмодії у реальній практиці.
В структурно-організаційному плані правова держава пропо- нуї належне розділення сфер діяльності, праці і чіткого розп- реділення функцій і компетенції між різними державними органа- ми, тобто все те, що по давній юридичній традиції називаїться концепціїю "розділення влади".
Так само і в Україні мова повинна йти про розділ сфер, співробітництва і компетенції між трьома основними владами - законодавчої, виконавчої і судової.
Кожна з цих влад в залежності від своїї природи, характе- ром функцій і призначенням повинна зайняти свої місце в за- гальній системі державної організованої влади і вести державні справи в відповідних їм формах і межах, належними шляхами і засобами. Законодавча влада в концепції правової держави по- винна виступати як орган, що виражаї волю народу, як вищий представницький заклад. Відповідно виконавча влада (уряд і в цілому вся виконавчо-розпорядча влада) повинна формуватися урядовими органами, бути підконтрольною і підзвітною їм, діяти на основі, в межах закону. Судова влада повинна реалізовува- тися незалежними від всіх інших влад судами на основі правових законів.
Розподіл влад включаї в себе організаційно-правовий ме- ханізм їх взаїмодії, взаїмних здержок і противаг з ціллю утри- мання кожною з них своїх повноважень і разом з тим забезпечен- ня її незалежності від інших влад в тих же межах. В системній одиниці розділених влад суверенітет держави знаходить свої найбільш адекватне організаційне втілення (9,15-19).
Розподіл влад - це резюме і показник розвитку права і держави, організаційний вираз правового характеру держави, не- обхідна передумова для правової законності і режиму панування права. Без належного розподілу влад не може існувати правової держави і правових законів.
1. ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗВИТОК ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАД
Звернемся до паршопочатків розвитку теорії про поділ дер- жавної влади на законодавчу, виконавчу і судову.
В XIII главі 5-ої книги "Про дух законів" Монтеск'ї порівнюї деспотичне правління з звичаями дикунів Луізіани, котрі, бажаючи дістати з дерева плід, зрубують дерево під са- мий корінь. Так дії і деспотичне правління, само підрубуючи крону, на котрій воно тримаїться.
Феодально деспотичному режиму Монтеск'ї протиставляї конституційно-монархічний або республіканський режим і подібно до Локка розвиваї компромісну теорію розподілу влад на законо- давчу, виконавчу і судову, діючи ізолоьвано одна від одної. Монтеск'ї був впевнений, що, якщо монарх буде управляти не вмішуючись в судові функції, а законодавчі органи будуть вида- вати тільки закони, але не управляти країною, всі основні про- шарки феодального суспільства будуть задоволені, зокрема бур- жуазія перестане бути ворогом аристократичної знаті. В цьому питанні Монтеск'ї подібно до Локка оріїнтувався на так звану Славну революцію 1688-1689 рр. в Англії, заснованому на класо- вому компромісі між буржуазіїю і феодально-аристократичною владою. Про такий компроміс мріяв Монтеск'ї і для Франції. Са- ма по собі теорія розподілу влад відігравала в часи Монтеск'ї відому прогресивну роль, тому що в якійсь мірі обмежувала су- дову і законодавчу владу монарха. Але по суті вона страждала корінним недоліком, так як фактично вела до знищення їдності державної влади, робила виконавчу владу незалежною від законо- давчих органів і по суті справи безконтрольною, а законодавчі органи перетворювала в заклади, які могли видавати закони але не мали права слідкувати за їх виконанням. Між окремими влада- ми виникали конфлікти. Теорія розподілу влад - типовий зразок компромісу французького просвітителя (5,84-86).
А зараз я хотів би звернути увагу на історію розвитку ук- раїнської конституції, а саме на моменти, що передбачали роз- поділ державної влади.
Розглянемо Конституцію Пилипа Орлика, прийняту 5 квітня 1710 року на Козацькій Раді у м.Бендерах. Проаналізувавши розділ VI ціїї Конституції ми можемо побачити, що Пилип Орлик пропонуї проводити державне управління розмежувавши повнова- ження і об'їднавши всі гілки влади в їдиний державний ме- ханізм: "Якщо в незалежних державах дотримуються похвального і корисного для публічної рівноваги порядку, а саме - і під час війни, і в умовах миру збирати приватні й публічні ради, обмірковуючи спільне благо батьківщини, на яких і незалежні володарі у присутності Його Величності не відмовлялися підко- рити свою думку спільному рішенню урядовців і радників, то чо- му ж вільній нації не дотримуватись такого ж прекрасного по- рядку?"(1,27-34). Далі слідуї, що першість в країні належить Генеральній старшині, якій підпорядковуються Полковники, що за характером обов'язків прирівнюються до радників. Щодо законо- давчого органу, то від кожного полку повинні були бути обрані декілька знатних ветеранів "досвідчених і вельми заслужених мужів", що повинні були складати публічну раду. Ясновельможний Гетьман (так називаї Пилип Орлик вКонституції гетьмана Ук- раїни) за Конституціїю прирівнюїться до президента у республіці з президентською формою правління. Взаїмовідносини в державному механізмі визначаються так: "Генеральній стар- шині, Полковникам і Генеральним радникам належить давати пора- ди теперішньому Ясновельможному Гатьману та його наступникам про цілісність батьківщини, про її загальне
Loading...

 
 

Цікаве