WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Представництво в суд - Реферат

Представництво в суд - Реферат


Реферат на тему:
Представництво в суд
Представництво в суді це інститут цивільно - процесуального права, що визначає коло осіб, які можуть бути представниками, обмеження і обсяг повноважень та перелік документів, які стверджують повноваження представника і порядок оформлення довіреності, а також види представництва і відповідальність представників за несумлінне ведення справи.
Судовий представник - це особа, яка виконує згідно з законом на основі договору доручення, трудового договору, контракту процесуальні дії а інтересах особи, яку вона представляє.
Підставами виникнення представництва є: 1) волевиявлення сторін (договір доручення, трудовий договір, контракт); 2) походження дітей від певних батьків; 3) .адміністративний акт (рішення про призначення опікуна, піклувальника); 4) відносини громадських організацій зі своїми членами.
В процесуальній літературі класифікація представництва на види провадиться на основі різних критеріїв. (Підручник 1994 р., с88-91).
В залежності від підстав виникнення судове представництво поділяється на: 1) добровільне (договірне); 2) законне (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Основні ознаки судового представництва такі: 1) воно здійснюється від імені певної особи; 2) процесуальні дії представником здійснюються в інтересах особи яку він представляє: 3} представник діє в межах наданих йому повноважень.
Перелік осіб, які можуть бути судовими представниками, дається в статтях 111, 112 ЦПК. Ними можуть бути: 1) члени органів управління, працівники підприємств, установ, організацій, кооперативних організацій, їх об'єднань., інших громадських організацій - у справах підприємств, установ, організацій; 2) уповноважені професійних спілок - у справах робітників, службовців, а також осіб, захист прав та інтересів яких здійснюється професійними спілками; 3) уповноважені організацій, яким їх статутом чи положенням надана право представляти інтереси членів цих організацій; 4) адвокати; 5) один із співучасників за дорученням інших співучасників (ст.104 ЦПК); б) батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники; 7) інші особи, допущені судом, який розглядає справу, до представництва в цій справі.
Судовими представниками можуть бути громадяни, які досягли повноліття.
Слід пам'ятати, що згідно зі ст.116 ЦПК не можуть бути представниками в суді: 1) особи, які не досягли повноліття; 2) особи, над якими встановлено опіку, піклування; 3) адвокати і особи, виключені з колегії адвокатів, у випадках, передбачених п.3 ст.116 ЦПК; 4) судді, слідчі і прокурори, за виключенням випадків, коли вони діють як батьки, опікуни, піклувальники або як представники відповідного суду чи органу прокуратури, що є стороною в справі.
Студентам слід знати, що повноваження представників сторін і третіх осіб на ведення справи в суді повинні бути стверджені такими документами: 1)членів колегіальних органів управління кооперативними і громадськими організація чи їх об'єднаннями - витягом із протоколу засідання належного органу управління, цю уповноважив вести справу в суді; 2) працівників підприємств, установ, організацій - довіреністю від імені підприємства, установи, організації; 3) уповноважених профспілок - довіреністю відповідного профспілкового органу; 4) адвокатів - ордером, виданим юридичною консультацією; 5) інших осіб - довіреністю чи усною заявою довірителя з занесенням її до протоколу судового засідання. ЦІ документи або їх копії приєднуються до справи.
Під підвідомчістю цивільних справ суду слід розуміти перелік цивільних справ, розгляд і вирішення яких законом віднесено до компетенції суду.
Підвідомчість цивільних справ - це міжгалузевий правовий інститут, оскільки цивільні справи вирішуються судом, арбітражним судом, товариськими та третейськими судами, профспілковими та іншими громадськими організаціями, в адміністративному порядку тощо (ст.6 ЦК).
Розрізняються такі види підвідомчості цивільних справ суду: виключна, умова, альтернативна, підвідомчість деяких пов'язаних між собою вимог.
Розмежування справ, що підлягають судовому розгляду по статті, між окремими судами називається підсудністю.
Підсудність різних справ, в залежності від роду справ, що розглядаються, і від території, на якій діє той чи інший суд, неоднакова. Враховуючи це, розрізняють такі види підсудності: а) родову (предметну), б) територіальну (просторову).
Судовий розгляд - це регламентована цивільним процесуальним правом діяльність суду та інших учасників процесу по розгляду і вирішенню в судовому засіданні цивільної справи по суті.
Саме в стадії судового розгляду здійснюється правосуддя у цивільних справах. В цій стадії реалізуються і принципи цивільного процесу, з тому числі принципи безпосередності, усності і безперервності судового розгляду (ст.160 ЦПК).
Слід пам'ятати, що колегіально справи розглядаються у складі трьох професійних суддів. В цивільному процесі відсутній інститут народних засідателів.
Головуючий (суддя, оди" із суддів) керує судовим засіданням, спрямовуючи судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного й об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи з судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи, а також забезпечує належний виховний рівень судового процесу. Він вживає необхідних заходів до забезпечення в судовому засіданні необхідного порядку (ст.162 ЦПК).
Судове виконання . це завершальна стадія цивільного процесу, в якій відбувається реальне поновлення порушених прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб згідно з постановою, яка прийнята в установленому порядку уповноваженим на не органом. Особливість виконавчого провадженні порівняно з іншими стадіями цивільного процесу полягає в тому, що воно може бути порушено і не в зв'язку з розглядом цивільної справи в суді. Так, за правилами цивільного судочинства виконуються: постанови прокурора про внесення в адміністративному порядку громадян, які самоправно зайняли жиле приміщення або проживають у будинках, що загрожують обвалом (п.4 ст348 ЦПК); виконавчі написи нотаріальних органі" (п.5 ст348 ЩІК); рішення арбітражного суду в передбачених законом випадках (п.6 ст348 ЦПК); рішення товариських судів про майнові стягнення (п.9 ст348 ЦПК); рішення третейських судів (н.10 ст348 ЦПК); рішення комісій по трудових спорах (п.11 ст348 ЦПК) та ін.
Суть судового виконання полягає в застосуванні на підстав) судового рішення чи іншого акта, вказаного в законі, заходів примусового характеру, що направлені на виконання боржником покладених на нього обов'язків.
Цивільні процесуальні правовідносини у стадії судовою виконання виникають між: а) органом судового виконання і учасниками судового виконання; б) судом і судовим виконавцем; в) учасником судового виконання і судом.
Нормативні акти і література
1. Штефан М.Й. Представництво адвоката в цивільному процесі Англії / В кн: Сучасні системи адвокатури. - К., 1993. -С. 124-127.
2. Штутін. Лекції з радянського цивільного процесу. - К" 1954. -o 121.
3. Цивільне процесуальне право України. - Харків., 1992. - С.
4. Кочергин П. Краткий курс русского гражданского процесса. - К., 1915. - С. 36.
Нормативні акти і література
1. Закон України "Про власність" від 7 лют. 1991 р., із змінами і доповненнями від 7 лип., 14 жовт., 31 груд. 1992 р., 21 січ. І 5 трав. 199.3 р" - Ст. 48-57.
2. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 4 жовтня 1991 р. № 7, Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму від 25 груд. 1992 р. № 13.
3. Закон України "Про захист прав споживачів" від 12 трав. 1991 р., із змінами і доповненнями від 18 груд, 1993 р., - Ст. 14, 23, 24;
4. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" від 12 квітня 1996 р. № 5, п. 2.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 6 листопада 1992 р. № 9, із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду від 1 квітня 1994 р. № 4, п. 2, постановою від 26 жовтня 1995 р. № 18.
Нормативні акти і література
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 9 від 21 грудня 1990 р. "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій Інстанції" зі змінами, внесеними постановою Пленуму № 13 від 25 грудня 1992 р. / Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. Ч. 1. 1963-1995. - К" 1995. - С. 201-202.
2. Заворотько П.П., Штефан М.Й. Судове рішення. К., 1970, - С. 25-36; Добровольский А.А., Иванова С.А. Основньїе проблемьі иско-вой формьі защитьі права. М., 1979. - С. 70-86.
3. Заворотько П.П., Штефан М.Й. Вказ. праця. - С. 108-164; Гурвич М.А. Судебное решение. Теоретические проблемьі. - С. 100-134; Завадская Л.И. Реализация судебньїх решений. М., 1982. - С. 24-37.
Нормативні акти і література
1. Штефан М.Й. Підприємство і правосуддя. - К., 1992. - С, 16-61.
2. Авдюков М.Г. Исполнение судебньїх решений. - М., 1960. ~ С. 5, 12-Курс советского гражданского процессуального права. - Т. 1 - С. 218.
3. Чечина Н.А. Нормьі гражданского процессуального права й их приме-нение. ~ Л., 1965. - С. 17; Штефан М.Й. Цивільна процесуальна правосуб'єктність державних і громадських організацій // Проблеми правознавства. - 1970. - № 16. - С. 105-111.
4. Штефан М.Й. Підприємство і правосуддя. - С.13-16; Правосубъектность социалистических торговых организаций в гражданском судопроизводстве.-К., 1977. - 19-27.
Loading...

 
 

Цікаве