WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правове регулювання та здійснення податкового контролю в Україні - Курсова робота

Правове регулювання та здійснення податкового контролю в Україні - Курсова робота

мінімальним.
Президентом України з метою зменшення втручання державних органів у підприємницьку діяльність було видано Указ від 23 липня 1998р. №817/98 "Про деякі заходи з делегування підприємницької діяльності".
Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органами державної податкової служби. Вищестоящий контролюючий орган вправі прийняти рішення щодо повторної перевірки, лише в тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб`єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу.
З метою недопущення несанкціонованих перевірок суб`єкти можуть вести журнали відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов`язковим зазначенням в них строків мети відвідання та ін. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки.
Якщо під час проведення перевірки порушень встановлено не було, то факт її проведення оформлюється довідкою. Якщо ж було встановлено порушення податкового чи валютного законодавства, складаються акти документальної перевірки фінансово-господарської діяльності відповідно до існуючих вимог, зокрема, визначених листом Головної державної податкової інспекції від 17 січня 1995р. №04-115/10-5534 щодо оформлення матеріалів документальних перевірок платників податків.
На підставі п. 8 Інструкції "Про порядок застосування і стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби" акт перевірки підприємства і акт відмови від підпису (якщо посадові особи відмовились його підписати) не пізніше наступного дня їх складання реєструються в спеціальній книзі і разом з поясненням платника (якщо такі є) подаються для розгляду керівником ДПА.
Відповідно до Інструкції "Про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ, організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податкових та інших платежів", затвердженої Наказом ДПА України від 1 жовтня 1998р. №316 та Інструкції Міністерства Фінансів України від 19.05.92р. посадовими особами органів ДПС можуть вилучатись зазначені вище документи. Вилученню підлягають первинні документи, за винятком тих, що становлять державну таємницю.
Вилучення проводиться на підставі письмової вмотивованої постанови, яка є документом суворої звітності. Вилучення документів регулюється Кодексом про адміністративні правопорушення України. Кодексом не передбачено винесення такої постанови. Отже на нашу думку такий порядок вилучення документів суперечить чинному законодавству та створює певні зайві ускладнення в роботі податкових органів.
За результатами перевірки керівники органу податкової служби зобов`язані не пізніше 10 днів з дня проведення складання акту перевірки прийняти рішення про застосування до платника податків заходів фінансової відповідальності і протягом 15 днів з дня отримання протоколу про адміністративні правопорушення визначити заходи адміністративної відповідальності.
Виконавець, який готував проекти рішення, здійснює подальший контроль за надходженнями в бюджети фінансових санкцій і адміністративних штрафів. Якщо протягом 10 днів з дня прийняття рішення фінансові санкції платником податків не сплачуються, то керівник структурного підрозділу дає рецензію і матеріали перевірки передаються по реєстру в відділ примусового стягнення податків.
Вважаємо, що податкове законодавство повинно бути більш зрозумілим, доступним для розуміння всіма особами, якомога рідше змінюватись, так багато платників податків не можуть вільно орієнтуватись в усіх тонкощах порядку сплати податків, і, можливо, ненавмисно стають порушниками.
Також, необхідною є постійна робота з платниками податків, скорочення річних строків звітності, застосування комп`ютерних систем, що допоможуть постійно контролювати за господарською діяльністю платників та певними відхиленнями.
3.2. ЗАСТОСУВАННЯ НЕПРЯМИХ МЕТОДІВ КОНТРОЛЮ
Досить серйозною проблемою для податкових органів є виявлення та залучення до оподаткування доходів різних суб`єктів господарювання, що йдуть від прихованої, так званої "тіньової" діяльності. Адже при здійсненні заходів проти податкових правопорушень податківці знову й знову наштовхуються на фіктивні фірми, підприємства. За даними ДПА, у м. Києві в 1997р. через рахунки фіктивних фірм проведено операції в обігах, співставлених з обсягами консолідованого бюджету м. Києва,- 3.5 млрд. грн.
Неможливо стає вбачати реальну діяльність платника, так як перекручується звітність, приховуються документи про проведення операцій а іноді облік таких об`єктів взагалі відсутній. Отже, про нормальну традиційну перевірку не може бути й мови. Вийти з цього положення органам державної податкової служби допомагають непрямі методи контролю. Ці методи запозичені з міжнародної практики. Один з найпоширеніших факторів - це співвідношеннязадекларованих доходів з реальними витратами платників податків. Для цього всі придбання в значних розмірах зіставляються з вказаними в декларації офіційними доходами.
Розходження між сумами доходів і витрат може бути приводом для проведення фінансового розслідування і порушення судової справи у звинувачені в ухиленні від сплати податків.
При непрямих методах контролю об`єктами перевірки є не звітні документи, декларації та ін., дані , отримані з інших джерел. Такими можуть бути дані, отримані від органів державної влади, в тому числі митних органів, органів внутрішніх справ, результатом зустрічних перевірок, попередніх перевірок, обстежень приміщень та ін.
Непрямі методи перевірки застосовуються з метою встановлення ймовірної суми доходу, який підлягає оподаткуванню, і суть її полягає в тому, що для визначення податкових зобов`язань платника податків зіставляється рівень його витрат на приватні потреби з доходами, про які він звітує.
Основною ідеєю цього методу є те, що особі доходи легше приховати ніж витрати, і відповідно вони завжди "випливають".
Використовуючи практику інших держав, необхідно, якомога ширше запровадити декларування суб`єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності. Декларація про витрати повинна бути одним з найважливіших документів, який подається до податкових органів України.
Підставами для застосування непрямих методів є : виявлення порушень вимог до ведення бухгалтерського та податкового обліку, фактів ухилення, втрати чи неподання бухгалтерських документів, постійне звітування платника податку про збитковість або про неведення господарської діяльності; невідповідність рівня життя керівників, засновників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності та членів їхніх сімей, задекларованими доходами; наявність відносин з фіктивними структурами та ін.
Питання про необхідність застосування непрямих методів для підрахунку оподаткованого обороту вирішує безпосередньо податковий інспектор. Але ці перевірки потребують обов`язкового планування, метою якого є визначення цілей та обсягу перевірки. Це своєрідний метод контролю керівників податкових органів за діяльністю інспектора.
У разі встановлення розбіжностей між задекларованим доходом та доходом, визначеним при застосуванні непрямих методів, орган податкової служби у письмовій формі пропонує платнику
Loading...

 
 

Цікаве