WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок впровадження дізнання у кримінальних справах - Курсова робота

Порядок впровадження дізнання у кримінальних справах - Курсова робота

заподіяння шкоди об'єктам, які перебувають під охороною кримінального закону. Злочином є тільки таке протиправне та суспільне небезпечне діяння, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним кримінальним законом.
На підставі викладеного під "даними, які вказують на присутність ознак злочину", слід розуміти докази, що вказують на те, що діяння, яке розглядається, є суспільне небезпечним, протиправним та карається кримінальне.
Достатніми даними, які вказують на наявність ознак злочину,слід вважати наявність доказів, що підтверджують реальність конкретного посягання на конкретний об'єкт кримінально-правової охорони (наявність об'єкта та об'єктивної; сторони конкретного складу злочину). В кожному конкретному випадку питання про достатність даних для порушення справи розв'язується компетентною особою за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням всієї сукупності первісних матеріалів.
Безперечно, що на. момент порушення кримінальної справи не завжди є можливість встановити, хто вчинив злочин і ступінь провини кожного з його учасників. Але закон цього і не вимагає. На практиці багато справ порушуються за фактом вчиненого злочину (пограбування, крадіжки, розбою, вбивства тощо), що є припустимим та правомірним.
Однак у ряді випадків злочин може бути вчинений лише певними суб'єктами, у зв'язку з чим їх виявлення входить в поняття "встановлення ознак злочину" (ухилення від сплати податків, хабар, переслідування за критику, порушення правил торгівлі, ухилення від лікування венеричного захворювання, дезертирство та ін.). Тут закон пов'язує можливість кримінальної відповідальності тільки з діями осіб, які мають особливий статус (суб'єкт підприємництва, посадова особа, хворий, військовослужбовець тощо), В такому разі ознаки злочину будуть містити в собі й дані про суб'єкт злочину, а кримінальна справа порушується щодо конкретної особи за конкретною статтею Кримінального кодексу України.
Дані, що вказують на наявність ознак злочину, мають бути достатніми, а це значить, що вони повинні з достовірністю вказувати на наявність названих обставин складу
Таким чином, кримінальна справа порушується за наявністю приводів до її порушення (ст. 98 КПК України) та за відсутністю обставин, що виключають її порушення (ст. 6 КПК України).
Приймаючи рішення про порушення кримінальної справи, слідчий, орган дізнання, прокурор або суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
Говорячи про прийняття будь-якого процесуального рішення, мають на увазі ряд моментів:
а) який орган має право прийняти рішення про виконання цієї дії та реалізувати її;
б) в які строки має бути прийнято та реалізовано рішення;
в) які конкретні дії мають передувати прийняттю рішення і в якій процесуальній формі виконуватися;
г) як документально має бути оформлено прийняте рішення;
д) які можуть бути наслідки прийнятого рішення, хто і яким чином може його оскаржити, хто може відмінити прийняте рішення; . ;
е) які правовідносини виникають у зв'язку з прийнятим рішенням, які права при цьому мають учасники процесу;
ж) які наслідки настають у разі визнання рішення незаконним.
Приймаючи рішення, необхідно зважити всі обставини, що мають значення, визначити юридичну процедуру прийняття та виконання прийнятого рішення.
Є декотрі особливості взаємодії слідчого та працівників органу дізнання у стадії порушення кримінальної справи. Так, у відповідності з відомчою інструкцією ДПА України, реалізація оперативних матеріалів з порушенням справи може бути здійснена як слідчим, так і оперативним працівником. Однак у всіх випадках порушенню кримінальної справи має передувати їх спільний розгляд. При цьому матеріали безпосереднього виявлення органом дізнання ознак злочину, як правило, спільно обговорюються слідчим та оперуповноваженим. Слідчий має право повернути такі матеріали органу дізнання на додаткову перевірку. В цьому разі він складає письмовий висновок із зазначенням обставин які заважають порушенню справи, а також заходів, які підлягають виконанню з метою усунення допущених прогалин.
У ст. 98 КПК України, яка визначає порядок порушення кримінальної справи, говориться: "При наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 цього Кодексу, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову, а суд - ухвалу про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального, закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування".
Рішення має бути прийняте у строк до трьох днів, а у виключних випадках (коли потрібна перевірка матеріалів) - до десяти діб.
Під час складання постанови про порушення кримінальної справи необхідно виходити із загальних вимог, яким має відповідати постанова слідчого та органу дізнання, викладених у ст. 130 КПК України.
Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора, судді та ухвала суду складається з трьох частин: вступної, описово-мотивувальної та резолютивної (постановляючої).
У вступній частині зазначаються дата винесення постанови, місце (місто, селище), посада, звання особи, яка виносить постанову, його прізвище, матеріали, які розглядалися під час винесення постанови.
В описово-мотивувальній частині постанови вказується джерело відомостей про злочин, що слугує приводом до порушення справи, а також куди і коли ці відомості надійшли. Далі викладаються фактичні дані, що вказують на наявність ознак конкретного злочину, тобто підстава до порушення справи, час, місце та інші обставини вчинення злочину.
Після зазначення в описовій частині постанови, за я кою, (якими) статтею кримінального закону кваліфікується злочин має йти посилання на статті кримінально-процесуального закону, якими керується орган дізнання, слідчий, прокурор або суд, приймаючи рішення порушити кримінальну справу.
В силу ст. 113 КПК України, якщо справа порушена слідчим та прийнята ним до свого провадження, то складається єдина постанова про порушення справи та прийняття її до свого провадження. У такому разі в описово-мотивувальній частині постанови вказується, що при цьому слідчий керувався також положеннями відповідних правових норм.
У резолютивній частині постанови міститься рішення про порушення кримінальної справи. Ця частина постанови випливає з описової частини, є її логічним продовженням та розвитком. В ній обов'язково зазначається стаття Кримінального кодексу України, за ознаками якої кваліфікується діяння, що підлягає розслідуванню, кому і куди направляється справа або ким приймається до свого провадження.
Постанова слідчого, прокурора, судді, рівно як і ухвала суду про порушення кримінальної справи набирає законної сили з моменту її винесення та підписання. Постанова особи, яка провадить дізнання, про порушення кримінальної справи підлягає затвердженню керівником органу дізнання та набирає юридичної
Loading...

 
 

Цікаве