WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Порядок впровадження дізнання у кримінальних справах - Курсова робота

Порядок впровадження дізнання у кримінальних справах - Курсова робота


Курсова робота на тему:
Порядок впровадження дізнання у кримінальних справах
План
Вступ
1.Поняття і система органів дізнання.
2.Порядок провадження дізнання у кримінальних справах.
2.1. Порушення кримінальної справи.
2.2.Оцінка та перевірка заяв і повідомлень про злочини.
2.3. Відмова в порушенні справи.
3.Затримання податковою міліцією підозрюваного у вчинені злочину.
Висновок.
Література.
1. Поняття і система органів дізнання
Орган дізнання. Згідно із ст. 101 КПК України органами дізнання є: міліція; податкова міліція; органи безпеки - у справах, віднесених законом до їх відання; командири військових частин, з'єднань, керівники військових установ - у справах про всі злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями та військовозобов'язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені робітниками та служ-бовцями Збройних Сил України у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи; митні органи - у справах про контрабанду; керівники кримінально-виконавчих установ, слідчих ізоляторів, лікувальних та виховно-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчи-нені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні вказаних установ; органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі та Порушення протипожежних правил; органи прикордонної охорони - у справах про порушення державного кордону; капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.
Дізнання - це заснована на процесуальному законі діяльність спеціально уповноважених адміністративних органів, спрямована на запобігання та розкриття злочинів, розшук та викриття винних.
У кримінально-процесуальному законі дано вичерпний перелік органів, наділених правом провадити дізнання. Для них усіх функція дізнання не є основним видом діяльності. З необхідністю провадити розслідування злочинів вони зустрічаються лише у певних випадках, коли це потрібно та неминуче. В таких випадках дії цих органів регулюються нормами кримінально-процесуального закону, і вони виступають як органи дізнання.
Органи дізнання - це органи, уповноважені кримінально-процесуальним законом порушувати та розслідувати кримінальні справи у зв'язку з інформацією, що надійшла про вчинення злочину, та відсутністю можливості у слідчого приступити до провадження слідства. Дізнання - це розслідування, що здійснюється за необхідністю органами адміністративної юрисдикції, які наділяються статусом органу дізнання.
Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання включає:
- прийняття, реєстрацію, розгляд, перевірку заяв та повідомлень про злочини та вжиття по них необхідних заходів або вирішення питання про порушення кримінальної справи у разі безпосереднього виявлення ознак злочину (ст.94-100 КПК У країни);
- провадження дізнання у справах про тяжкі злочини (ч. 2 ст. 104 КПК України);
- провадження дізнання у справах, про злочини, що не є тяжкими (ч. 1 ст. 104 КПК України);
- досудову підготовку матеріалів у протокольній формі (ст. 425-431 КПК України);
- провадження слідчих дій в порядку виконання окремих доручень слідчого або іншого органу дізнання (ст. 114, 118 КПК України);
- участь в окремих слідчих діях, що провадяться слідчим (ч. 3 ст. 114 КПК України).
З числа названих видів процесуальної діяльності органу дізнання власне дізнанням, як таким, вважається лише самостійна процесуальна діяльність органу дізнання в межах порушеної кримінальної справи.
Побудова правової держави передбачає непримиренну боротьбу із злочинністю. Для того, щоб ця боротьба була наступальною, необхідно в першу чергу створити надійні гарантії правової та соціальної захищеності слідчих, співробітників карного розшуку та підрозділів боротьби з організованою злочинністю.
Дізнання здійснюється за правилами, встановленими кримінально-процесуальним законом для провадження попереднього слідства, за декотрими спеціально обумовленими винятками, доповненнями та положеннями.
До числа загальних положень, що характерні для всіх форм дізнання та не властиві попередньому слідству, можна віднести такі.
Особа, яка провадить дізнання, не користується процесуальною самостійністю в тому обсязі, яким користується слідчий. При незгоді з вказівками прокурора щодо питань про притягнення як обвинуваченого, про кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, про направлення справи до суду або про зупинення справи орган дізнання (особа, яка провадить дізнання) має право оскаржити їх вищому прокурору, але не припиняючи виконання цих вказівок. Такі вказівки прокурора обов'язкові до виконання, так само як і вказівки про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, провадження окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочин.
Повноваженнями по провадженню тих або інших процесуальних дій закон наділяє не саму особу, яка провадить дізнання, а "орган дізнання". Тому для особи, яка безпосередньо провадить дізнання, обов'язковими є вказівки керівника органу дізнання. Крім того, ті процесуальні документи, в яких відображається рішення органу дізнання (рішення, приймати які закон уповноважив орган дізнання), підлягають обов'язковому затвердженню керівником органу дізнання. Отже, затвердженню керівником органу дізнання підлягають постанови особи, яка провадить дізнання, про виконання таких процесуальних рішень і дій:
- порушення кримінальної справи;
- направлення заяви (повідомлення) за підслідністю;
- відмову в порушенні кримінальної справи;
- направлення кримінальної справи за підслідністю;
- закриття, зупинення, поновлення провадження у справі;
- розшук обвинуваченого;
- проведення обшуку, виїмки, освідування;
- накладення арешту на майно;
- обрання, зміну або скасування запобіжного заходу;
- притягнення особи як обвинуваченого;
- привід обвинуваченого, свідка, потерпілого або розшук обвинуваченого;
- відсторонення обвинуваченого від посади;
- етапування.
Керівник органу дізнання затверджує також протокол затримання.
Затвердженню керівником органу дізнання безсуперечно Підлягають всі процесуальні акти, які має санкціонувати прокурор. Вони набирають сили з моменту затвердження їх прокурором. Ті документи, які підлягають затвердженню тільки керівником органу дізнання, набувають юридичної сили з моменту їх затвердження останнім.
Низка процесуальних актів не потребує затвердження їх керівником органу дізнання. Це протоколи всіх слідчих дій (за винятком протоколу затримання); постанова про виділення або об'єднання кримінальних справ; постанова про визнання особи потерпілою, цивільним позивачем або цивільним відповідачем; постанова про приєднання речових доказів до кримінальної справи; протокол явки з провиною та інші документи. Складання
Loading...

 
 

Цікаве