WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, зміст, види слідуючи дій податкової міліції - Курсова робота

Поняття, зміст, види слідуючи дій податкової міліції - Курсова робота

зазначені в ст. ст. 14 або 15 ЗУ "Про систему оподаткування". Наведений у цих статтяхперелік податків, зборів чи інші обов'язкових платежів є вичерпним;
1.2. коли об'єкт оподаткування передбачений законом (ст. 6 ЗУ "Про систему оподаткування");
1.3. коли платник податків визначений, як такий - суб'єкт злочину:
1.3.1. службова особа підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особа, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи;
1.3.2. особа, на яку покладені обов'язки по веденню бухгалтерського обліку, представленню податків, зборів чи інші обов'язкових платежів;
1.3.3. будь-яка інша особа, яка зобов'язана сплачувати податки, збори чи інші обов'язкові платежі;
1.4. при цьому щоб подія податкового злочину була доказана - ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку повинно бути вчиненим з прямим умислом і сума фактично несплаиного платежу повинна перевищувати тисячу установлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.);
1.5. необхідно точно визначити період часу, в який вчиненоухилення від сплати податків, враховуючи чи передбачена в цей період кримінальна відповідальність за їх несплату.
2) Як і при вчиненні будь-якого, передбаченого КК України злочину, при вчиненні податкових злоченів необхідно докозати винність обвинуваченого. Наприклад, при вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК, мотиви значення не мають, а має значення лише факт умисного ухилення від сплати податків.
3) До обставин, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, а також обставин, що характеризують особу обвинуваченого у вчиненні податкового злочину слід віднести:
- вчиненя діяння за попередньою змовою групою осіб;
попередня судимість особи, яка вчинила податковий злочин.
4) Характер і розмір шкоди , завданої в результаті вчинення податкового злочину:
- істотня шкода: в сто і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян;
- тяжкі наслідки: в двісті п'ятьдесят і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян [17;49].
Слід також пам'ятати, що при вчиненні податкового злочину часто буває ідеальна сукупність, так, при вчиненні злочину, передбаченого ст. 212 КК відповідальність ще наступає за ст. 364 та за ст. 366 КК.
Враховуючи специфіку діяльності податкової міліції, проводяться і особлива сукупність слідчих дій:
-огляд;
-обшук;
-виїмка;
-допит свідка;
-допит підозрюваного;
-затримання і допит обвинуваченого;
-допит експерта;
-очна ставка;
-призначення і проведення експертизи;
-пред'явлення для впізнання;
-відтворення обстановки і обставин події;
-накладання арешту на майно;
-накладання арешту на поштово-телеграфну кореспонденцію.
Які з цих дій і в якій послідовності будуть проведені у кримінальній справі, залежатиме від конкретних обставин справи і вирішуватиметься особою, що провадить розслідування, а в необхідних випадках також прокурором, начальником слідчого підрозділу чи начальником органу дізнання, які мають право давати вказівки особі, що провадить розслідування, про проведення конкретних слідчих дій.
Всі слідчі дії можна умовно поділити на такі види:
а) основні і додаткові. Наприклад, після першого допиту свідка - очевидця збуту тютюнових і горілчаних виробів без марок акцизного збору встановленого зразка (ст. 204 КК) проводиться додатковий допит з метою з'ясування окремих обставин вчинення цього злочину;
б) первинні і вторинні. Йдеться про те, що після першого допиту, огляду, обшуку тощо ця ж дія проводитиметься знову в повному обсязі;
в) невідкладні та інші. При цьому слід мати на увазі, що невідкладність проведення певної слідчої дії може виявитися не тільки на початку розслідування, а й у ході подальшого його провадження. Наприклад, підстави для проведення обшуку на квартирі знайомої обвинуваченого виникли чише після допиту самого обвинуваченого.
г) обов'язкові й необов'язкові. Обов'язковість слідчої дії може визначатися прямою вказівкою в законі, наприклад, обов'язковий допит обвинуваченого у справі, яка передається з обвинувальним висновком до суду [16;70].
Закон може передбачати обов'язкове проведення певної слідчої дії протягомпевногочасу після проведення певної попередньої процесуальної дії. Так, допит підозрюваного проводиться негайно, а при неможливості негайного доиту - не пізніше 24 годин після його затримання (ст. 107 КПК), допит обвинуваченого - негайно після його явки або приводу і в усякому разі не пізніше доби після пред'явлення йому обвинувачення (ч. 1 ст. 143 КПК).
У решті випадків проведення слідчих дій є обов'язковим тільки тоді, коли є клопотання обвинуваченого чи іншого учасника процесу про виконання слідчої дії для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення кримінальної справи, якщо є вказівка прокурора, начальника слідчого підрозділу про проведення певної слідчої дії або є необхідність для самого слідчого з'ясувати конкретні обставини справи, що входить до предмета доказування, наприклад, призначити експертизу для встановлення факту підробки документів.
Необхідність слідчої дії може визначатися і межами доказування у конкретній кримінальній справі. Наприклад, якщо двадцять чоловік були свідками злочинних дій підозрюваного, то необов'язково їх усіх допитувати. Слідчий може також не проводити очну ставку між раніше допитаними особами, у показаннях яких є суперечності, виходячи з недоцільності такої слідчої дії при конкретних обставинах справи.
За своєю процесуальною формою слідчі дії можуть поділятися на такі, що провадяться:
1) за постановою слідчого і без неї. Без попереднього винесення постанови слідчий виконує такі слідчі дії: допити, огляди, відтворення обстановки й обставин події (слідчий експеримент), пред'явлення для впізнання і, як правило, затримання підозрюваного, а також, як виняток із загального правила, обшук особи;
2) з дозволу (чи за рішенням) суду або без нього. Лише суддя своєю постановою може дозволити слідчому накласти арешт на поштово-телеграфну кореспонденцію і провести її виїмку (ст.. 31 Конституції України), тільки за наявністі мотивованого рішення суду слідчий матиме право провести огляд чи обшук у житлі чи іншому володінні особи (ст.. 30, п. 13 розділу ХV Конституції України;
3) із санкції прокурора і без неї. Із санкції прокурора проврдиться обшук, виїмка документів, які становлять державну таємницю, призначення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз з поміщенням обвинуваченого до відповідної медичної установи. Постанова слідчого про ексгумацію трупа має бути затверджена
Loading...

 
 

Цікаве