WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

визначається за рахунок поєднання всiх об"єктивних i суб"єктивнихознак, що характеризують вчинене дiяння. Наприклад, при визначеннi суспiльноi небезпеки враховується, де i в якiй обстановцi було вчинене дiяння, його характер, в чому воно проявилось, як довго тривало З цiею точкою зору не згiдний М.Л.Наклович, який стверджуе, що немає жодного законодавчого акту, в якому говорилось би, що адмiнiстративнi правопорушення надiленi ознакою суспiльноi небезпеки. Роблячи спробу роздiлити адмiнiстративний проступок i злочин за допомогою бiльшого чи меньшого ступеня суспiльноi небезпеки, означає неправильно орiєнтувати слiдчо-судову практику в цьому важливому питаннi.
Даючи аналiз тим точкам зору, необхiдно звернутись до ст.7 КК Украiни та ст. 9 КУпАП. Даючи поняття злочину, ст.7 КК Украiни вказує, що основним елементом злочину є суспiльно-небезпечне дiяння. В ст.9 КУпАП вказiвки на суспiльну небезпеку як ознаку адмiнiстративного правопорушення не дається. Тому, на мою думку, позицiя М.Л.Накловича правильно вiдображає змiст дiючого законодавства.
3. СУБ"ЄКТ ХУЛIГАНСТВА.
Суб"єктом злочину за кримiнальним правом визнається фiзична, осудна особа, що досягла вiку з якого настає кримiнальна вiдповiдальнiсть, винна у вчиненi суспiльно-небезпечного дiяння, передбаченого кримiнальнм законом як злочин. Отже, виходячи з цьоого визначення, не будь-яка особа може бути суб"єктом злочину. Кримiнальне законодавство виключає кримiнальну вiдповiдальнiсть малолiтнiх i можливiсть застосування мiр кримiнального покарання до неосудних. Тому, суб"єктом хулiганства може бути лише фiзична особа, яка є осудною i досягла встановленого законом вiку. Вiдповiдно до ст. 10 КК Украiни кримiнальнiй вiдповiдальностi з 14 рокiв пiдлягають особи, якi вчинили злiсне або особливо злiсне хулiганство (ст.206 ч.ч.2 i 3 КК Украiни). А тому, особи, якi вчинили просте хулiганство, тобто передбачене ч.1 ст.206 КК Украiни несуть вiдповiдальнiсть за загальним правилом - з 16 рокiв.
Встановлення мiнiмальноого вiку кримiнальноi вiдповiдальностi за просте хулiганство з 16 рокiв, а за злiсне з 14 рокiв є вiрним i науково обгрунтованим. Оскiльки суспiльна небезпечнiсть злiсного i особливо злiсного хулiганства значнав, є цiлком очевидною i зрозумiлою будьякому неповнолiтньому. I неповнолiтнiй з 14 рокiв повинен i може усвiдомлювати цю суспiльну небезпеку, яка мiститься в його дiях.
Суб"єкт хулiганства характеризується не лише певним вiком. Обов"язковою ознакою, яку повинна мати особа, що притягується до кримiнальноi вiдповiдальностi за хулiганство, як i за будь-який iнший злочин, є осуднiсть.
Осуднiсть - це здатнiсть особи при вчиненнi злочину давати звiт своiм дiям i керувати своiми дiями. Осуднiсть - передумова вини i вiдповiдальностi.
Стаття 12 КК Украiни вказує, що не пiдлягають кримiнальнiй вiдповiдальностi особа, яка пiд час вчинення суспiльно-небезпечного дiяння була в станi неосудностi, тобто не могла усвiдомлювати своi дii або керувати ними внаслiдок хронiчноi душевноi хвороби, тимчасового розладу душевноi дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану".
Неосуднiсть характеризується двома критерiями: медичним (бiологiчним) i психiатричним (юридичним).
Медичний критерiй неосудностi має на увазi наявнiсть у особи хронiчноi душевноi хвороби, тимчасового розладу душевноi дiяльностi, слабоумства чи iншого хворобливого стану. Психологiчний (юридичний) критерiй неосудностi включає вiдсутнiсть у особи здатностi усвiдомлювати своi дii i керувати ними.
Наявнiсть лише одного медичного критерiю не дае достатнiх пiдстав для визначення особи неосудною. Iх необхiдно розглядати в сукупностi тому, що психiчне захворювання само по собi не свiдчить про неосуднiсть особи, наприклад, при деяких станах коли особа все ж може усвiдомлювати своi дii i керувати ними. Лише наявнiсть двох вище згаданих критерiiв, якi органiчно поєднуються, дає можливicть зробити обгрунтований висновок про неосуднiсть.
Необхiдно також вiдмiтити, що вiдповiдно доо ч.2 ст.12 КК Украiни не пiдлягає покаранню також особа, що вчинила злочин в станi осудностi, але до винесення судом вироку захворiла на душевну хворобу, що позбавляє ii можливостi усвiдомлювати своi дii або керувати ними. До такоi особи за призначенням суду можуть застосовуватись примусовi заходи медичного характеру.
4. СУБ"ЄКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА
Суб"єктивна сторона - це внутрiшня сторона злочину. Вона характеризується тими психiчними, тобто внутрiшнiми процесами, якi вiдбуваються в свiдомостi суб"єкта, характеризують його волю i якi проявляються в самому злочинному дiяннi (у вiдношенi до того дiяння яке особою вчинено).
Суб"єктивна столорона характеризується такими ознаками як вина, мотив, i мета вчинення злочину.
Повне i всебiчне встановлення ознак, що характеризують суб"єктивну сторону є необхiдною умовою правильноi квалiфiкацii злочину, визначення ступеню суспiльноi небезпеки дiяння i особи, що вчинила це дiяння, а також iндивiдуалiзацiя вiдповiдальностi.
Вина - основна i обов"язкова ознака субєктивноi сторони будь-якого злочину. Стаття 3 КК Украiни прямо встановлює, що кримiнальнiй вiдповiдальностi покаранню пiдлягає тiльки особа, що є винною у вчиненнi злочину, тобто така, що умисно або з необережностi вчинила передбачене кримiнальним законом суспiльно-небезпечне дiяння.
В кримiнальному законi вiдсутнє загальне визначення поняття вини. Таке поняття вироблене наукою кримiнального права. Вина - психiчне ставлення осудноi особи до вчиненого нею суспiльно-небезпечного дiяння i його наслiдкiв, виражене у формi умислу чи необережностi.
Вiдповiдно до ст.3 КК Украiни, вина особи у вчиненнi злочину може проявитися у двох формах: умислу i необережностi. Кожна з цих форм подiляється на два види: прямий умисел i непрямий; злочинна самовпевненiсть i злочинна недбалiсть.
Хулiганство вiдноситься до таких злочинiв, якi вчиняються лише умисно. Частина ст.206 КК Украiни прямо вказує на те, що хулiганство це умиснi дii.А тому необережна форма вини при хулiганствi виключена. Якщо порушник вчиняючи тi чи iншi суспiльно-небезпечнi дiяння, не передбачав, не мiг i не повинен передбачати, що вони призведуть до порушення громадського порядку, то вiн не може нести вiдповiдальностi за хулiганство.
В юридичнiй лiтературi не має єдиноi думки з питання, якi власне види умисноi вини можливi при хулiганствi. В певнiй мiрi це пояснюється вiдсутнiстю вказiвки на точну форму умислу в ст.206 КК Украiни.
Однi вченi дотримуються думки, що хулiганство може бути скоєно лише з прямим умислом, тобто особа, що вчиняє хулiганськi дii, усвiдомлює iх небезпечний характер, передбачає, що в результатi його дiяння наступають шкiдливi наслiдки i все ж таки
Loading...

 
 

Цікаве