WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

кримiнально-правовiй лiтературi існує думка про те, що обов"язковою ознакою хулiганства є його публiчнiсть. Рiзнi автори в поняття ознаки публiчностi хулiганства вкладали рiзний змiст. Так, Е.А.Фролов, А.К.Шедрiна характер хулiганства мотивували вчинення його лише в публiчних мiсцях. П.I.Грiшаєв розумiє публiчнiсть в наявностi стороннiх осiб - очевидцiв. Бiльшiсть авторiв вважають хулiганськi дiяння публiчними, якщо громадяни спостерiгають або за самими дiяннями чи за iх наслiдками (Н.Т.Куц, С.С.Яценко та iншi). I така точка зору, на мiй погляд, є правильною, так як хулiганство вiдноситься до тих злочинiв, якi можуть вчинюватись у будь-яких мiсцях: парк, ресторан, кiнотеатр, пiдприємство, установа тощо, а також в мiсцях iндивiдуального призначення: будинок, квартира, дача. У 72 вiдсотках випадкiв хулiганськi дii вчиняються у громадських мiсцях. I, як показує слiдчо-судова практика у бiльшостi 84 вiдсотки прилюдно, тобто в присутностi iнших громадян. У такому разi хулiганством порушується громадський порядок безпосередньо в момент його вчинення. Але часто хулiганськi дii можуть проявитися i у безлюдних мiсцях, особливо тодi, коли винний вважає таким чином уникнути виявлення злочину i покарання. Тому, наприклад, знищення газонiв квiтiв, зривання афiш, перевертання лавочок, пошкодження дермантину на дверях квартир в момент їх вчинення, внаслiдок вiдсутностi очевидцiв i потерпiлих нi в кого не викликає почуття тривоги, збентеження, обурення. Вони з"являються, як тільки громадяни виявляють наслiдки хулiганства.
Тому подiбнi дii визнаються хулiганськими незалежно вiд того, вчиненi вони публiчно чи у вiдсутностi людей, оскiльки ними все ж грубо порушується громадський порядок i проявляється явна неповага до суспiльства.
Тому можна зробити висновок, що публiчнiсть i громадське мiсце не є обов"язковими ознаками хулiганства. I це на мою думку, є правильним, так як в законi вiдсутня вказiвка на вчинення злочину.
З об'єктивноi сторони склад хулiганства є формальним, так як цей злочин вважається закiнченим в момент вчинення хулiганських дiй, вважає П.Матишевський, стверджуючи, що для складу хулiганства не вимагається настання шкiдливих наслiдкiв. Сам факт грубого порушення громадського порядку утворює закiнчений злочин. Шкiдливi ж наслiдки, що наступили, свiдчать про пiдвищену суспiльну небезпеку. В той час I.Н.Даньшин, М.Л.Наклович вважають, що необхiдною ознакою об"єктивноi сторони хулiганства є наслiдки. Слово "порушують", яке дається у визначеннi хулiганства (ч.1 ст.206 КК Украiни), вони трактують як таке, що свiдчить про наслiдки, необхiднi для складу хулiганства. З моєї точки зору, законодавець слово "порушують" застосовує не для того, щоб вказати на наслiдки хулiганських дiй, а для того,щоб визначити дii, якi слiд квалiфiкувати як хулiганство: "... дii, що грубо порушують громадський порядок ...".
Згiдно п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду Украiни вiд 28 червня 1991 року "Про судову практику у справах про хулiганство" хулiганськi дii, що супроводжувались погрозою вбивством, образою громадянина, заподiянням побоiв, тiлесних ушкоджень (за вийнятком умисних тяжких ушкоджень) чи пошкодженням державного i колективного майна або приватного майна громадян без обтяжуючих обставин, належить квалiфiкувати тiльки за вiдповiдною частиною ст.206 КК Украiни. Додаткова квалiфiкацiя за статтями про злочини проти особи або проти державного i колективного майна чи приватного майна громадян не потрiбна.
Важливо проводити розмежування мiж кримiнально карним хулiганством i хулiганством, вiдповiдальнiсть за яке настае за кодексом про адмiнiстративнi правопорушення. Стаття 173 КУпАП зазначає, що дрiбне хулiганство - це нецензурна лайка в громадських мiсцях, образливе чiпляння догромадян та iншi подiбнi дii, що порушують громадський порядок i спокiй громадян".
При розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулi- ганства потрiбно всебiчно враховувати такi обставини i суб"єктивнi ознаки, як характер i розмiр порушення громадського порядку (форма, тривалiсть), обставини скоєння хулiганських дiй (час, мiсце та iншi умови), наслiдки хулiганських дiй, кiлькiсть потерпiлих, а також особа винного, мотив i мету його дiй. При дрiбному хулiганствi дii винного хоча i порушують громадський порядок, але не являють великоi небезпеки для суспiльства i не спричиняють суттєвоi шкоди охоронюваним законом правам i iнтересам. При кримiнально-карному хулiганствi порушення громадського порядку є грубим, що надає дiям винного ту ступiнь суспiльноi небезпеки, яка вiдрiзняє хулiганство, карне в кримiнальному порядку, вiд дрiбного хулiганства, що є адмiнiстративним проступком.
Лише об"єктивне вчинення всiх ознак, взятих в сукупностi, дає можливiсть встановити, чи має вчинок характер дрiбного хулiганства чи характер суспiльно-небезпечного. М.Л.Наклович справедливо зазначає, що нецензурна лайка, яка в принципi, i вважаеться дрiбним хулiганством, переростае в кримiнально-карне хулiганство, якщо буде довготривалою, i тому, надовго порушить спокiй громадян.
Так наприклад, гр.С засуджений за ч.1 ст.206 КК Украiни за те, що знаходячись в станi алкогольного сп"янiння, в тролейбусi, який рухався за маршрутом N 9, безпричинно чiплявся до громадян, не цензурно висловлювався в iх адресу, спiвав непристойнi пiснi, а також вiдiрвав у гр. М. кишеню на шкiрянiй куртцi. На зауваження громадян припинити хулiганськi дii С. не реагував. Своiми дiями, якi продовжувались 20-25 хвилин, С. грубо порушив громадський порядок i виявив явну неповагу до суспiльства. Дii С. правильно квалiфiкованi за ч. ст.206 КК Украiни, так як вiн не припинив своеi антигромадськоi поведiнки в присутностi багатьох громадян i протягом тривалого часу.
При дрiбному хулiганствi дii за своiми об"єктивними якостями не можуть бути пов"язанi з насиллям, яким наноситься iстотна шкода особi, тiлесними ушкодженнями, муками. Також вони не можуть бути поеднаннi iз знищенням чи пошкодженням майна, що спричиняє значну шкоду, з опором представниковi влади чи громадськостi, що виконує обов"язки по охоронi громадського порядку; не можуть бути визнанi хулiганськi дii адмiнiстративним правопорушенням, якщо вони мiстять iншi ознаки злiсного i особливо злiсного хулiганства. Визнання подiбних дiй адмiнiстративно-правовим делiктом буде серйозним порушенням законностi, а адмiнicтративний вплив в цьому випадку не буде мати превентивного значення.
Необхiдно також видiлити, що при розмежуваннi кримiнально-карного хулiганства i дрiбного хулiганства в юридичнiй не має єдиної думки. Так, В.Т.Калмиков вважає, що рiзниця полягає лише у рiзному ступенi суспiльноi небезпеки. При чому, ступiнь, суспiльноi небезпеки є поняттям складальним, що
Loading...

 
 

Цікаве