WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

обов"язкiв. Але найчастiше всього кримiналiсти пiд громадським порядком у вузькому значеннi розумiють врегульовану юридичними нормами i правилами спiвжиття сукупнiсть лише тих суспiльних вiдносин, якi мають забезпечувати нормальне функцiонування державних i громадських установ, пiдприємств i органiзацiй, цiлiснiсть майна громадян, безпеку, честь i гiднiсть людей, а також нормальнi умови для iх роботи, побуту i вiдпочинку. I це визначення, на мiй погляд, найбiльш правильне.
2. ОБ"ЄКТИВНА СТОРОНА ХУЛIГАНСТВА
Об"єктивна сторона складу злочину - сукупнiсть передбачених законом ознак, характеризуючих зовнiшнiй прояв суспiльно-небезпечного дiяння, що посягає на об"єкти кримiнально правовоi охорони, а також об"єктивнi умови, пов"язанi з цим посяганням. Тобто об"єктивна сторона це те, в чому злочин мае зовнiшнє вираження. Об"єктивна сторона має значення для оцiнки суспiльноi небезпеки злочину.
Об"єктивна сторона хулiганства виражається в активному дiяннi, яким грубо порушується громадський порядок i виражається явна неповага до суспiльства. Законодавством не визначений перелiк хулiганських дiй. I це не можливо зробити, так як за своiм характером хулiганськi дii досить рiзноманiтнi. В зв"язку з цим, в юридичнiй лiтературi пропонуються рiзнi класифiкацii хулiганських проявiв.
Так, П.С.Матишевський та I.Н.Даньшин дiлять останнi на три групи. До першоi групи вiдносяться тi злочиннi дiяння, якi виражаються тiльки в порушеннi громадського порядку без безпосереднього зв"язку з посяганням на особу чи майно. Такi дii можуть виражатись, наприклад, в штучному створеннi шуму, аморальнi вчинки i т. п. Другу групу складають дiяння, що порушують громадський порядок i одночасно супроводжуються посяганням на особу. В таких випадках хулiганство вчиняється шляхом образи, нанесення ударiв, побоїв, спричинення тiлесних ушкоджень. Третя група включає в себе дiяння, що виявляються не лише в порушеннi громадського порядку, а i у посяганнi на власнiсть, наприклад, пiдпал, руйнування тощо.
П.I.Грiшаєв, наприклад, об"єднує другий i третiй елементи, що виводить П.С.Матишевський. Необхiдно зауважити, що хоча запропонованi класифiкацii хулiганських дiй i мають певне теоретичне значення, вони все ж носять умовний характер, так як хулiганськi дiяння часто виражаються в порушеннi громадського порядку, що супроводжуеться посяганням на особу чи власнiсть.
Так, наприклад, гр. Н. та Е. засудженi Тернопiльським мiським судом до двох рокiв позбавлення волi за те, що 23.07.97 року, перебуваючи в станi наркотичного сп'янiння, близько 19 години грубо порушуючи громадський порядок з хулiганських спонукань нанесли удари продавцю магазина N 56 гр. П., спричинивши останньоому легкi тiлеснi ушкодження i пошкодили товари, чим завдали магазину N 56 збитки на суму 46 грн. 98 копiйок.
Пiдсумовуючи сказане, слiд зауважити, що якоi би ступенi суспiльноi небезпеки не досягали хулiганськi дii, але всiм їм притаманнi спiльнi ознаки - вони грубо порушують громадський порядок i виражають певну неповагу до суспiльства. Якщо у дiяннi вiдсутня хоча б одна з даних ознак, тодi виключається наявнiсть складу хулiганства.
В юридичнiй лiтературi з цих питань є рiзнi думки. Так, наприклад, П.С.Матишевський пiд дiями, що грубо порушують громадський порядок, розумiють таку поведiнку винного, яка створює загрозу нормальнiй дiяльностi установ, пiдприємств, здоров"ю, життю людей, або висловлюють тривогу у громадян за недоторканiсть iх прав та iнтересiв.
Так, наприклад, Н.Т.Куц, В.Т.Калмиков вважають, що пiд грубим порушенням громадського порядку потрiбно розумiти лише таке порушення правил поведiнки в суспiльствi, що спричиняє чи може спричинити суттєву шкоду нормальнiй дiяльностi органiзацii, а також правам та iнтересам громадян. Коментар до кримiнального кодексу Украiни вказує на те, що пiд грубим порушенням громадського порядку слiд розумiти заподiяння йому значноi шкоди, що утруднює впорядковане функцiонування суспiльних вiдносин. На мiй погляд, бiльш правильною є друга точка зору, хоча вона i неповно розкриває поняття грубого порушення громадського порядку, але при квалiфiкацii i встановленнi ступеня суспiльноi небезпеки хулiганства вирiшальним є неможливiсть спричинити шкоду суспiльним вiдносинам, а реальне спричинення шкоди.
Ступiнь грубого порушення порядку також потребує уточнення. Вiн залежить вiд багатьох чинникiв. До них можна вiднести: тривалiсть хулiганських дiй, мiсце i час iх скоєння, кiлькiсть людей, на яких вони спрямованi, вiк i стать, стан здоров"я потерпiлих i т.п. Питання про те, грубо чи менш грубо порушується тими чи iншими дiяннями громадський порядок, вирiшується в кожному випадку з рахуванням всiх обставин справи. Так, наприклад, фактор часу має у рядi випадкiв певне значення для цього виду злочину: ввiмкнення у дворi чи квартирi у нiчний час на повну потужнiсть радiо, магнiтофонiв (в умовах багатоквартирного будинку) може бути розцiнено як хулiганство, а тi самi дii в день не мiстять ознак цього злочину. При вирiшеннi питання про грубе порушення порядку, слiд проаналiзувати обстановку його вчинення, що характеризується наявнiстю або вiдсутнiстю людей, подiями, якi вiдбуваються в мiсцi вчинення злочину, та iх соцiальною значимiстю.
Але самого факту грубого порушення громадського порядку ще не достатньо щоб квалiфiкувати дii як хулiганськi. Для цього необхiдно, щоб в грубому порушеннi громадського порядку проявилась явна неповага до суспiльства.
В юридичнiй лiтературi icнує багато визначень поняття "явна неповага до суспiльства". Так, Грiшаев П.I. i Здравомислов Б.В. пiд явною неповагою до суспiльства розумiють очевидне для кожного зневажання громадськими iнтересами i протиставлення винним своєї поведiнки колективу i його iнтересам. Коментар до кримiнального кодексу Украiни зауважує, що пiд цим поняттям слiд розумiти вiдкрито виражене, очевидне для винного i iнших осiб зневажливе ставлення до громадського порядку, iгнорування iснуючих у суспiльствi елементарних правил поведiнки, моральностi, добропристойностi. На мiй погляд, друге визначення бiльш ширше розкриває поняття явноi неповаги до суспiльства.
Чи є неповага до суспiльства явною i яка ступiнь прояву неповаги, можна визначити лише виходячи з конкретних хулiганських дiй. Ступiнь прояву неповаги до суспiльства може визначатись цiлим рядом обставин: нахабство чи цинiзмом дiй, особливостями часу, мiсце, обстановки скоєння хулiганських дiй, iх способом та iнше. Перерахованi обставини можуть поєднуватись, виступаючи в сукупностi, визначаючи тим самим пiдвищену ступiнь прояву неповаги до суспiльства. Однi i тiж дii, вчиненi рiзним способом, в рiзний час, в рiзних мiсцях чи в рiзнiй обстановцi, можуть свiдчити про бiльшу чи меншу ступiнь неповаги до суспiльства.
В
Loading...

 
 

Цікаве