WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

Поняття та юридичний аналіз складу хуліганства - Дипломна робота

кримiнального закону. Цей об'єкт є сталим, але до тих пiр, поки не змiниться сам кримiнальний закон (кримiналiзацiя, декримiналiзацiя).
Родовий об'єкт бiльш детальнiше конкретизуе об'єкт посягання, вiн є частиною загального об'єкту. Пiд ним прийнято розумiти визначену групу однорiдних суспiльних вiдносин, на якi посягають в принципi однорiдна група злочинiв. Родовий об'єкт має велике практичне значення. Система Особливоi частини Кримiнального кодексу будується, виходячи iз родового об'єкту.
В правовiй лiтературi питання про родовий об'єкт хулiганства є спiрним. Ряд авторiв визнають родовим об'єктом хулiганства суспiльний порядок.
На думку ж авторiв одного з пiдручникiв Особливоi частини кримiнального права, родовим об'єктом злочинiв об'єднаних в десятiй главi Кримiнального кодексу, е сукупнiсть близьких мiж собою суспiльних вiдносин, що складають змiст громадського порядку, громадськоi безпеки i здоров"я населення.
На мою думку, найбiльш обгрунтованою е позицiя авторiв, що визнають родовим об'ектом хулiганства громадський порядок. Ця позицiя базуеться по-перше на тому, що поняття громадський порядок, громадська безпека i здоров'я населення не тотожнi i навiть не однорiднi, хоча близькi i взаемообумовленi. Кожному з них притаманна певна самостiйнiсть. По друге, в дiйсностi нi один iз злочинiв, передбачених главою десятою не посягае одночасно на громадський порядок, громадську безпеку i здоров"я населення. В той час, кожному з цих злочинiв притаманна певна самостiйнiсть,тобто, якщо громадський порядок втiлюеться в створеннi стану громадського спокою, прийнятих зовнiшнiх умов життедiяльностi людей, що забезпечуе нормальний ритм суспiльного життя, то громадська безпека проявляеться в створеннi безпечних умов при користуваннi джерелами пiдвищеноi небезпеки i проведеннi робiт пiдвищеноi небезпеки, а народне здоров"я - це вiдособлена група суспiльних вiдносин, що виникають i складаються при реалiзацii належних населенню сукупних фiзичних i психiчних благ, що забезпечують нормальне функцiонування i розвиток людськоi спiльностi.
Таким чином, на мою думку, родовим об'єктом хулiганства слiд вважати лише громадський порядок.
Пiд безпосереднiм об'єктом злочину розумiють суспiльне вiдношення, якому спричиняє збитки, наносить шкоду конкретний злочин. Безпосереднiй
Об'єкт є частиною родового об'єкту. Встановлення його при квалiфiкацii злочину є обов"язковим. По безпосередньоому об"єкту проводиться розмежування подiбних складiв злочинiв.
В правовiй лiтературi iснують рiзнi точки зору про те, що вважати безпосереднiм об"єктом хулiганства. Так, на приклад, В.I. Ткаченко, П.I.Грiшаєв, Б.В.Здравомислов вважають, що безпосереднiм об"єктом хулiганства, завжди є громадський порядок. На думку iнших вчених, безпосереднiм об"єктом хулiганства, крi громадського порядку, слiд визнати також правила спiвжиття (А.А.Герцензон), громадську безпеку (Н.Ф.Кузнецов) та iнше.
Бiльшiсть вчених - юристiв вважають все ж таки об"єктом хулiганства громадський порядок, тобто взаємовiдносини громадян мiж собою i суспiльством, заснованi на правилах спiвжиття. I на мiй погляд це є вiрне твердження, так як важко уявити громадський порядок, який би не опирався на суворе дотримання правил спiвжиття. Слiд також погодитись i з тим, що хулiганство може наносити шкоду не тiльки громадському порядку але й здоров"ю, честi i гiдностi окремих громадян, а також державнiй, колективнiй i приватнiй власностi. Але не слiд ототожнювати безпосереднiй об"єкт злочину з будь-якими суспiльними вiдносинами, яким злочин може нанести шкоду. Так, при хулiганствi порушується громадський порядок, а здоров"ю громадян власності та iншим вiдносинам шкода може бути i не нанесена.
Тому, на мою думку, безпосереднiм об"єктом хулiганства слiд вважати громадський порядок. Дане твердження опираеться також i на диспозицiю статтi 206 КК Украiни, з тексту якоi видно, що хулiганство - умиснi дii, що грубо порушують громадський порядок.
Для правильного застосування ст. 206 КК Украiни треба чiтко зрозумiти, що ж охоплюється поняттям "громадський порядок". Законодавець не дав чiткого поняття. Воно вироблене в наукових працях вчених - юристiв, i iснуе багато рiзних визначень громадського порядку.
Всю сукупнiсть визначень I.Н.Даньшин роподiляе на три групи:
а) поняття громадського порядку в широкому розумiннi;
б) поняття громадського порядку у вузькому розумiннi;
в) тлумачення громадського порядку за допомогою iнших або описання його з допомогою однiєi, i до того ж не головноi ознаки.
Що стосується поняття громадського порядку в широкому розумiннi, то тут також не має єдностi серед вчених. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiє пiд громадським порядком в широкому розумiннi весь лад, всю систему громадських вiдносин, iснуючих в суспiльствi, що органiзовується i пiдтримується в державi . В.I.Ткаченко вважає, що громадський порядок - це сукупнiсть вiдносин, що регулюються правом, нормами i правилами спiвжиття. М.Л.Наклович висловлює думку, що пiд громадським порядком в широкому розумiннi потрiбно розумiти врегульовану юридичними нормами i правилами спiвжиття сукупнiсть громадських вiдносин, що склалися в державi i ставлять своєю метою подальший розвиток i укрiплення цих вiдносин. Висловлюються i iншi визначення. Але iх аналiз доводиться в загальному до того, що прихильники погляду на громадський порядок у широкому розумiннi вважають, що вiн складаеться при здiйсненнi не тiльки правових норм, але й iнших правил поведiнки - правил спiвжиття, норм моралi i т.п.
?
Визначення громадського порядку у широкому значеннi є неконкретним. I.Н.Даньшин вважає, що у широкому розумiннi поняття громадського порядку носить надто загальний характер, з нього не видно, якi ж сторони суспiльного життя, який порядок вiдносин мiж людьми потрiбно захищати. Бiльш вузьке розумiння громадського порядку має певнi теоретичнi переваги, бо дозволяє окремi елементи, сторони громадського порядку, якi в своiй сукупностi дають можливiсть визначити коло складаючих його суспiльних вiдносин.
Визначення громадського порядку у вузькому розумiннi вченi також визначають по рiзному. Так, наприклад, О.Н.Горбунова розумiє пiд цим вiдносини, що створюють в державi стан спокою i безпеки, складають систему вольових суспiльних вiдносин, сукупнiсть яких можна назвати громадським порядком у вузькому змiстi слова. М.А.Ефремов говорить про громадський порядок як про систему взаємовiдносин, що встановились в суспiльстивi мiж громадянами, що регламентуеться не лише нормами права, але й нормами моралi i забезпечуючих здiйснення державними i громадськими органiзацiями та всiма громадянами своiх прав, захист iх законних iнтересiв i виконання нимисвоiх
Loading...

 
 

Цікаве