WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та форми співучасті - Курсова робота

Поняття та форми співучасті - Курсова робота

вчиненим організованою групою, крім наявності трьох і більше його учасників, якщо група попередньо зорганізувалася. Чи можна нормативно визначити обсяг та межі попередньої змови і чи не охоплює вона певною мірою елементи організації? Ознаками організованої групі крім того визначені об'єднання єдиним планом, розподіл функцій учасниківгрупи. А хіба група, що вчиняє злочин за попередньою змовою, діє при цьому зовсім безпланово, без жодної домовленості щодо змісту, часу та послідовності дій, без елементарного розподілу обов'язків (функцій)? Як бачимо, розмежування організованих та нібито "неорганізованих" злочинних груп проводиться за ознаками, що належать обом категоріям груп та відрізняються лише мірою, ступенем, оцінкою вияву, тобто термінологічною відмінністю, що залишає місце для суб'єктивної оцінки. У такий же спосіб визначаються організаційні ознаки організованих груп і злочинних організацій: і перші й другі - стійкі об'єднання, які попередньо зорганізувалися: перші - для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом, а другі - для спільної, тобто об'єднаної, зкоординованої діяльності; перші мають розподіл функцій, другі - ієрархічну структуру, яка є різновидом розподілу функцій. Зрозуміло, що ці ознаки визначено ненормативно і за бажанням їх можна по-різному тлумачити. Відмінність злочинної організації простежується лише із наведенням змістовних ознак вчинюваних нею злочинів.
Існуюча практика кваліфікації проявів організованої злочинності створює викривлене уявлення про розміри останньої в Україні, перешкоджає розумінню її справжньої принципової відмінності. Застосування в новому Кримінальному Кодексі при регламентації згаданих питань оціночних ознак навряд чи сприятиме зміні такого становища. Про це йшлося на конференції з проблем реалізації нового Кримінального кодексу, яка пройшла 25-26 жовтня 2001 р. у Національній юридичній академії України ім. Я. Мудрого. Характерно, що вже після прийняття Кодексу МВС та СБУ звернулися до Міністерства юстиції з пропозиціями щодо внесення доповнень до Кодексу або Закону "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" щодо нормативних визначень.
Відомо, що в деяких країнах по-іншому вирішується проблема кримінально-правового визначення злочинів, що відносяться до категорії "організована злочинність". У США, наприклад, з 1970 р. діє Закон про контроль над організованою злочинністю, який містить перелік злочинів, що визнаються проявами організованої злочинності. У Швейцарії визначення організованої злочинної групи ґрунтується не стільки на організаційних (об'єднання на тривалий або невизначений час), скільки на змістовних ознаках їх діяльності: отримання у незаконний спосіб доходів або інших економічних вигод, приховування протиправної діяльності від кримінального переслідування, вчинення або планування з цією метою актів насильства, залякування, впливу на політичні, громадські, адміністративні органи чи організації, юстицію, профспілки, підприємців і т.ін. [17 ст. 251]. Кримінальний Кодекс Італії (ст. 416, 416?) за змістовні ознаки злочинів об'єднань організованої злочинності кваліфікує витягування прибутку у сфері виробництва, обмін та споживання різних товарів і благ, активне використання державних та інших соціально-політичних структур, рекет, складні фінансові операції.
Поряд з цим, останніми роками у західних країнах все частіше констатується, що найбільш небезпечні злочинні угруповання не мають сталої чітко визначеної організаційної будови. Вони часто швидко змінюють її так само, як і напрями та організаційні форми діяльності заради більш раціонального та оптимального досягнення визначеної мети. Як свідчать практика та дослідження, саме кінцева мета справжньої організованої злочинності залишається незмінною - отримання високих та надвисоких прибутків у самий раціональний спосіб та бажано у короткий строк.
Відомий багатьом фахівцям в Україні американський професор Д. Албанезе визначає організовану злочинність як "постійно діюче злочинне підприємство, що працює раціонально для отримання прибутку через незаконну діяльність у тих сферах, на які існує найбільший суспільний попит" [4 ст. 18].
Ця важлива ознака організованої злочинності зберігається і за умов набуття нею транснаціонального характеру. За визначенням Інтерполу, під організованою злочинністю слід розуміти "будь-яку організацію або групу осіб, що займаються постійно міжнародною злочинною діяльністю, мета якої - отримання прибутку". Ще у 1990 році в документі Секретаріату ООН, підготовленому до проведення VІІІ Конгресу ООН із запобігання злочинності та ставлення до правопорушників, відмічалося, що організовані злочинні угрупування одержують фінансові прибутки та отримують владу через створення та експлуатацію ринків незаконних товарів та послуг [6 ст. 8]. Сьогодні в одній з рекомендацій Міжнародного семінару ООН щодо визначення організованої злочинності зазначається, що остання - це масове об'єднання стійких і керованих угруповань, для яких злочинна діяльність є промислом і які створюють систему захисту від соціального контролю з використанням таких протизаконних засобів як насильство, залякування, корупція і великомасштабні розкрадання [21 ст. 133]. У цьому визначенні органічно поєднано організаційні, змістовні, цільові та забезпечуючі ознаки.
В одному з останніх документів ООН - Конвенції проти транснаціональної організованої злочинності, що підписана й Україною наприкінці 2000 р. (Палермо, Італія), - діяльність організованої злочинної групи вбачається у вчиненні одного або декількох серйозних злочинів (карається позбавленням волі на максимальний термін не менше чотирьох років або більш суворою мірою покарання - або злочинів, які визнаються такими у Конвенції, а її кінцева мета - у тому, щоб отримати прямо або опосередковано фінансову або іншу матеріальну вигоду (ст. 2 п. "а") [11 ст. 1].
Аналіз наведених сучасних визначень організованої злочинності дозволяє виділити дві її змістовні ознаки: організована злочинна діяльність і спрямування останньої на отримання прибутків та надприбутків.
Розглянемо, чи існує можливість нормативного визначення зазначеного поняття.
У кримінальному праві категорія "злочинна діяльність" згадувалася ще у дореволюційні часи [25 ст. 17]. Іноді припускалося її ототожнення із злочинним діянням.
Кримінально-правова характеристика категорії "злочинна діяльність" принципово не змінилася у кримінальному праві і за часів незалежної України. Науково-практичні коментарі Кримінального кодексу 1960 р., підручники із Загальної частини кримінального права обмежувалися у цьому питанні визнанням стадій вчинення злочину за етапи підготовки і здійснення злочинної діяльності [5 ст. 243], віднесенням до попередніх етапів останньої готування до вчинення злочину і замаху на вчинення злочину. Значно розширив застосування категорії "злочинна діяльність" Науково-практичний коментар Кримінального кодексу
Loading...

 
 

Цікаве