WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та сутність права колективного самоврядування с\г підприємств - Реферат

Поняття та сутність права колективного самоврядування с\г підприємств - Реферат

також на матеріально відповідальних осіб. Вона настає в разі недостачі матеріальних цінностей, прийнятих під відповідальність працівниками, що займають посади: касирів; завідувачів комор, їхніх помічників, комірників, що відають окремими коморами; завідувачів нафтових господарств (при виконанні ними службових обов'язків, пов'язаних із прийманням, видачею та обліком нафтопродуктів та інших матеріальних цінностей); завідувачів їдалень (що перебувають на балансі КСГП); завідувачів господарств і кастелянш дитячих дошкільних закладів; заправників, обліковців-заправників (при виконанні ними службових обов'язків, пов'язаних із прийманням, видачею та обліком пального і мастильних матеріалів); водіїв вантажних автомобілів, що суміщають обов'язки агентів-експедиторів із приймання і видачі вантажів; провідників худоби при перевезенні її залізницею, гуртоправів.
Юридичною підставою повної матеріальної відповідальності є письмові
договори (угоди) між правлінням КСГП, акціонерного товариства
(дирекцією державного сільськогосподарського підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю) і матеріально відповідальними особами. До останніх належать:
а)завідувачі кас, комор, складів та їхні заступники;
б)старші контролери-касири, контролери-касири та інші працівники, які виконують обов'язки касира;
в)директори і завідувачі магазинів (за відсутності завідувачів відділів і секцій) та їхні заступники, завідувачі товарних секцій, начальники цехів підприємств торгівлі та їхні заступники;
г) завідувачі підприємств громадського харчування та їхні
заступники, завідувачі виробництва, начальники цехів (дільниць) та їхні
заступники;
д) завідувачі заготівельних пунктів, сепараторних від
ділень;
е) завідувачі господарства та коменданти будинків, де зберігаються
матеріальні цінності;
є) агенти з постачання, експедитори вантажів, інкасатори.
Перелік осіб, з якими правління може укладати договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення схоронності цінностей, переданих їм для зберігання, оброблення, продажу (відпуску), перевезення або використання, визначається спеціальною постановою загальних зборів (зборів уповноважених) колективного сільськогосподарського підприємства. Практично це означає, що в кожному КСГП цей перелік треба обговорити на засіданні правління та зборах трудових колективів, бригад, ферм, інших виробничих підрозділів і винести його на обговорення загальних зборів або зборів уповноважених, які приймуть остаточне рішення з цього питання.
Повна матеріальна відповідальність працівників радгоспів, інших державних сільськогосподарських і міжгосподарських підприємств (організацій) регулюється ст. 134 КЗпП України.
Справи про матеріальну відповідальність членів КСГП суд розглядає за аналогією з трудовим законодавством. Він має право в разі необхідності зменшити розмір шкоди, який підлягає компенсації, виходячи зі ступеня вини, конкретних обставин, за яких було заподіяно шкоду, матеріального становища члена КСГП з наведенням у рішенні мотивів часткового задоволення позову. Правові норми про зменшення роз
міру шкоди не застосовуються, якщо шкода була заподіяна злочином, вчиненим із корисливою метою, а також при стягненні з працівників коштів, одержаних ними у підзвіт або як аванс. У справах про стягнення дебіторської заборгованості сума боргу може зменшуватися залежно від майнового і родинного стану боржника.
Посадові особи КСГП несуть матеріальну відповідальність за заподіяну
шкоду на підставі тих самих нормативних актів, що й рядові члени цього підприємства. Питання про притягнення до відповідальності окремих посадових осіб вирішують органи самоврядування (наприклад, правління
КСГП), які призначили дану особу на посаду.
При розгляді позовів КСГП до його членів і посадових осіб (голови, бригадирів, завідувачів ферм та інших спеціалістів) про компенсацію за заподіяну шкоду необхідно враховувати, що на них не можна покладати матеріальну відповідальність за таку шкоду, яка не пов'язана з їхньою безпосередньою виною і може бути віднесена до категорії нормального виробничо-господарського ризику. Статтею 130 КЗпП України, яка встановлює підстави матеріальної відповідальності працівників радгоспів, інших державних і міжгосподарських підприємств, передбачено, зокрема, що на робітників і службовців не може бути покладено відповідальності за шкоду, яка належить до категорії нормального виробничо-господарського ризику; за неодержання підприємством, установою, організацією прибутку; за шкоду, заподіяну працівником, котрий перебував у стані крайньої необхідності. Визначені цією нормою правила застосовуються за аналогією закону і щодо членів КСГП.
Члени правління несуть матеріальну відповідальність у випадках, коли внаслідок їхньої бездіяльності, недбалого ставлення до своїх обов'язків було заподіяно шкоду галузі або ділянці виробництва, закріпленій за даною особою при розподілі обов'язків між членами правління.
Якщо при підготовці до судового розгляду справи за позовом КСГП до членів підприємств про стягнення з них збитків або в процесі самого розгляду виявиться, що шкоду було заподіяно не тільки з вини відповідача, а й внаслідок незаконних дій, безгосподарності, несумлінного ставлення до виконання своїх обов'язків окремих посадових осіб підприємства, останні мають притягатися до відповідальності як співвідповідачі. При стягненні шкоди з посадових осіб КСГП суди повинні з'ясовувати, хто конкретно відповідає за дану ділянку роботи і в чому саме полягає його вина.
Правління зобов'язане притягати до матеріальноївідповідальності тих осіб, з вини яких підприємство платить штраф, пеню, неустойку і відшкодовує збитки за порушення умов договору з будь-якою організацією і громадянином. У цьому разі КСГП, виконавши свої зобов'язання перед стороною за договором, подає до винної посадової особи регрес ний позов про стягнення з нього майнових санкцій, сплачених за порушення договору.
З метою покриття заподіяних збитків відповідно до ст. 404 ЦПК України проводиться відрахування коштів із заробітку працівника в розмірі не більше 20 відсотків од суми, що має бути виплачена йому кожного разу, а якщо шкоду заподіяно розкраданням, а також за наявності інших відрахувань за виконавчими документами - не більше 50 відсотків. Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством стягнення не накладається.
Задача
Бригадиру сг підприємства "Нива" Приходьмо В.П. за 20 днів які він хворів було нараховано 80 гривень по соціальному страхуванню. Приходько провівши свої підрахунки вирішив що це недостатня сума і звернувся до голови правління зі скаргою. Голова правління відповів, що це питання йому непідконтрольне і порадив звернутися до комісії по трудових спорах. Голова комісії теж відмовив у розгляді скарги і порадив звернутися до суду.
Хто повинен розглянути скаргу і як вирішити спір?
За ч. 1 ст.224 Кодексу Законів про працю, встановлено, що перед тим, як звернутись до суду працівник має звернутись до комісії по трудових справах. Але, якщо працівник відразу звернеться до суду, то суд не має права відмовити в прийнятті позову за Конституцією України. За ч.2 ст.224 КЗпП, трудовий спір, підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або участю профспілкової організації, що представляє його інтереси не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.
Тобто, Приходьмо міг звернутися як до Голови правління так і до Комісії по трудових спорах, так і до суду.
Loading...

 
 

Цікаве