WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

спеціальну виготовленість або пристосованість предмета для нанесення тілесних ушкоджень. Д. П. Рассейкин цілком обгрунтованно зазначив, що холодна зброя повинна характеризуватися спроможністю нанесення не тілесного ушкодження взагалі, а серйозного тілесного ушкодження, тому що подряпина теж є тілесним ушкодженням, а її можна нанести і ножем із легкого металу , що гнеться, наприклад заліза. Однак такий ніж не може бути віднесений до холодної зброї, тому що їм неможливо нанести серйозне тілесне ушкодження і він не представляє тієї суспільної небезпеки, що закон вкладає в поняття холодної зброї. Н. И. Ємельянов крім названого вище ознаки вказує на зручність і придатність для цих цілей по розмірах, формі і міцності, а також на відсутність прямого призначення в побуті. М. Г. Любарский також відзначав, що холодна зброя - це "предмет, що не має прямого виробничого або господарсько-побутового призначення".
Ця ознака, у якості одного з основних називає і И. М. Каплунов, вважаючи, що "під холодною зброєю прийнято розуміти предмети, спеціально виготовлені або пристосовані для нанесення ними тілесних ушкоджень при нападі й активній обороні, по конструктивних особливостях, розмірам і властивостям матеріалів відповідним цим цілям і не мають не прямого виробничого або господарсько-побутового призначення".
Т. А. Сєдова справедливо заперечує проти введення у визначення цієї ознаки, указуючи, що немає необхідності доповнювати визначення подібним роз'ясненням, "оскільки спеціальне виготовлення для цілей нанесення тілесних ушкоджень уже припускає, що цей предмет повинний бути постачений даними якостями",
А. Н. Самончик доповнив ознаку, розглянутий нами першим, ще одним : предмети, що відносяться до холодної зброї, служать для активного нападу або самооборони за допомогою мускульної сили людини .
А. И. Устинов вважає, що "...холодною зброєю є предмет, спеціально виготовлений для нападу або активного захисту в рукопашному бої".
Т. А. Сєдова відзначає в якості позитивної сторони цього визначення те, що в ньому вказуєте на спеціальне виготовлення предмета, а не на пристосованість його, і критикує авторів, що включають у визначення вказівка і на пристосованість предмета. Свою думкуа вона обгрунтовує тим, що наводить приклад пристосування тригранного напилка шляхом намотки на його хвостовик ганчірки, що забезпечує більш зручне утримання його в руці. Крім того, вона критикує цих авторів за те, що вони дуже вузько розуміють термін "виготовлення", і пише, що "якщо з тригранного напилка або рашпіля сточуються нарізки, заточується лезо, що коле вістря, прилаштовується ручка, зручна для тримання в руці, і т.інш., то в цьому випадку, мабуть, повинна йти промову не про пристосування напилка або рашпіля для нанесення тілесних ушкоджень, а про виготовлення холодної зброї, оскільки дані інструменти служили лише матеріалом для клинка"[30]. Т. А. Сєдова безумовно права, тому що в описаної нею ситуації мова йде дійсно про виготовлення, але коли вона наводить приклад із пристосуванням і пропонує не включати цей термін у визначення, те, мабуть, сама занадто вузько розуміє термін "пристосування". Якщо намотати ганчірку на хвостовик напилка, він, дійсно, не стане холодною зброєю, але якщо на кухонний ніж із міцним масивним клинком поставити нову ручку й обмежник, то цей ніж набуде нових ознак і буде відноситися до холодної зброї, хоча в цьому випадку навряд чи можна говорити про виготовлення, необхідно говорити саме про пристосування, переробкі для зручності нанесення тілесних ушкоджень.
Саме таке семантичне тлумачення слова "пристосувати" дається в "Тлумачному словнику": "Пристосувати - пристосувати... зробити зручним, придатним, здатним для чого-небудь" [31], а також і в кримінально-правовій літературі. Зокрема, Л. Д. Гаухман пише: "Безсумнівно, що спеціальним пристосуванням є властивості предмета, отримані в результаті додатки визначеної праці до нього, виготовлення його цілком або часткова зміна його форми, щоб зробити даний предмет зручним і придатним для нанесення тілесних ушкоджень людині. При цьому може виготовлятися або пристосовуватися як предмет у цілому, так і будь-яка його частина".
У кримінально-правовій літературі поняття зброї взагалі і холодної зброї зокрема дається в основному в роботах про злочини проти суспільної безпеки, суспільного порядку, здоров'я населення. Так, Л. Д. Гаухман під холодною зброєю розуміє "предмети, що володіють, як кинджали і фінські ножі, що колють, ріжучими і колюще-режущими властивостями (багнет, шабля, ножі типу кинджалів і фінок і т.п.), а також мають бьющі властивості і призначені або пристосовані винятково для поразки живої сили, для заподіяння смерті або тілесних ушкоджень (наприклад, кастети)". Д. Малков вважає, що "холодною зброєю признаються, предмети, призначені для поразки живої цілі за допомогою мускульної сили і не мають іншого, господарського призначення". У "Юридичному словнику" [32] про холодну зброю говориться, що це "предмет, спеціально призначений або пристосований для нанесення тілесних ушкоджень (кинджал, фінський ніж, багнет, шабля, кортик і ін.)... По характеру дії може бути ріжучим, колючим, що рубає, ударним, а також комбінованої дії". Приблизно такі ж визначення дані й в інших роботах.
Всі ці визначення не відбивають характерних ознак холодної зброї, тому що колючими, ріжучими або колючо-ріжучими властивостями -володіють і кухонні ножі не стосовні до холодної зброї, а " б'ющі" властивості характерні не тільки для кастетів, але і для молотків і сокир.
Вказівка на "призначення винятково для поразки живої сили", а також на відсутність "іншого, господарського призначення" можна брати до уваги тільки у випадках, коли конструктивні особливості предмета свідчать про цей (наприклад, шабля або кастет). Коли ж мова йде, припустим, про фінські ножі, про цю "призначення" по виду зброї судити важко. Виходить, цю ознаку можна включити у визначення тільки поряд з іншими, безперечними.
Л. Ф. Соколов, даючи визначення зброї взагалі, у тому числі і холодного, ввів у нього ознаку вилучення предмета з цивільного обігу в інтересах суспільної безпеки і допущення його в обіг лише з дозволу компетентних органів.
Дана ознака не вартовводити у визначення, тому що доступ в обіг або вилучення з нього регулюються у відношенні лише стандартних зразків зброї [33].
Усі саморобні предмети за цією ознакою будуть виключені з розряду зброї. Крім того, не можна розглядати вилучення з обігу в якості ознаки, що характеризує об'єктивні властивості предмета, тому що це положення відноситься до правової регламентації і виражають відношення держави до тих або інших об'єктів.
Перед тим, як висловити свою думку у відношенні обумовленого поняття, хотілося б зупинитися на вимогах, що, як мені представляється, повинні пред'являтися до визначення холодної зброї. Не будемо говорити про стислість, чіткості, логічності і тому подібних бажаних, але усі ж не головних вимогах.
Будь-яке визначення повинно відмежовувати обумовлене поняття від інших, із ним суміжних, У зв'язку з
Loading...

 
 

Цікаве