WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

механічні розпилювачі, аерозольні та інші пристрої, споряджені сльозоточивими або дратівними речовинами, електрошокові та іскрові розрядники вітчизняного виробництва купуються і зберігаються без обмежень, причому придбання такого роду предметів не обмежено і віковими рамками, тобто за змістом частини 4 статті 3 Закону вони можуть вільно купуватися особами, недосягшим 18-річного віку.
Загальний порядок отримання дозволу на придбання та ліцензії на право володіння та носіння зброї практично не відрізняється від аналогічних правил встановленнх на Україні.
Юридичні особа з особовими статутними завданнями мають право набувати цивільної і службової зброї в юридичних осіб - постачальників після одержання відповідної ліцензії в органах внутрішніх справ. Види, типи, моделі і кількість цивільної і службової зброї для використання працівниками юридичних осіб з особливими статутними задачами встановлюються Урядом Російської Федерації.
Придбана зброя підлягає реєстрації у відповідних органах внутрішніх справ у двотижневий термін із дня його придбання. При реєстрації зброї юридичним особам з особливими статутними задачами видається дозвіл на збереження і використання цієї зброї терміном на трьох року на підставі документів, що підтверджують законність придбання зброї. Форма дозволу визначається Міністерством внутрішніх справ Російської Федерації.
Право на придбання зброї державними воєнізованими організаціями урегульований ст. 11 коментирует Закону.
Державні воєнізовані організації мають право набувати бойової ручної стрілецької й іншої зброї в порядку, установленому нормативними правовими актами Уряду Російської Федерації. З вогнепальної зброї з нарізним стовбуром, що знаходиться на озброєнні державних воєнізованих організацій, робиться контрольний відстріл для формування федеральної пулегильзотеки в порядку, обумовленому Урядом Російської Федерації.
Відповідальність за порунешшя законодавства про зброю передбачає також два види відповідальності кримінальну та адміністративну. Кримінальна відповідальність установлюється Кримінальним Кодексом Російської Федерації за незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезеня або носіння зброї, її основних частин, боєприпасів, вибухових речовин та вибухових пристрохв (ст. 222 КК); незаконне виготовлення зброї (ст. 223 КК); неналежне виконання обов'язків по охороні зброї, боєприпасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв (ст. 225 КК); розкрадання або вимагання зброї, боєприпасів, вибухових речовин та вибухових пристроїв. (ст. 226 КК); недбале зберігання вогнепальної зброї ( ст. 224 КК).
Адміністративна відповідальність установлюється Кодексом про Адміністративні Правопорушення РСФСР за порушення порядку придбання, зберігання, передача або продаж громадянами вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї (ст. 172 КпАП); порушення правил зберігання або перевезення вогнепальної зброї та боєприпасів(ст. 173 КпАП); порушення термінів реєстрації вогнепальної зброї та правил постановки їого на облік (ст. 174 КпАП); ухилення від реалізації вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї та боїових припасів (ст. 175 КпАП) ; стрільба з вогнепальної зброї в населених пунктах та в не одведенних для цього місцях або з порушенням встановленного порядку (ст. 159 КпАП); порушення правил полювання та рибальства, а також правил здійсненн інших видів користування тваринним світом ( ст 85 КпАП).
Порядок зберігання зброї наші сусіди в Законі регламентують лише в загальних рисах. Та ніяких особових розумів відносно товщини двер^ та кількоскі металевих рещіток він не висуває. Закон указує лише на ті, що зброя повинна зберігатися в умрвах які забеспечують її збереження, безпеку збегігання та виключати доступ до неї сторонніх осіб. Основною вимогою до зберігання зброї є наявність отриманного в органах внутрішніх справ відповідного дозволу (Ліцензії) на право зберігання та носіння конкретного екземляру зброї.
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши сучасний стан дозвільної системи в Україні, а також порядок прибдання, зберігання, використання, реалізаціїї окремих об'єктів дозвільної системи (зброї) можливо дійти до висновку, що наша держава розуміє необхідність регулювання обігу зброї, але ця діяльність потребує вдосконалення.
Вивчення нормативно - правової бази, що регулює діяльність Дозвільної системи в Україні можна визначити, що Міністерство внутрішніх справ свою роботу щодо здійснення дозвільної системи організує через структурні підрозділи міліції громадської безпеки (відділ дозвільної системи Головного управління адміністративної служби міліції МВС (ГУАСМ МВС),управління (відділи) адміністративної служби міліції головних управлінь МВС України в Криму, м. Києві, Київській області, управлінь МВС України в областях, м. Севастополі, на транспорті (УАСМ, ВАСМ ГУМВС, УМВС, УМВСТ), управління МВС України на транспорті, відділ спеціальної міліції МВС України, старших інспекторів, інспекторів дозвільної системи, а також дільничних інспекторів міліції міськ-, райлінорганів внутрішніх справ.
Дозвільнє законодавство потребує вдосконалення, яке обумовлене об'єктивними причинами, а саме :
1 Погіршення економічної ситуації в Україні зумовлює зростання
злочиності, що автоматично викликає бажання у населення захищати свої законні інтереси та права. Причина очевидна: злочинці завжди віддають перевагу беззахисним жертвам. Чим менше імовірність зустріти відсіч, тим охоче застосовують зброю. У Вірджинії, на батьківщині американської демократії, із 1.07.95 р. набрав чинності закон, за яким кожний громадянин старше 21 року, не засуджений (крім дрібних правопорушень начебто перевищення швидкості), не алкоголік, не наркоман, психічно здоровий не має перешкод для одержання дозволу на носіння зброї. Термін видачі дозволу 45 днів, із 1.07.96 р. - 90 днів. Термін його дії - 2 роки. Всі кандидати зобов'язані пройти курс володіння зброєю. Вартість ліцензії - 50 долл. США. Носіння зброї забороняється в місцях де продають алкоголь на розлив, і там, де це забороняють закони штату і країни. Але український законодавець у данному випадку обмежує це бажання.
2. Чинним законодавством встановлені різні віки за досягненням яких
можливо придбати вогнепальну зброю. І це на мою думку суперечить звичайній логіки. Солдат отримує автомат у 18 років, службову зброю отримують за досягненням 21 року, а от звичайнії цивільній особі придбати мисливського карабіна, який небільш небезпечний ніж наприклад армійська гвинтівка СВД, чи той самий АКМ.
3. Законодавець не обмежує кількості зброї що може перебувати у власності
громадян. Теоретично можливо придбати 100 єкземплярів, а чи потрібні вони законослухняному громадянину.
Не секрет, що правоохоронні органи в СНД і в Україні зокрема не користуються довірою населення. Вони усе ще виконують функцію репресивного інструменту влади. Тому очікувати будь - якої "лібералізації" від імені МВС і його дозвільної системи не доводиться, це обов'язок законодавчої влади. Потрібні політичні рішення.
Стара міліцейська пісня про те, що нашим людям
Loading...

 
 

Цікаве