WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

порядку спадкування майна, обіг якого не обмежений державою. Так для спадкування зброї родичи померлого повинні в десятиденний рядків здати мисливську нарізну та гладкоствольну зброю на тимчасове зберігання до органів внутрішніх справ, до того моменту коли небуде вирішено питання про спадкування майна, але цей рядків не може перевищувати загальновстановленного терміну для подачі заяви про прийняття спадщини в шість місяців. Цим же рядком обмежується термін зберігання органами внутрішніх справ зданної зброї. Після вирішення питання про спадщину зброя повинна бути зареєстрована на одного з спадкоємців. Якщо трапляється так, що жоден з спадкоємців не має або не може мати право на зберігання зброї, у цьому випадку зброя повинна бути продана або подарованна спадкоємцями в місячний термін особі яка має таке право[65].
Вогнепальна, пневматична, холодна (арбалети) зброя, що належить окремим особам, має зберігатися в місцях постійного проживання власників у міцних, з надійними замками дерев'яних шафах або металевих шухлядах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, у розібраному, розрядженому стані, зі спущеними курками, окремо від бойових припасів. У разі виникнення реальної загрози, з метою відвернення протиправного насильницького проникнення в житло, захисту особистого життя та життя інших громадян вогнепальна зброя може зберігатися в зібраному стані (у період загрози). Дозволяється за погодженням з територіальними органами внутрішніх справ збері зта зброю в дачних будинках у період проживання там громадян, власників зброї. До зброї не повинні мати доступ сторонні особи і, особливо, діти[66].
У виняткових випадках допускається з дозволу органів внутрішніх справ тимчасове зберігання зброї без права її використання в іншого дорослого члена сім'ї або найближчого родича, а в разі їх відсутності - в інших громадян на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби в Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. На період тимчасового зберігання зброї особі, яка прийняла її на зберігання, органи внутрішніх справ видають дозвіл з позначкою "на тимчасове зберігання без права користування".
Зброя народних депутатів, які не мають умов для надійного зберігання її та боєприпасів до неї за місцем проживання або тимчасового перебування, підлягає здачі до чергової частини органів внутрішніх справ за місцем проживання чи перебування.
Громадяни також мають право застосовувати вогнепальну зброю для захисту від протиправних посягань. Це питання урегульоавне кримінальним правом, а саме ст. 15 КК України "Необхідна оборона" та постанова пленуму верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, яку забеспечує право на необхідну оборону від суспілльно - небезпечних посягань"[67].
Згідно з цими нормами шкірна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Необхідною обороною визнаються дії, учинені з метою захисту
інтересів чи прав особа, яка захищається, або іншої особа,
інтересів суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом завдання шкоди тому, хто посягає, якщо такі дії були зумовлені потребою негайного відвернення чи припинення
посягання.
Не є злочином застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів, незалежно від наслідків, якщо воно здійснено для захисту від нападу озброєної особа чи нападу групи осіб, відвернення протиправного насильницького проникнення в житло чи інше приміщення або якщо особа, яка здійснює захист, не могла внаслідок переляку або сильного щиросердечного хвилювання, спричиненого суспільно небезпечними діями, оцінити відповідність захисту характерові посягання.
Перевищення меж необхідної оборони, тобто завдання тому, хто посягає, шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання чи обстановці захисту, тягне за собою відповідальність лише в випадках, спеціально передбачених кримінальним законом.
Дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення
посягання, спрямовані на затримання особа, яка вчинила напад, і доставлення її відповідним органам влади як правомірні прирівнюються до необхідної оборони, якщо вони були необхідні для затримання і відповідали небезпечності посягання й обстановці затримання злочинця.
При враженні нападаючого внаслідок застосування вогнепальної зброї посадова особа повинна негайно викликати карету швидкої медичної допомоги для пораненого, вжити заходів до забезпечення охорони місця події, сповістити органи прокуратури та міліції про застосування зброї.
2.2 Придбання, носіння, зберігання, використання окремих об'єктів
дозвільної системи юридичними особами.
Порядок отримання дозволів на придбання вогнепальної зброї і бойових припасів міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, підпримствами установами, організаціями, господарськими об'єднаннями дещо відрізняється від порядку отримання аналогічного дозволу громадянами. По - перше придбання вогнепальної зброї дозволяється тільки для в становленних державою цілей, а саме : озброєння особового складу охорони, а також окремихосіб, яким за родом служби законодавством дозволене носіння вогнепальної зброї; наукорво - дослідних, навчальних, спортивних потреб; промислового та любительського полювання; захисту життя, здоров'я житла та майна громадян; використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановах, циркових виставах; експонування в музеях, на виставках; колекціонування[68] . По - друге отримання вогнепальної зброї, та боїових припасів армійських зразків проводитися централізовано, тобто підприємства, установи, організації та господарські об'єднання надсилають свої заявки до міністерств та інших центральних органів виконавчої влади відповідно до підпорядкування. . Узагальнені заявки міністерства, відомства та інші центральні органи виконавчої влади подають до МВС України не пізніше 20 липня[69]. В окремих випадках такі заявки можуть бути надіслані господарськими об'єднаннями за погодженням з ГУМВС, УМВС УВСТ, відділом спецміліції безпосередньо до МВС України. МВС України узагальнює заявки, складає зведені відомості і не пізніше 1 вересня надсилає їх до Міністерства оборони України. У заявках вказуються найменування кожної організації, для якої передбачено придбання зброї і боєприпасів, поштовий індекс і адреси, позначка придбання, а також загальна кількість необхідної зброї і бойових припасів. Заявки повинні бути затверджені керівниками міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади, підприємств, установ, організацій, господарських об'єднань і скріплені гербовою (простою) печаткою. До них додаються також відомості про наявність вогнепальної зброї і бойових припасів. Перед відправленням заявок до міністерств, відомств та інших центральних органів виконавчої влади вони мають бути узгоджені
Loading...

 
 

Цікаве