WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

Поняття та завдання дозвільної системи а Україні - Дипломна робота

призначенню холодна зброя ділиться на бойову (військову), мисливську, спортивну і кримінальну (для злочинних цілей). Об'єктами криміналістичного дослідження є, як правило, зразки бойової, мисливської і кримінальної зброї. Спортивна зброя може стати таким об'єктом, якщо вона перероблена з метою надання їй бойових властивостей, тобто якщо вона перетворилася в кримінальну.
По способі виготовлення холодна зброя може бути заводською, кустарною або саморобною. Заводська зброя виготовляється на промислових підприємствах у відповідності зі спеціальними технічними умовами. Зразки заводського виготовлення відрізняються високим ступенем опрацювання і наявністю маркіровочних позначень.
Кустарна холодна зброя виготовляється фахівцями-зброярами з використанням спеціального устаткування. Кустарним способом, як правило, виготовляється національна холодна зброя. Вона відрізняється старанністю опрацювання, особою оздобою, наявністю різних прикрас,
Саморобна холодна зброя виготовляється, як правило, людьми, що не мають спеціальних професійних навиків, із використанням звичайних слюсарних інструментів. Часто містить ознаки декількох зразків холодної зброї (клинок фінського ножа і рукоять кинджала), відрізняється низьким ступенем опрацювання, хоча окремі зразки старанністю опрацювання можуть не відрізнятися від заводської зброї.
У окрему групу доцільно виділити перероблену зброю, тому що воно має ознаки і заводського, і саморобного виготовлення.
За місцем виготовлення холодну зброю можна розділити на вітчизняну й іноземну. Вітчизняна класифікується по національній ознаці (грузинська, вірменська, таджицька й інша національна зброя).
По конструкції холодна зброя може бути клинковою, неклинковою, комбінованю і маскованою.
По способу дії клинкова зброя підрозділяється на:
а) рубаючу (шашки, шаблі, тесаки); б), колючу (шпаги, кортики, стилеты, грановані багнети); в) колюче-рублячу (ятагани, мечі, палаші, деякі різновиди кинджалів) ; г) колючо-ріжучу (фінські й мисливські ножі, кинджали, клинкові багнети, армійські ножі і деякі національні ножі).
Слід зазначити, що в основу даного підрозділу закладений основний спосіб (способи) дії, котрим ушкодження наносяться переважно, що не виключає наявності й інших властивостей (наприклад, ріжуча зброя володіє і ріжучими і колючими властивостями). Тільки ріжучої холодної зброї в даний час немає.
У залежності від довжини клинка холодна зброя ділиться на зброю з довгим і коротким клинком.
Неклинкова холодна зброя по способу дії є ударно-роздробляючою. До неї відносяться кийки, булави, шестопери, кістені, надолонники, кастети, перначі,металеві рукавички.
Комбінована зброя є такою і по способу дії. Вона може бути що ударно-раздробляючою і колючо або колючо-ріжучою і т.п.
Маскована холодна зброя може бути або клинковою або неклинковою і в залежності від цього мати спосіб дії, властивим тому або іншому виду зброї. Для нього характерно зміна зовнішнього вигляду зброї, маскування. Клинкова зброя маскується частіше усього під тростину або авторучку ударно-раздробляюча може бути маскована під годинник (надолонники) або інші предмети.
Конструктивно-технічна характеристика клинкової холодної зброї. Клинкова зброя (із довгим і коротким клинком) звичайно перебуває з клинка, рукояти (ефеса) і обмежника (або гарды). Клинок холодної зброї перебуває з 2 частин: власне клинка (полотнини) і сорочки (хвостовика), щослужить для закріплення рукояти. Стовщена частина полотнини називається обухом, а тонка, заточенна - лезом . Деякі види зброї (наприклад, кинджал) мають два леза, обух у них відсутніх.
Площини клинка, що переходять у лезо й утворять гострий край, іменуються заточеннями леза. Заточення леза може бути односторонньої і двосторонньої. У обоюдогострих клинків з'єднання заточень утворять ребра жорсткості, ,0бух у клинка може мати прямий або декілька увігнутий скіс. Невелике заточення може бути й у скосу обуха. Сходження скосу обуха і леза утворить бойовий кінець-вістріє. На клинку можуть бути поглиблення, називані долами (або виточками) , щослужать для зменшення ваги і надання міцностіі конструкції.
Незаточенна частина клинка, що безпосередньо примикає до рукояти, називається п'ятою (або борідкою) клинка. Між клинком і рукоятью встановлюється деталь, що попереджає зіскользування пензля руки з рукояти на клинок, і називана обмежником (гардой). У гарды длинноклинкової зброї розрізняють крестовину і дужку.
Рукоять може мати наконечник (голівку) і нижню каблучку. Рукоять може кріпитися на хвостовій частині клинка трьома способами: всадным (стичним), клепаным (плащатим) і за допомогою різьблення. При всадному способі кріплення рукоять робиться суцільної або "збирається з окремих каблучок" та надівается на сорочку клинка. Після цього вільний простір у рукоятки заливається сургучем, смолою. Якщо хвостовик виступає з рукоятки, то він або розклепується або закріплюється гайкою. При клепаном способі кріплення рукоятка робиться з двох плоских або заоваленных з однієї сторони пластин, з'єднаних із сорочкою металевими заклепками. При третьому способі кріплення на сорочці, виготовлеіої у виді круглого стержня, нарізається різьба і на цю різьбу нагвинчується або цілком рукоятка, або окремі частини її, також маючі усередині отвори з різьбою.
Описані вище деталі в різних зразках клинкової зброї виражені по-різному і мають особливості, що відрізняють один зразок від іншого.
Зразки зброї ,рублячої , (шаблі, шашки, тесаки) мають довгі (550-900 мм), різної ширини (25-30 мм) клинки. Вони масивні, мають одне лезо, стовщений обух, часто доли. Рукоятки виконуються з дерева, металу або кістки. У слідчій практиці частіше усього зустрічаються переробленими (укорочується клинок, забираються деталі ефеса, іноді використовується тільки матеріал клинка).
До зброї, колюче-рублячої , відносяться палаші, мечі і ятагани.
При вчиненні злочинів частіше усього використовується колючо-ріжуча холодна зброя. До неї відносяться кинджали, плоскі багнети, армійські ножі, фінські, мисливські ножі і кинджали, деякі національні ножі.
До колюче - ріжучої холодної зброї відносяться деякі різновиди національних ножей: абхазькі, хівинські, таджицькі, узбецькі й ін.
На практиці часто буває важко відрізнити ножі, що відносяться до холодної зброї, від ножей господарсько-побутового призначення. Деякі вчені в процесі узагальнення експертної практики намагалися виділити ознаки, що відрізняють холодну зброю від інших ножей.
В.М. Плескачевский, наприклад, указує наступні ознаки: 1) скіс обуха оптимальної форми (від прямого продовження обуха до увігнутого дугоподібного); 2) кут вістря (бойового кінця) від 45 градусів і менше; 3) вістря знаходиться не нижче осьової лінії клинка або на лінії обуха.
Аналіз експертної практики показав, що переважна більшість ножей, віднесених до холодної зброї, мали саме ці особливості. Але варто сказати, що зазначені ознаки не повинні розглядатися у відриві від інших, таких, як
Loading...

 
 

Цікаве