WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності - Курсова робота

Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності - Курсова робота

закінчення 15-річного строку давності, передбаченого для особливо тяжких злочинів, є підставою необов'язкового, а. факультативного звільнення від кримінальної відповідальності. У тому разі, коли суд дійде висновку про доцільність застосування давності, він звільняє особу від кримінальної відповідальності. Якщо судом не визнано за можливе застосувати давність, постановляється обвинувальний вирок і винній особі призначається покарання. При цьому довічне позбавлення волі в обов'язковому порядку замінюється позбавленням волі на певний строк, який визначається судом у межах санкції тієї норми, за якою кваліфіковано діяння винного.[4.]
РОЗДІЛ 5
Давність у застосуванні щодо злочинів проти миру та безпеки людства
В ч.5 ст.49 сказано давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти миру та безпеки людства, передбачених у статтях 437-439 і частині першій статті 442 цього Кодексу. До злочинів проти миру та безпеки людства відносяться планування, підготовка або розв'язання війни чи воєнних конфліктів, також участь у змові яка спрямована на вчинення таких дій, ведення агресивної війни або агресивних воєнних дій, жорстке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території. Застосування зброї масового знищення, забороненої міжнародними договорами, геноцид, тобто діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень[3.].
Положення ч.5 ст.49 КК про незастосування строків давності щодо певних злочинів як виняток даного інституту не є новим для вітчизняного кримінального права.
Ще 4 березня 1965 р. було прийнято Указ Президії Верховної ради СРСР "Про покарання осіб, винних у злочинах проти миру і людяності та воєнних злочинах, незалежно від часу вчинення злочинів", яким передбачалось, що нацистські злочинці, винні у таких злочинах, підлягають покаранню незалежно від того, який строк минув після вчинення злочинів. Президією Верховної Ради УРСР було ратифіковано Конвенцію 00Н 1968 р. про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства.
Відповідно до норм міжнародного права ч.5 ст.49 нового Кримінального Кодексу передбачає, що особи, які вчинили-планування , підготовку, розв'язування та ведення агресивної війни ( ст..437 КК), порушення законів та звичаї війни ( ст. 438 КК), застосування зброї масового знищення ( ст.,439 КК). Геноцид (ч. І ст.442 КК) , повинні бути притягнені до кримінальноївідповідальності і засуджені, у тому числі до довічного позбавлення волі, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту вчинення ними цих особливо небезпечних злочинів міжнародного характеру.
Висновки
Покарання, призначене після того, як сплив тривалий термін, є актом, несумісним із принципом гуманізму, набуває рис помсти з боку держави. Доцільність звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності з погляду кримінального процесу і криміналістики пояснюється тим, що внаслідок свого негативного впливу на докази тривалий проміжок часу з моменту вчинення злочину істотно перешкоджає, а інколи й унеможливлює успішне розкриття й розслідування злочину, об'єктивний розгляд кримінальної справи в суді. Тривалість троків давності диференційована в залежності від виду вчиненого злочину, а щодо злочинів невеликої тяжкості - від виду, передбаченого у санкції статті покарання.
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі ;
2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі;
3) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості ;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину ;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення із особливо тяжкого злочину.
Окремою статтею 106 КК регламентуються особливості звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх, встановлює дещо інші, загалом скорочені строки давності (відповідно два, п'ять, сім і десять років в залежності від виду вчиненого злочину).
Якщо санкція норми кримінального Кодексу альтернативне передбачає кілька покарань, береться до уваги найбільш суворе з них. Коли особа одночасно вчинила декілька злочинів, строки давності обраховуються самостійно, стосовно кожного з діянь, які складають ідеальну сукупність злочинів.
Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою злочину.
Давність не може розглядатися як вибачення злочинцю за скоєне незалежно від його наступної поведінки. Відповідно до норм міжнародного права та Кримінального Кодексу України передбачено, що особи, які вчинили планування, підготовку, розв'язання та ведення агресивної війни, порушення законів та звичаїв війни, застосування зброї масового знищення, геноцид, повинні бути притягнені до кримінальної відповідальності засуджені, у тому числі до довічного позбавлення волі, незалежно від того, скільки часу минуло з моменту вчинення ними цих особливо небезпечних злочинів міжнародного характеру.
Література
1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії ВР України 28 червня 1996р.-К., 1996.
2. Кримінальний кодекс України: Прийнятий 5 квітня 2001 р. К., "Юридична практика", 2001.
3. Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України К., "Істина"- 1991р.
4. Данилевський М. "Судовий прецедент і керівні роз'яснення". Юридичний Вісник України, №36, 2001 р.
5. Діденко В.П. "Кримінальний закон та його тлумачення", К., ІАВС, 1994.
6. Тацій В., Сташис В. Новий Кримінальний кодекс України. Право України, 2001.
7. Маляренко В.О. Про давність притягнення кримінальної відповідальності. // Закон, 1985, №8.
8. Скибицький В. Звільнення від кримінальної відповідальності і відбуття покарання. -К., 1987 р.
9. Кримінальне право України (Загальна частина). Бажанов М.І., Сташис В.Я. -К.,-Х.,2001.
10. Кримінальне право України: Загальна частина - К., Юрінком Інтер.2001.
11. Матишевський П.С. Кримінальне право України (Загальна частина). -
Юрінком Інтер, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве