WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності - Курсова робота

Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності - Курсова робота

передбачена статтею 49 КК кількість повних років, о 24 годині останньої доби відповідного строку. Новий Кримінальний Кодекс не містить норми, присвяченої особливостям перебігу строків давності у разі вчинення триваючих і продовжуваних злочинів. У судовій практиці строк давності стосовно триваючих злочинів обчислюється з часу їх припинення з волею або всупереч волі винного. [6.]
Затримання особи, явка з повинною, добровільне виконання обов'язку, покладеного на особу під загрозою кримінального переслідування. А також з часу настання подій, які трансформують їх у незлочинну поведінку особи. Таким прикладом можуть бути: викрадення у неї зброї яка незаконно зберігалась , смерть або досягнення повноліття дитини, від утримання якої у формі сплати аліментів ухилявся винний. Вважається , що якщо визнати початковим моментом перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за триваючий злочин час вчинення первісної дії чи бездіяльності, яка вже утворює закінчений склад злочину, то реалізація такого підходу здатна потягти за собою фактичну безкарність злочинних посягань, які можуть тривати роками.
У разі скоєння продовжуваного злочину строк давності починає спливати з моменту вчинення останнього із тотожних діянь, які, будучи об'єднані єдиним злочинним наміром, утворюють згідно з ч.2 ст.32 КК вказаний різновид одиночного злочину. Повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів , передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього кодексу. 2.повторність передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром,(ст.. З 2 КК). Істотною новелою ст.49 КК треба вважати те, що вона чітко встановлює кінцевий момент перебігу строків давності - день набрання вироком суду законної сили. Ніякі процесуальні рішення щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності згідно з новим КК перебіг строків давності не переривають. Така позиція узгоджується з принципом презумпції не-винуватості (ст. б2Конституції України,ч.2ст:2 КК), захищає осіб , кримінальні справи щодо яких невиправдано довго знаходяться в органах дізнання , досудового слідства і суді. Згідно з ч.2 ст.49 КК перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилась від слідства або суду. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи зі зізнанням або її затримання, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти, будь-які умисні дії, вчинені особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів , спрямованих на розшук і затримання правопорушника. Це такі способи ухилення як наприклад: нез'явлення без поважних причин за викликом до правоохоронних органів, недотримання умов запобіжного заходу, зміна місця проживання, зміна документів, які посвідчують особу, втеча з-під варти, перехід на нелегальне становище та інші. Не визнається такою, що ухиляється від слідства або суду, невідома правоохоронним органам особа, яка вчинила злочин і переховується після цього, а також особа, хоч і відома компетентним органам, але причетність якої до вчинення злочину на момент її зникнення ще не встановлено.
Так як в ч. 2 ст.49 КК йдеться не про переривання, а про зупинення строку давності ,з дня з'явлення особи, яка ухилялася від слідства або суду , із зізнанням або її затримання, перебіг строку давності не відновлюється спочатку, а продовжує тривати. У цьому разі час, який минув від моменту вчинення злочину до моменту, коли особа почала ухилятись від правоохоронних органів, не анулюється, а підлягає зарахуванню у строк давності, зазначений у законі.
Новий Кримінальний Кодекс залишив незмінним 15-річний спеціальний недиференційований строк давності, після закінчення якого особа, особа яка вчинила злочин будь-якої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності навіть у тому разі, кили вона на протязі цього терміну ухилялась від слідства або суду.
Давність не може розглядатися як вибачення злочинцю за скоєне - незалежно від його наступної поведінки. Вчинення нового злочину на протязі строку давності свідчить про збереження суспільне небезпечної особи. Тому новий Кримінальний Кодекс не відмовився від положення про переривання перебігу строку давності. Згідно із ч. З ст.49: Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строк давності обчислюється окремо за кожний злочин. Таке переривання відбувається тоді, коли до закінчення вказаних у законі строків давності особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. У такому разі частина строку давності, яка мала місце до вчинення нового злочину, втрачає своє значення і обчислення строку давності за перший злочин починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин і поглиненню та складанню не підлягають.
Якщо до закінчення строку давності особа вчинила новий злочин невеликої тяжкості, перебіг строку давності за попередній злочин продовжується, а строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за новий злочин спливає на загальних підставах.
Перебіг зазначених у законі строків давності, як правило, є підставою обов'язкового звільнення від кримінальної відповідальності, яке має здійснюватися незалежно від розсуду суду. В ч.4 ст.49 сказано : "Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин , за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність , довічне позбавлення волі не може бути призначено і замінюється позбавленням волі на певний строк." Як бачимо ця частина статті встановлює особливий порядок звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини, за які згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі. У таких випадках питання про застосування інституту давності вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру й ступеня суспільної небезпечності вчиненого злочину, особи винного, а також інших обставин. Тобто
Loading...

 
 

Цікаве