WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття суб’єкту злочину - Курсова робота

Поняття суб’єкту злочину - Курсова робота

особа, що не є посадовим. Однак суспільну небезпеку хабар здобуває тільки тоді, коли вона прийнята посадовою особою, оскільки вона порушує нормальну діяльність державного органа і дискредитує його в очах суспільства.
Правове значення загальних і спеціальних ознак суб'єкта злочину неоднаково. Відсутність хоча б одного з загальних ознак суб'єкта означає разом з тим і відсутність складу злочину. При відсутності ознак спеціального суб'єкта злочину виникає інша ситуація: в окремих випадках відсутність цих ознак цілком виключає кримінальну відповідальність, в інші - міняється лише кваліфікація злочину.
При визначенні ознак спеціального суб'єкта важливе значення мають положення, що містяться у відомчих нормативних актах: статутах, положеннях, інструкціях і наказах, що визначають службові повноваження тих чи інших працівників підприємств, установ, організацій. Суд при кваліфікації суспільно небезпечного діяння зобов'язаний розглянути власне кажучи йобговорити характер тих спеціальних обов'язків, повноважень, що покладені на відповідного працівника. При цьому дані відомчих нормативних актів повинні прийматися судом як один з аргументів того чи іншого рішення питання. Не виключена можливість, що суд, оцінивши власне кажучи ті дії, що робив винний, у якійсь частині не погодитися з відомчою кваліфікацією працівників підприємства, установи, організації і, результату з оцінки чинених особою дій, чи не визнає, навпроти, не визнає його спеціальним суб'єктом злочину.
Ознаки спеціального суб'єкта в теорії карного права одержали назва факультативних ознак у загальному понятті складу злочину, оскільки вони не є обов'язковими для всіх конкретних складів злочинів.
Ознаки спеціального суб'єкта можуть бути класифіковані по наступним підставах:
1) по половій ознаці: чоловік
2) по державно-правовому положенню: громадянин, іноземний громадянин, особа без громадянства;
3) по родиний стані: чи батьки особи, їх що заміняють, діти;
4) стосовно військового обов'язку: призовник, військовослужбовець);
5) по посадовому положенню: посадова особа, дізнавач, слідчий, суддя, прокурор, працівник міліції, механік, командир повітряного судна;
6) по професійних обов'язках: лікар, інші медичні працівники;
7) по особливому положенню особи, зв'язаному зі здійсненням злочину: особи, що відбувають покарання, раніше суджені, рецидивісти , засуджені за тяжкі злочини, обличчя, що знаходяться під стражів;
8) по характері виконуваної роботи: особа, якій зведення, що складають державну таємницю, були довірені по чи службі роботі, член виборчої комісії, працівник торгівлі і інші.
Протягом всієї історії карного законодавства проглядається стійка тенденція до збільшення кількості складів зі спеціальним суб'єктом. Діючий КК містить близько 40 % складів зі спеціальним суб'єктом.
В Особливій частині КК України виділені дві глави, що містять цілі системи норм зі спеціальним суб'єктом: злочину проти державної влади, інтересів державної служби і служби в органах місцевого самоврядування злочину проти військової служби.
Вищі судові органи неодноразово звертали увагу на необхідність встановлення ознак спеціального суб'єкта.
В даний час у практиці судових і слідчих органів виникають труднощ при кваліфікації посадових злочинів, зв'язані з мінливістю нормативних актів, що регулюють правовий статус державних службовців. Крім того, маються неясності в питанні пр тім, кого вважати посадовою особою. Для рішення зазначених проблем необхідно залучати велика кількість нормативних актів, у тому числі відомчих.
5.2 Суб'єкти посадових злочинів
Кримінальний кодекс України містить двох груп злочинів, зв'язаних з виконанням управлінських функцій: злочину проти державної влади, інтересів державної служби і служби в органах місцевого самоврядування і злочину проти інтересів служби в комерційній і іншій організаціях. Критерієм їхнього розмежування є організаційно-правова форма організації, у якій особа виконує управлінські функції.
Посадовими особами визнаються особи, постійно, чи тимчасово по спеціальному повноваженню здійснюючі функції представника влади або виконуючі організаційно-розпорядницькі, адміністративно-господарські функції в державних органах, органах місцевого самоврядування, державних і муніципальних установах, а також у Збройних Силах України, інших військах і військових формуваннях України.
Виконуючим управлінські функції в комерційній чи іншій організації визнається особа, постійно, чи тимчасово по спеціальному повноваженню здійснюючі функції представника влади або виконуючі організаційно-розпорядницькі, адміністративно-господарські функції в комерційній організації незалежно від форми власності, а також некомерційної організації, що не є державним органом, органом місцевого самоврядування, державною чи муніципальною установою. Легальні дефініції комерційних і некомерційних організацій містяться в цивільному законодавстві.
Під організаційно-розпорядницькими обов'язками варто розуміти функції по здійсненню керівництва трудовими колективами, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників (підбор і розміщення кадрів, планування роботи, організацію праці підлеглих, підтримці трудової дисципліни і т.п.). Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств і відомств, державних, кооперативних, суспільних підприємств, установ, організацій і їхніх заступників, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі лабораторіями, кафедрами, їхні заступники) керівники ділянок робіт (майстра, бригадири, виконроби), учасники господарських товариств і суспільств, що керують товариств власників житла.
Адміністративно-господарські обов'язки варто визначати як повноваження по керуванню і розпорядженню державним майном, установленню порядку його збереження, переробки, реалізації, забезпеченню контролю за цими операціями, організації побутового обслуговування населення і так далі. Такими повноваженнями володіють начальники планово-господарських, постачальницьких, фінансових відділів і служб і їхніх заступників, завідувачі складами, магазинами, майстернями, ательє, відомчі ревізора і контролери. Зазначені роз'яснення застаріли. Необхідні нові роз'яснення.
Незважаючи на досить чітке розмежування злочинів проти інтересів служби в комерційній і іншій організаціях і злочинів проти інтересів служби в державних органах, на практиці розмежування суб'єктів даних злочинів викликає складності. Так, директор муніципального підприємства жиліщно-комунального господарства за одержання двох хабарів визнаний суб'єктом посадового злочину і засуджений. Викладені в касаційній скарзі доводи про те, що підприємство жиліщно-комунального господарства є комерційною організацією, визнані судом необґрунтованими.
Здійснення суспільно небезпечного
Loading...

 
 

Цікаве