WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття складу злочину. Його значення та зміст - Реферат

Поняття складу злочину. Його значення та зміст - Реферат

могла усвідомлювати своїх дій або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасо-вого розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану (ст. 12 КК). До таких осіб можуть застосовуватись тільки примусо-ві заходи медичного характеру.
Суб'єктивна сторона - це внутрішня сторона злочину, бо вона включає до себе ті психічні процеси, які характеризують свідомість і во-лю особи в момент вчинення злочину. Ознаками об'єктивної сторони як елемента складу визнаються вина, мотив та мета злочину. Обов'язковою (необхідною) основною ознакою суб'єктивної сторони будь-якого скла-ду злочину є вина особи, яка може бути виражена в формі умислу або необережності. В разі відсутності вини немає і складу злочину, навіть як-що внаслідок дії (бездіяльності) настали передбачені кримінальним зако-ном суспільно небезпечні наслідки.
Злочин вважається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передба-чала йогосуспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 8 КК). В ст. 9 КК визначається, що злочин вважається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, пе-редбачала можливость настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх від-вернення, або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Оскільки вина є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони, то дії, вчинені без вини, не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (ст.3 КК).
5. Види складів злочинів
Виділення окремих видів складів злочинів (їх класифікація) має важливе значення для пізнання окремих складів злочинів і встановлення їх суттєвих ознак, а в кінцевому рахунку - для точної кваліфікації злочи-ну. Склади можна класифікувати за ступенем суспільної небезпечності, за характером їх структури, тобто за способом описування ознак складу в законі, і за особливостями законодавчого конструювання.
Суспільна небезпечність злочину - це об'єктивно існуючий антисо-ціальний стан, обумовлений усією сукупністю його негативних властивос-тей і ознак, що свідчать про реальну можливість заподіяння шкоди охо-ронюваним кримінальним законом суспільним відносинам. Причому слід відрізняти суспільну небезпечність як закріплену в законі певну норма-тивну абстракцією і небезпечність конкретно вчиненого злочину. В кримі-нальному законі вона закріплюється лише як можливість (здатність) запо-діяння шкоди, а при вчененні конкретного злочину ця можливість перет-ворюється у дійсність і характеризує суспільну небезпечність саме цього злочину.
За ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) виділяють:
1) основний (іноді його називають простий) склад злочину - він містить у собі основні ознаки злочину і не містить ні обтяжуючих (кваліфікуючих), ні пом'якшуючих обставин. Так, в ч. 1 ст. 140 КК дається визначення крадіжки як таємного викрадення індиві-дуального майна громадян і передбачено покарання за крадіжку без пом'якшуючих і без обтяжуючих обставин;
2) кваліфікований склад злочину, або склад злочину з кваліфікую-чими ознаками, тобто з такими, що обтяжують відповідальність і впливають на кваліфікацію. До них слід відносити, наприклад, вбивство при обтяжуючих обставинах (ст. 93 КК), крадіжку, вчи-нену за попереднім зговором або повторно (ч. 2 ст. 140 КК), пе-ревищення влади або службових повноважень, якщо воно супро-воджувалося насильством (ч. 2 ст. 166), тощо;
3) особливо кваліфікований склад злочину, або склад злочину з особливо кваліфікуючими ознаками, тобто з тими, що додають злочину особливої суспільної небезпечності. Наприклад, розкра-дання державного або колективного майна в особливо великих розмірах (ст. 861 КК), розбій, поєднаний з причиненням тяжких тілесних ушкоджень (ч. 3 ст. 142 КК);
4) склад злочину з пом'якшуючими обставинами (так званий приві-лейований склад), що характеризується обставинами, які знач-ною мірою знижують суспільну небезпечність і караність даного виду злочину (наприклад, умисне вбивство, вчинене в стані силь-ного душевного хвилювання (ст. 95 КК), або вбивство при пере-вищенні меж необхідної оборони (ст. 97 КК).
За характером структури складів злочину, тобто за способом опи-сування їх ознак безпосередньо у кримінальному законі, усі вони можуть бути поділені на прості та складні.
До простих складів злочину відносять ті, які містять у собі ознаки одного суспільно небезпечного діяння, що посягає на один об'єкт. Прик-ладом простого складу є вбивство (ст. 94 КК), наклеп та образа (ст.ст. 125, 126 КК).
Складним є склад злочину, законодавча конструкція якого усклад-нена якими-небудь обставинами. Тому складними слід визнати склади з двома об'єктами (бандитизм - ст. 69 КК, розбій - ст. 142 КК), з двома діями (спекуляція - ст. 154 КК), з двома формами вини (умисне тяжке ті-лесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, - ч. 3 ст. 101 КК), тощо.
До числа складних відносять також альтернативні склади злочину, об'єктивна сторона яких може виражатися в кількох діях чи способах дії або в різних наслідках. Так, державна зрада в ст. 56 КК визначена як зло-чин, що може бути вчинений шляхом переходу на бік ворога у воєнний час або в боєвій обстановці, шпигунства, надання іноземній державі, іно-земній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. Як видно, будь-яка з названих дій утворює об'єктивну сторону вказаного злочину. В ст. 155 КК передбачається від-повідальність при вчиненні обману покупців будь-яким з названих у зако-ні способом його вчинення: обмірювання, обважування, перевищення встановлених роздрібних цін або інший обман покупців у торговельних підприємствах чи підприємствах громадського харчування. В той же час склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 77 КК, встановлює відповідальність за умови, що він спричинив будь-який із зазначених у даній статті наслід-ків: нещасні випадки з людьми, катастрофу, аварію або інші тяжкі наслід-ки.
За особливостями конструкції виділяють злочини з формальним складом, злочини з матеріальним складом і злочини з усіченим складом.
Таке конструювання грунтується на тому, що будь-який злочин у своєму розвитку може пройти цілу низьку стадій (етапів): готування, за-мах і закінчений злочин. Причому, окремим видам злочинної діяльності властива виключно велика суспільна небезпечність вже на ранніх стадіях їх розвитку. Тому законодавець нерідко закріплює момент закінчення та-ких злочинів вже на стадії замаху або навіть готування, не пов'язуючи за-кінчення злочину з фактом настання суспільно
Loading...

 
 

Цікаве