WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття складу злочину. Його значення та зміст - Реферат

Поняття складу злочину. Його значення та зміст - Реферат


РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:
Поняття складу злочину. Його значення та зміст
Зміст
Вступ 3
1. Правопорушення: моральні та правові сторони 5
2. Поняття злочину 6
3. Поняття, значення і зміст складу злочину 8
4. Елементи і ознаки складу злочину 13
5. Види складів злочинів 15
Загальні висновки 20
Література 21
Вступ
Кожна людина має природне право на життя, на фізичну цілісність, на свободу думки, совісті і релігії, на навчання, на свободу пересування, на рівність перед суспільством і законом, на людську честь, гідність і ре-путацію та їх захист.
Але кожна людина живе не сама по собі, а є членом суспільства і то-му, крім природних, має ще й соціальні права, суть яких випливає без-посередньо з природи людського суспільства. Це право на соціальний захист і опіку, на житло, працю та її оплату, відпочинок, їжу, охорону здоров'я, освіту та ін. Дотримання і забезпечення як одних (природних), так і інших (соціальних) прав людини покладається на державу і зокре-ма на уряд.
Головною цінністю життя є Людина, і закон, визначаючи за нею її права і свободи, надає їй можливості в державні гарантії скористатися ними на практиці. Суспільство і держава повинні бути зацікавлені у ви-користанні громадянами своїх прав і свобод, в активній життєвій позиції кожної людини. Однак і кожний громадянин повинен так будувати свою поведінку, щоб не зачіпати прав, свобод ті інтересів інших громадян, дотримуватись вимог, встановлених у нормах закону. В цьому і полягає важлива роль держави - вона не тільки повинна утримуватись від по-рушення прав людини, але й мусить захищати кожного громадянина від можливих зазіхань інших громадян.
Основний курс, взятий Української державою на соціально-еконо-мічний розвиток країни, не можливий без активної послідовної боротьбі зі злочинністю та іншими антисуспільними проявами. У плані реалізації зазначених вимог велике значення має подальше вдосконалення бороть-би з правопорушеннями та злочинами. Боротьба зі злочинністю є орга-ничною частиною загальної системи соціальної діяльності, направленої на удосконалення способу життя народу і громадської дисципліни. Ефективна боротьба зі злочинністю захищає суспільство від осіб, які де-зорганізують громадську дисципліну, тобто які ведуть аморальний та протиправний спосіб життя.
Завдання розбудови незалежної Української держави вимагають ут-вердження українського національного права, в якому були б закріплені віками утверждені загальнолюдські цінності народу.
1. Правопорушення: моральні та правові сторони
Право, як відомо, встановлює правила поведінки людей у суспіль-стві. Причому характер цих правил носить загальнообов'язковий харак-тер, оскільки їх невиконання тягне за собор юридичну відповідальність особи. У процесі життедіяльності людей так чи інакше трапляються ви-падки відхилення від загальноприйнятих норм поведінки це є наслідком тієї загальної культури, моралі, традицій, які панують у суспільстві. Чим вища моральність, тим менше відхилень від норми, менше порушень за-кону, оскільки права без моралі не існує. Шляхом правових приписів держава вдається до примусу.
Звичайно, не всі громадяни потребують примусу. Для значної біль-шості достатньо свідомості або переконання, що їхні дії є порушенням встановлених правил поведінки, достатньо того, що вони усвідомлюють обмеженість своїх дій під впливом загрози застосування покарання.
Під правопорушенням слід розуміти антисуспільне діяння, яке спричиняє шкоду суспільству і карається законом [26]. Важливо встано-вити, чи є даний вчинок правопорушенням, чи ні. Для цього існують певні ознаки, серед який: протиправність, ступінь і характер шкоди сус-пільству, дієздатність особи правопорушника, вина правопорушення, його ставлення до скоєного, караність.
Правопорушення можуть виникати у різних галузях законодавства, тому ці протиправні діяння класифікуються на такі вчинки: дисциплінар-ні, цивільно-правові проступки і адміністративні. У зв'язку з цим за пра-вопорушення законом передбачені відповідно наступні види відпові-дальності: дисциплінарна, цивільна, адміністративна, а також матеріаль-на.
Правопорушення поділяються на вчинки та злочини, причому ос-танні є найбільш небезпечними їх видами.
2. Поняття злочину
Злочин, як і будь-яке інше правопорушення, є вчинком людини. Са-ме тому йому притаманні усі ті об'єктивні та суб'єктивні властивості, які характерізують будь-яку людську поведінку: фізичні властивості - той чи інший рух тіла або утримання від нього, використання фізичних, хі-мічних, біологічних та інших закономірностей навколишнього світу; психологічні властивості - прояви свідомості і волі, мотивація поведін-ки, її цілеспрямованість.
Але на відміну від інших вчинків людини злочин за своєю соціаль-ною сутністю є посяганням на ті відносини, які склалися у суспільстві, відбивають його найбільш важливі інтереси, внаслідок чого й охороня-ються кримінальним законом. Злочин завжди суперечить основним пот-ребам та інтересам суспільного розвитку. А оскільки саме об'єктивні за-кономірності розвитку суспільства, його потреби та інтереси виступають критерієм, мірилом цінності або антицінності людської поведінки, відпо-відності або невідповідності цим потребам та інтересам, злочин завжди є антигромадською поведінкою.
При цьому, оскільки інтереси і потреби суспільства перебувають у постійному розвитку, зміненні, змінюються й оцінка певної поведінки як антигромадської, злочинної на певному етапі суспільного розвитку. То-му поняття злочину не може бути незміннім. Воно завжди має відповіда-ти конкретному етапу розвитку суспільства, потребам та інтересам, при-таманним цьому етапу. Це дозволяє зробити два висновки:
1) поняття злочину залежить від соціально-економічних відносин, існуючих на певному етапі розвитку суспільства;
2) визнання певної поведінки людини злочином (криміналізація ді-яння) або виключення її з кола злочинних (декриміналізація діяння) є безперервним процесом оцінки відповідності або невідповідності цієї по-ведінки суспільному розвитку.
Поняття злочину у кримінальному праві є універсальною й фунда-ментальною категорією: воно лежить в основі змісту усіх інститутів кри-мінального права.
Чинний Кримінальний кодекс України (ст. 7) дає таке визначення поняття злочину: злочином визнається передбачене кримінальним за-коном суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що пося-гає на суспільний лад України, його політичну і економічну системи, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян, а так само інше передбачене кримінальним законом сус-пільно небезпечне
Loading...

 
 

Цікаве