WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття правоутворення (пошукова робота) - Реферат

Поняття правоутворення (пошукова робота) - Реферат

розповсюджують свою дію на відносини одного підприємства, установи, організації, де вони прийняті. Правотворчість трудових колективів виступає , як правило, у вигляді нормативних угод, що містять обов"язкові для виконання правові принципи. Такою нормативною угодою є колективний договір- консолідований акт у галузі праці.
Колективний договір- правовий акт, що регулює трудові, соціально-економічні і виробничі відносини між работодавцем і трудовим колективом на підприємстві, установі,організації. Він заключається:
- з однієї сторони - трудовим колективом в особі однієї чи декількох профспілок, інших уповноважених колективом представницьких органів.
- з іншої сторони- безпосередньо работодавцем чи уповноваженими їм представниками.
Колективний договір заключається на підприємствах, в їх структурних одиницях, наділених правами юридичної особи, незалежно від форми власності, відомчої належності і кількості працівників, розповсюджується на всіх працівників незалежно від того чи являються вони членами профспілки, і є обов"язковими для керівництва( власника), так і для працівників. Він підлягає обов'язковому обговоренню і одобренню трудовим колективом на загальних зборах( конференціях) працівників даного підприємства, установи , організації.
В колективному договорі можна передбачити додаткові порівняно з діючим законодавством і угодами гарантії, соціально- побутові пільги, як то: форма, система і розмір заробітної плати, умови і охорона праці робітників, добровільне і обов'язкове медичне і соціальне страхування, робочий час і час відпочинку тощо.
Завдяки колективним договорам і угодам надається можливість членам громадського суспільства, роботодавцям і робітникам самостійно встановлювати права і обов'язки, обмежувати втручання держави у сферу, яка представляє приватнй інтерес.Однак держава не усувається повністю із цієї сфери і вправі приміняти примусові міри до осіб, які не своїх зобов"язань по колективним договорам і угодам.
В ході розгляду цього питання встановлено, що самостійною стадією правоутворення є правотворчисть, яка здійснюється тільки державними органами чи з їх санкціонування. Отже, правотворчисть поняття більш вузьке ніж правоутворення і воно є перш за все формою владно-вольовою діяльністью держави. І саме інституціональний рівень правоутворення ?
ІІІ. ПОНЯТТЯ І ВИДИ ФОРМ (ДЖЕРЕЛ) ПРАВА, ЇХ ОСОБЛИВОСТІ.
Право - це своєрідне задоволення потреби у регулюванні суспільних відносин, які визначаються суспільством і потребує обов"язкове втручання зі сторони держави. Обумовлене, таким чином, суспільством право виражається на практиці в певному вигляді, який прийнято називати формою( джерелом) права.
Як і всяка форма, форма права може розглядатися з внутрішньої і зовнішньої сторони. Зовнішню форму права часто називають джерелом права, оскільки вона являє собою вираження не тільки державної волі. По суті поняття "джерело права" вказує на те, чим конкретно керуються у вирішенні юридичних справ.1 Внутрішні форма права являє собою складну систему побудови права, тобто, систему права-коли суспільні відносини поділяються на групи по схожим ознакам і тим самим формують певну сукупність частин(елементів) права ( норми права, правові інститути, підгалузі, галузі права).
Юридичні джерела( форми) права - це джерело - офіційні способи закріплення і зовнішнього прояву правових норм, що засвідчують їх загальнообов'язковий характер.2
Джерела права можуть бути загальносоціальними і юридичними.
Загальносоціологічні джерела права - це економічні, соціальні, політичні, культурні та інші - вони породжують чи об'єктивно обумовлюють виникнення правових норм.3
Юридичні( спеціально-соціальні) джерела права виступають як офіційна форма вираження і закріпоення правових норм.4
Юридичні джерела права бувають такі:
1.Нормативно-правовий акт - офіційний акт - документ компетентних органів , що містять норми права, які забезпечуються державою (конституції, закони, укази президента тощо). Вони являються основним юридичним джерелом права більшості країн, в тому числі і на Україні.
2.Правовий прецедент - акт документ, який містить нові норми права в результаті вирішення конкретної юридичної справи судовим чи адміністративним органом, і якому надається загальнообов'язкове значення при вирішенні подібних справ у майбутньому . Прецедент є одним із ведучих джерел права англо-американського типу правових систем- Англія, США,Індія та ін.
3.Нормативно- правовий договір - спільний акт-документ, що містить нові норми права, які встановлюються по взаємній домовленості між правотворчими суб'єктами ( результат двосторонньої чи багатосторонньої угоди) з метою урегулювання якої -небудь життєвої ситуації, і забезпечується державою. На відміну від договорів, які мають індивідуально-одноразовий характер, нормативно- правовий договір розрахований на неодноразове примінення: його зміст складають норми-правила поведінки загального характеру( колективний, трудовий договір, типовий договір тощо). Він має суттєве значення у сфері комерційних відносин і майнового обороту. Може мати місце між суб"єктами федерациї( наприклад, федеративний договір Російської федерації 1992р.)
Особливим видом нормативно- правового договору є міжнародно- правовий акт, який можна розглядати як самостійне джерело права (на відміну від внутрішньодержавного договору).
4.Правовий звичай - акт-документ, що містить норми-звичаї (правила поведінки, що склалися в результаті багатократного повторення людьми певних дій), які санкціоновані державою і забезпечуються нею. Держава визнає не всі звичаї, які склалися в суспільстві, а тільки ті, які мають найбільше значення для суспільства, відповідають його інтересам та історичному етапу його розвитку. Правовий звичай є найбільш давнім джерелом права, він історично і фактично передував закону. Він зберіг значення у середньовіччя, не втратив популярності у сучасних правових системах традиційно-общинного типу.
5.Правова доктрина - акт-документ, що містить концептуально оформлені правові ідеї, принципи, які розроблені вченими з метою удосконалення законодавства, усвідомлені суспільством і визнані державою як обов"язкові.
Правова доктрина є джерелом права не в усіх країнах, хоча значення наукових праць юристів для формування моделі правоввого регулювання визнається законодавцями багатьох країн. В наші дні роль доктрини важлива для правотворчості: вона сприяє удосконаленню нормативно- правових актів, створенню нових правових понять і категорій,
Loading...

 
 

Цікаве