WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття правоутворення (пошукова робота) - Реферат

Поняття правоутворення (пошукова робота) - Реферат

місцем, займаємим у системі органів держави (Президент, Кабінет Міністрів, Міністерства, відомства, голови державних адміністрацій на місцях та ін.).
Існують такі форми участі держави у правотворчості:1
- безпосередня правотворчість держави- полягає у розробці і прийнятті нових правових актів. Інші прояви правотворчості
держави ( зміна чи доповнення,відміна, систематизація) мають допоміжне значення для формування системи права.
- санкціонована правотворчість полягає в утвердженні актів, прийнятих організаціями громадського суспільства - недержавними об'єднаннями: громадськими( партіями, профспілками) і комерційними ( акціонерними товариствами і ін.), або з поперднім дозволом їх видання.
- спільна правотворчість(нормативні угоди) заключається на галузевому, професійному і місцевому, теріторіальному рівнях. Наприклад, спільні акти органів держави і недержавних об'єднань.Нормативні угоди між різними суб'єктами права: профспілками, уповноваженими робітниками, представницькими органами, органами виконавчої влади та ін. Нормативні угоди все ширше використовуються в правовій практиці України.
- делегована правотворчість- видання нормативно- правового акту по уповноваженню, що виходить із закону,або по прямому дорученню одного (вищестоящого) органу держави другому (нижчестоящому) при забезпеченні певної системи контролю зі сторони вищестоящого органу за реалізацією делегованих повноважень.
Державні органи можуть делегувати правотворчі повноваження громадським об'єднанням ( наприклад, передати профспілкам функції соціального страхування). При цьому норми, які створюються громадськими об"єднаннями, набувають якості і риси правових норм, які охороняються державою.
Ознаки делегованої правотворчості:1
1.Воно полягає у попередньому дозволі органу держави іншому органу (або організації) видавати нормативно-правові акти по регулюванню відносин , які входять у предмет відання першого.
2.Делегуються тільки окремі повноваження, в результаті чого відбувається тимчасове розширення повноважень органу, якому вони делегуються.
3.Делегування повноважень можливо на визначений час або без вказівки сроків. При делегуванні повноважень на визначений час не вимагається видання правового акту, який відкликає повноваження: вони припиняються автоматично. При делегуванні без вказівки сроків повноваження можуть бути відкликані у будь-який час по рішенню делегуючого органу.
4.Делегувати повноваження може тільки вищестоящий орган нижчестоящому.
5.Повноваження можуть делегувтись органом в межах його компетенції( не може передавати більше повноважень , ніж сам володіє, і не може передавати ті повноваження , якими не володіє).
6.Делегування повноважень відбувається у формі письмового компетенційного акту.
7.Делегуючий орган обов"язково зберігає контроль над здійсненням делегованих повноважень.
Делегування парламентом законодавчих повноважень іншими гілками влади Конституцією України не передбачено.
По функціональному призначенню розрізняють :
- поточну правотворчість зв'язано з первинним правоврегулюванням суспільних відносин, оновленням правових норм і поповненням прогалин.
- правотворчість по систематизації нормативних актів- систематизаційно, головним чином, кодифікаційна правотворчість.
Г) Види правотворчості громадського суспільства.
Існують такі види правотворчості громадського суспільства по суб"єктам:
1.Законотворчість громадського суспільства (народу)- референдум. Це основна конституційно-правова форма прийняття законів громадським суспільством.
2.Підзаконна правотворчість:
а)органів місцевого самоврядування.
б)громадських організацій.
в)комерційних організацій.
г)трудових колективів( колективні договори і угоди).
Визнання безпосередньої правотворчості громадського суспільства (народу) в якості самостійного виду правотворчості є умовним, оскільки референдум (народне голосування)- лише заключний етап правотворчості, на якому відбувається утвердження нормативно- правового акту. Процес його прийняття здійснюється, як правило , в представницькому державному органі. Громадянам на референдумі пропонується сказати : так чи ні. Разом з тим завдяки референдуму громадське суспільство виступає самостійним суб'єктом правотворчості, придає законопроекту силу закону, який по своїй юридичній силі не поступається законам держави. Таким чином у правотворчості виражається державна воля народу. Факт участі громадян у референдумі являється підставою для розгляду останнього в якості особливого демократичного виду правотворчості громадянського суспільства.
Рішення, прийняті всеукраїнським референдумом (конституційним і законодавчим), мають вищу юридичну силу і не потребують будь-якого утвердження. Вони служать правовою базою правотворчості і правопримінюючої діяльності державних органів.
Правотворчість органів місцевого самоврядування примикає до правотворчості державних органів і разом з тим утворює особливий, відмінний від держави, вид правотворчої діяльності. Право створювати і приймати нормативно- правові акти (рішення) надається представницьким органам місцевого самоврядування і посадовим особам муніципальних утворень міста, селища, села. Органи місцевого самоврядування утворюються населенням для вирішення завдань місцевого значення. Їх рішення діють у суворо визначених теріторіальних рамках.
Нормотворчість громадських об'єднань ( організацій) виражається у розробці і прийнятті статутів, в яких визначаються права і обов'язки об'єднання чи організації, порядок їх діяльності, реорганізації і ліквідації. Нормативні акти видаються також їх керівникам. Такі нормативні рішення мають силу оскільки, відповідають діючим нормативно-правовим актам, виданим державою, і приймаються в межах повноважень засновників і керівництва об'єднання. На відміну від правотворчих функцій державних органів, нормотворча діяльність громадських організацій, як правило, виключає самостійне прийняття ними норм права.
Нормотворчість комерційних корпорацій полягає у виданні корпоративних норм, спрямованих на регулювання питань колективу ( як використати отриманий підприємством прибуток, в якому порядку вести розрахунки з контрагентами тощо) і на деталізацію, конкретизацію законодавчих приписів. Нормотворчість корпорації виражається у статутах підприємства, які являються актами установчого характеру, а також у положеннях, правилах, посадових інструкціях.
Нормотворчість трудових колективів(державних і комерційних підприємств, установ, організацій) спрямована на розвиток норм трудового права, які
Loading...

 
 

Цікаве