WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття правоутворення (пошукова робота) - Реферат

Поняття правоутворення (пошукова робота) - Реферат

їх в помному об'ємі для цього рівня роботи неможливо. Тому тут використовується база досліджень досить обмежена - Конституція України; Скакун О.Ф. "Теорія держави та права"; Храпанюк В. Н. "Теория Государства и права" та інші. В цілому вказана тематика потребує глибшого дослідження.
І. ПОНЯТТЯ ПРАВОУТВОРЕННЯ.
Правоутворення- це всі форми і засоби виникнення , розвитку і зміни права , в тому числі і правотворчість.1 Правотворення є соціальним регулюванням- процесом упорядкування поведінки соціальних суб'єктів шляхом надання їм прав на певні дії , накладення обов'язків, встановлення заборон , застосування заохочення та кари. Соціальне регулювання існує з моменту виникнення суспільства практично у всіх сферах його життєдіяльності, здійснюється за допомогою соціальної влади. Розрізняються два види соціального регулювання- державне та недержавне. Державним регулюванням є правотворчість.
Правотворчість - поняття більш вузьке ніж правоутворення, воно - частина правоутворення, його самостійна і вирішальна стадія(віщий рівень). Ініціативу, предложення про необхідність прийняття того чи іншого закону не можна вважати правотворчістю, хоча з ініціативи може початися правотворчість. Обговорення проекту конституції населенням - це не правотворчість,але може привести до неї.
Головною відмінністю правотворчості від правоутворення є те, що творчість права здійснюється державними органами чи їх санкціонуванням, дозволу.
Правоутворення - форма виникнення і буття права в широкому правовому полі: до правотворчості, поряд з ним, у вигляді правотворчості, в процесі реалізації права. Правоутворення відбувається і поза правотворчості держави, в рамках громадянського суспільства - у правосвідомості, конкретних правовідносинах, правомірній поведінці, у правових теоріях, судових прецедентах тощо. Правоутворення живить правотворчість новими правовими ідеями, правилами поведінки, конкретними рішеннями, угодами,які досліджуються, узагальнюються, истематизуються державогю, а потім оформлюються в нормах права, зовні виражених у нормативно-правових актах.
Можна видалити такі рівні правоутворення:2
1. Гносеологічний - відображає процес виникнення і розвитку права у формі правосвідомості.
2. Матеріальний - виражає формування права у вигляді конкретних правовідносин, правомірної поведінки.
3. Інституціальний- відображає існування права як системи правових норм.
Інституціальний рівень правоутворення являється рівнем правотворчості.
Розглянемо перші два рівні правоутворення.
А) Правосвідомість.
Існують різні форми суспільної свідомості, через які люди пізнають оточуючий світ. Це політична,моральна, національна, естетична, релігійна свідомість. До форм суспільної свідомості відноситься і правосвідомість.
Правосвідомість - це форма суспільної свідомості, щовбирає поняття, умови, емоції з приводу чинного або бажаного права, а також діяльності, пов'язаної з правом .1
Особливістю правосвідомості як специфічної форми суспільної свідомості полягає у слідуючому:
1.У правосвідомості відображаються лише ті явища,які складають правову сторону життя суспільства. Вона охоплює процес створення правових норм, реалізацію їх вимог в суспільному житті.
2.Особливості правосвідомості виражається також в способі відображення явищ суспільного життя. Усвідомлення правових явищ життя суспільства здійснюється через спеціальні юридичні поняття і категорії, такі, наприклад, як правомірність, неправомірність, правовідношення, юридична відповідальність, законність.
Ключовим пунктом правосвідомості є усвідомлення людьми цінностей природного права, прав і свобод людини і оцінка діючого права з точки зору
його відповідності загальнолюдським цінностям. Правосвідомість не тільки виражає відношення індивіду до правової дійсності, але й спрямовує його на певні зміни у правовому середовищі, прогнозує і модулює їх.
У структурному відношенні правосвідомість складається з таких елементів:
1.правова ідеологія.
2.правова психологія.
3.правова поведінка.1
Правова ідеологія - система правових принципів, ідей, теорій, концепції, які відображають теоретичне (наукове) осмислення правової дійсності,усвідомлене проникнення в сутність правових явищ. Це консцептуально оформлена, логйчно систематизована, теоретично і науково осмислена правосвідомість. Ведучим елементом правової ідеології є інтелект. Сучасна правова ідеологія засновується на системі теорії, ідей та принципів: теорія соціальної правової держави, принцип поділу влад, теорія народног суверенітету, визнання приорітету загальнолюдських цінностей над класовими, принцип верховенства прав тощо.
Правова психологія- сукупність почуттів і емоцій, що виражають відношення індивіда,групи, суспільства до права, правових явищ. Це неусвідомлене, або не до кінця продумане відношення до права, правовим явищам. Це правосвідомість, яка виходить від побутової практики, в процесі зіткнення з конкретними юридичними ситуаціями, а тому формується в більшості випадків стихійно, спородично, безсистемно,тобто правова психологія не осмислена теоретично, не впорядкована логічно. В ній ведучим елементом є емоції, а не понятійнй форми відображення правової дійсності.
Правова поведінка - є вольовою стороною правосвідомості , що являє собою процес переводу правових норм в реальну правову поведінку. Вона складається з елементів, що визначають її напрям(характер),- мотивів правової поведінки, правових установок.
Мотиви правової поведінки-всебічне осмислення ситуації, невидимий процес розщеплення свідомості на правомірне і неправомірне. Правові установки- відібражають готовність до певної правової поведінки в результаті оцінки правових явищ, впоивають на всі рсновні функції правосвідомості.
По суб'єктам (носіям) правосвідомості розрізняють:
1.Індивідуальну правосвідомість-сукупність правових поглядів, почуттів, настроїв і переконань конкретного індивіду;
2.Групову правосвідомість - виражає відношення до права, правовим явищам, їх оцінку зі сторони соціальних груп, формативних і неформативних колективів, відібражає їх загальні інтереси і потреби, співвідношення їх з інтересами всього суспільства;
3.Суспільну правосвідомість - виражає відношення до права всього суспільства, відібражає його інтереси.
Суспільна і групова правосвідомості проявляються не інакше як через індивідуальну правосвідомість, і в кожній людині вона проходить через призму особистих інтересів.
По глибині відображення правової дійсності правосвідомість може бути:
1.Побутова, непрофесійна - являє собою життєві, часто поверхневі судження про право людини, яківзаємодіють з правом в повсякденній трудовій, сімейній, суспільній та інших сферах життя. Вона складається, перш
Loading...

 
 

Цікаве