WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття правопорядку та суспільного порядку та їх співвідношення - Курсова робота

Поняття правопорядку та суспільного порядку та їх співвідношення - Курсова робота

правових актів. У правовій державі закон володіє вищою юридичною чинністю. Він виступає головним, основним регулятором суспільних відносин. Ті відносини, що у силу об'єктивних умов повинні знаходитися в сфері правового впливу, регулюються, як правило, законом. Підзаконні акти діють лише в тім випадки, коли які-небудь відносини законодавчо не урегульовані. При цьому вони повинні видаватися в строгій відповідності з законом і на основі закону.
2. Єдність розуміння і застосування законів на всій території їхньої дії. Закони представляють абсолютно однакові вимоги до всіх суб'єктів, що знаходиться в сфері тимчасової і просторової дії. Закони федеративної держави мають однакову силу на території всі державні утворення, що входять до складу федерації. Єдине розуміння сутності і конкретного змісту законів забезпечує законність правозастосувальної діяльності компетентних органів і посадових осіб. Вона відповідає дійсному змісту законів іпроводить у життя закладені в ньому регулятивні функції.
3. Рівна можливість усіх громадян користатися захистом закону і їхній рівний обов'язок випливати їх розпорядженням (рівність усіх перед законом і судом). Інший ефективний режим законності в суспільстві можливий тільки в умовах рівності всіх людей перед законом і судом. З одного боку, суб'єкти права повинні в повному обсязі виконувати покладені на них обов'язку, підкорятися вимогам закону. З іншого боку, держава повинна створювати всі необхідні умови для здійснення їхніх законних прав і інтересів.
4. Здійснення прав і воль людиною не повинне порушувати права і волі інших осіб. В умовах правової державності ця вимога має принципове значення, оскільки воля однієї людини не може бути реалізована на шкоду волі іншого. Закон не допускає обмеження прав одних за рахунок прав інших громадян держави.
5. Неприпустимість протиставлення законності і доцільності. Чому не можна протиставляти законність і доцільність? Насамперед, тому, що правові закони самі володіють вищою суспільною доцільністю. У них максимально відображаються як суспільні, так і індивідуальні інтереси людей. Доцільність закону не може ігноруватися доцільністю життєвої. Порушуючи вимогу закону, деякі посадові особи і громадяни виправдують свої протиправні дії місцевою й індивідуальною доцільністю. Вони затверджують, що в даних конкретних умовах дотримання закону недоцільно, і підмінюють його суб'єктивними протизаконними діями, з їхнього погляду більш корисними і потрібними для даного випадку.
6. Запобігання й ефективна боротьба з правопорушеннями - важлива вимога законності. Правова держава створює необхідні матеріальні, політичні, соціальні й інші передумови для запобігання і припинення правопорушень. Сприятливі матеріальні умови життя, соціальна захищеність населення, політична стабільність у країні, наявність справедливих правоохоронних законів складають реальну основу режиму законності.
Безпосередній захист інтересів суб'єктів права, будь-якого громадянина, що проживає на території держави, здійснюється спеціальними правоохоронними органами: судом, прокуратурою, арбітражем, міліцією. Забезпечуючи законне функціонування суспільних відносин, ці органи в необхідних випадках застосовують до правопорушників різні примусові заходи.
Рішення конституційного суду є остаточними, опротестуванню й оскарженню не підлягають.
Я вважаю ці вимоги цілком справедливими і не суперечною Конституцією Республіки України, і, думаю, їхнє виконання здатне забезпечити і законність і правопорядок.
Таким чином, вимоги законності в єдності і взаємодії забезпечують стабільність і гармонійність громадського життя, сприяють розвитку цивільного суспільства відповідно до об'єктивних законів історичного процесу.
Законність являє собою процес здійснення законів. Режим законності означає такий стан громадського життя, при якому учасники правовідносин вільно реалізують приналежні їм юридичні права й обов'язки. Законність є передумова такого порядку в суспільному житті, що відповідає розпорядження правових норм. Іншими словами, у результаті дії законності в суспільстві складається правовий порядок, що є метою правового регулювання суспільних відносин.
ПРАВОПОРЯДОК - ЦЕ СИСТЕМА СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН, ЩО ВСТАНОВЛЮЄТЬСЯ В РЕЗУЛЬТАТІ ТОЧНОГО І ПОВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ВИКОНАННЯ ПРАВОВИХ НОРМ УСІМА СУБ'ЄКТАМИ ПРАВА.
Я вважаю, що правопорядок складає реальну основу сучасного цивілізованого життя суспільства. Якість і ступінь правопорядку громадського життя багато в чому визначає загальне "здоров'я" усього суспільного організму і його індивідів. В умовах стабільного правопорядку ефективно функціонує економіка, досягається гармонія в діях законодавчої, виконавчої і судової влади, активно здійснюється діяльність різних суспільних і часток організацій, реально гарантується вільний розвиток людини, максимально задовольняється його матеріальні і духовні потреби.
У формуванні правового порядку бере участь всі елементи механізму правового регулювання суспільних відносин. Їх причинно - слідчий зв'язок складає основу правового життя суспільства, що і приводить, у кінцевому рахунку, до встановлення правового порядку.
1. Норми права - це нормативна передумова правопорядка, первинна ланка механізму правового регулювання, що моделює "ідеальний" правопорядок.
2. Правовідносини - елемент механізму правового регулювання, що забезпечує перехід від ідеальним, передбачуваним законодавцем правопорядка до встановлення конкретного можливого чи належного поводження учасників суспільних відносин, передбаченого правовими нормами. На цьому етапі до механізму правового регулювання підключається законність, покликана гарантувати можливе і належне поводження суб'єктів правовідносин.
3. Акти реалізації юридичних прав і обов'язків є завершальною передумовою правопорядка. В умовах режиму законності права й обов'язковості учасників правовідносин реально втілюються в їхньому поводженні, досягають своєї мети і, таким чином, переходять у таку систему суспільних відносин, що і утворить правовий порядок. Зміст правопорядка складає правомірне поводження суб'єктів, тобто таке поводження, що урегульоване нормами права і досягло мети правового регулювання.
СТРУКТУРА ПРАВОПОРЯДКА - це єдність і одночасний поділ урегульованої правової системи суспільних відносин відповідно до особливостей їхнього галузевого змісту.
Правопорядок є реалізована система права. Він включає конституційні, адміністративні, фінансові, земельні, сімейні й інші види суспільних відносин, урегульовані з нормами відповідних галузей права. У цьому
Loading...

 
 

Цікаве