WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття помилування, амністії та їх наслідки - Курсова робота

Поняття помилування, амністії та їх наслідки - Курсова робота

України). Справа не закривається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Амністія - це акт лише кримінально - правовий, вона поширюються, стосується всіх сторін кримінальних правовідносин:
1. поширюється на головні і на додаткові покарання, які не були виконані до дня видання акта про амністії, в тому числі штраф, конфіскація майна;
2. не поширюється на покарання вже виконанні - конфісковане майно чи штраф засудженому не повертаються;
3. не поширюється на цивільно - правові відносини - особа, що була звільнена від кримінальної відповідальності чи покарання актом амністії у всіх випадках зобов'язана відшкодувати потерпілому шкоду (збитки) в повному обсязі.
Таким чином Закон України "Про застосування амністії в Україні" розрізняє повну, часткову та умовну амністію.
Як правило, акт амністії видається з приводу знаменних дат і розглядається в нерозривному зв'язку з правовою і політичною ситуацією, виступаючи як прояв гуманізму держави. Умови та інші установи з урахуванням яких застосовується амністія, в кожному конкретному випадку визначаються самим актом амністії. За часів незалежності України акти амністії були такі:
- "Про амністію з нагоди третьої річниці незалежності України" від 18 серпня 1994 р.;
- "Про амністію з нагоди 50-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні" 19 квітня 1995 р.;
- "Про амністію учасників війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах" 10 березня 1994 р.;
- "Про звільнення з місць позбавлення волі деяких категорій засуджених жінок і неповнолітніх" 20 лютого 1996 р.;
- "Про амністію у зв'язку з десятою річницею Чорнобильської катастрофи" 16 квітня 1996 р.;
- "Про амністію з нагоди п'ятої річниці незалежності України" 27 червня 1996 р..
Щодо змісту амністії стосовно звільнення від відбування покарання, то таке може бути повним (повна амністія) або частковим (часткова амністія), коли в акті про амністію йтиметься про скорочення призначеного судом терміну певного виду покарання (наприклад, зменшення суми штрафу). Коли передбачається повне звільнення зазначених у законі осіб від кримінальної відповідальності чи від відбування покарання називається повною амністією, а часткова амністія застосовується при частковому звільненні зазначених у законі осіб від відбування призначеного судом покарання. Щодо часткової амністії, можна розрізняти два види скорочення (зменшення) покарання, а саме: призначеного судом, яке вже частково відбуте засудженим, а також того яке ще не відбувалось засудженим. У випадку, коли особа відбула частину покарання, амністія стосується тієї частини покарання, яка ще залишилась не відбутою. Умовна амністія застосовується у виключних випадках, з метою припинення суспільно небезпечних групових проявів, і поширюється на діяння, вчинені до певної дати після оголошення амністії, за умови обов'язкового виконання до цієї дати вимог, передбачених у законі про амністію.
Особи, на яких поширюється амністія, можуть бути звільнені від відбудування як основного, так і додаткового покарання, призначеного судом (ч. 1 ст. 5 Закону). В указах Президента України про амністію, як правило, містилося застереження, що особи, які підпадають під їх дію, від додаткових мір покарання не звільняються (наприклад ст. 12 Указу від 10 березня 1994 р. " Про амністію учасників війни в Афганістані та воєнних конфліктів в інших зарубіжних країнах", ст. 9 Указу від 20 лютого 1996 р. "Про звільнення з місць позбавлення волі деяких категорій засуджених жінок і неповнолітніх ", ст. 21 Указу від 27 червня 1996 р. "Про амністію з нагоди п'ятої річниці незалежності України").
Важливо зазначити, що закон про амністію не може передбачити заміну одного покарання іншим чи зняття судимості щодо осіб, які звільняються від відбування покарання (іншим чи зняття судимості щодо осіб) це ч. 2 ст. 2 Закону України "Про застосування амністії в Україні". Питання про погашення чи зняття судимості щодо осіб, до яких застосовано, вирішується відповідно до положень Кримінального кодексу України, виходячи з виду і терміну фактично відбутого покарання.
Як правило, застосування акта амністії пов'язується з наявністю таких факторів: терміном призначеного судом покарання, кваліфікацією вчиненого, ознаками, які характеризують особу засудженого, умовами вчинення злочинного діяння. Так, у ст. 1 Закону України "Про амністію" осіб, які брали участь у масових акціях протесту проти несвоєчасних виплат заробітної плати, пенсії, стипендії та інших соціальних виплат зазначено, що такі особи підлягають амністії.
Не допускається застосування амністії:
а) до осіб, яким довічне позбавлення волі в порядку помилування замінене позбавленням волі на певний строк;
б) до осіб, що мають дві і більше судимості за вчинення тяжких злочинів;
в) до осіб, яких засуджено за особливо - небезпечні злочини проти держави, бандитизм, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах;
г) до осіб, яких засуджено за вчинення тяжкого злочину, крім зазначених у пункті "2", і які відбули менше половини призначеного вироком суду основного покарання.
Згідно закону про амністію можуть бути визначені й інші категорії осіб, на яких амністія не поширюється.
Керуючись принципом гуманізму та відповідно до статті 92 Конституції України, положень Кримінального кодексу України і Закону України "Про застосування амністії в Україні" Верховна рада України постановляє: звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за злочини, що не є тяжкими :
" осіб, які на момент вчинення злочину були не повномірними;
" чоловіків і жінок, що мають неповнолітніх дітей або дітей - інвалідів;
" вагітних жінок;
" жінок віком понад 50 років та чоловіків - понад 55 років;
" жінок і чоловіків, що мають батьків віком понад 70 років, а також батьків - інвалідів першої групи, які потребують стороннього догляду, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей;
" ветеранів війни;
" інвалідів І і П груп, а також хворих на туберкульоз активної форми (підгрупи "А" і "Б" першої групи та підгрупа "А" п'ятої групи диспансерного обліку ) та на онкологічні захворювання (друга, третя і четверта клінічні групи);
" учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілих від
Loading...

 
 

Цікаве