WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття помилування, амністії та їх наслідки - Курсова робота

Поняття помилування, амністії та їх наслідки - Курсова робота


Курсова робота
Поняття помилування, амністії та їх наслідки
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………
1. Передумови та причини прийняття амністії в нашому суспільстві.….
2. Умови утримання засуджених. Порівняльний аналіз пенітенціарних систем.…………………………………………………………..................
3. Механізм дії амністії та її застосування в Україні.……………………
4. Особливості та умови здійснення помилування.....................................
Висновок……………………………………………………………………..
Список використаних джерел……………………………………………
4-5
6-7
8-10
11-21
22-28
29
30
Вступ
За останні вісім років кількість осіб, які утримуються в установах кримінально - виконавчої системи, зросла майже вдвічі і станом на 1 січня 2000 року досягла 220 тисяч, 183 тисячі з яких засуджено до позбавлення волі. Серед ув'язнених 11 тисяч жінок, 3,3 тисячі неповнолітніх, понад 6 тисяч інвалідів першої та другої груп, та осіб похилого віку. Тільки за 1999 рік кількість ув'язнених та засуджених збільшилась майже на 12 тисяч осіб, а витрати на утримання однієї особи щомісяця становлять у середньому 105 гривень державних коштів.
Такий приріст кількості засуджених значно загострив проблеми їхнього розміщення, працевлаштування та створення необхідних умов утримання. Вивчення справ цих осіб свідчить, що, як правило, більшість із них вчинили злочини, що не становлять значної суспільної небезпеки. Йде мова про створення, точніше прийняття, законопроекту "Про амністію" підприємців, які засуджені та притягнені до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
В нинішніх умовах розвитку українського суспільства все частіше виникає певна закономірність видання актів амністії. Прийняття акту амністії зумовлює в основному неспроможність держави утримувати велику кількість засуджених. Економічний аспект є чи не головною підставою де прийняття такого кроку намагаючись вирішити проблему видатків пенітенціарної системи. Звичайно такі кроки відповідають принципам людяності, що поширені у багатьох цивілізованих країнах світу, але чи виправдають вони себе в даній ситуації на Україні? Нікому сьогодні не в новину почути те, що потрібно забезпечити цих людей роботою, нормальними умовами життя. Одні можуть впевнено стати на ноги - їх меншість, а інші у пошуках виживання знову повертаються до "справи", якої раніше навчилися і як правило знову попадають за грати. Кожна з амністій - це половинчастий механізм, на території України, який не в змозі дати початкову допомогу в умовах суспільного безробіття, свавілля, низького життєвого рівня, - життя в цілому .
1. Передумови та причини прийняття амністії в нашому суспільстві
Проблема соціальної і психологічної реабілітації людей, що після відбуття покарань і амністій, виходять на волю, для України залишається не лише в зв'язку з останньою амністією, яка поповнить ряди безробітних громадян, а й тому, що до її вирішення слід залучити як суспільні інституції, так і громадські функції. Адже економічна криза і бездіяльність органів влади часто сприяють перетворенню дрібних злодюжок на справжніх рецидивістів. Існують також ряд проблем, з якими доведеться зустрітися на волі: сімейні - відносини між членами сім'ї; родичами - економічними; психологічними, - тобто нерозуміння оточуючих до вас; медичними - різко погіршується здоров'я.
Звичайно, в суспільстві є структури, які зобов'язані допомогти в разі необхідності: служби зайнятості з біржами праці, жіночі консультації, центри психологічної допомоги. Людина, яка вийшла з місць позбавлення волі потребує допомоги спеціалістів, про що свідчать відповідні опитування. Біля 86 відсотків жінок згідні , що такі центри необхідні, та 63 відсотків готові працювати в такому центрі чи співпрацювати з ним.
Таким чином, створення центрів адаптації для осіб, які вийшли з місць позбавлення волі, в яки б вони могли одержати консультації і відповідну допомогу. На сьогоднішній день це надзвичайно актуальна проблема. Причому з такими центрами повинні співпрацювати і звільнені особи. Для створення такого центру в перу чергу необхідно розробити відповідну програму саме силами громадських організацій. Але оскільки у державного апарату не вистачає ресурсів для змін ситуації, очевидно, варто хоча б ініціювати такі зміни.
Хоч би яким тяжким був злочин, що приводить людину спочатку
на лаву підсудних, а потім і за колючий дріт, життя триває.
І хочеться вірити, що більшість засуджених каються через вчинене і намагаються повернутись на волю нормальними людьми, розпочати нове життя. Та чи готове суспільство до того, щоб прийняти цих людей, зберігши власну гідність і можливість повірити в себе …
Практика засвідчує, що в рамках дійсності це не так просто з різних причин. По - перше, тому, що людина, яка вийшла на волю після відбування покарань, виявляється ізгоєм. Тавро "зека" на все життя - і ніякої допомоги й підтримки від держави. Не маючи ні квартири, ні роботи, ні близьких, які б були готові допомогти, він іде на нові злочини, порочне коло замикається. Зло породжує зло .
Людина опиняється за ґратами, де умови перебування і досвід колег остаточно перетворюють її на соціального рецидивіста. Чому? З різних причин. В тому числі і суто матеріальних, побутових. В умовах реформ і економічної кризи установи по виконанню покарань втратили звичні господарські зв'язки, випали із системи централізованої економіки. Пенітенціарна система нині не може себе утримувати і потребує суттєвих дотацій .
А як сьогодні з тими дотаціями, знають всі. Тому засуджені, які сидять без роботи і зарплати, опиняються в становищі відторгнутих, приречених на напівголодне існування і хвороби. Особливо, якщо залишилася без рідних, здатних хоч якось підтримувати.
Часто їжа не дотягує до норми. На продукти харчування адміністрація не виділяє достатніх коштів. А заробити собі на продукти харчування засуджені не спроможні. Тільки менше половини з ув'язнених працюють. Заробітки - до півтори гривні за добу (зміну), а дотації немає. Два роки тому Кабінет Міністрів України видав постанову, в якій передбачено заходи щодо залучення відбуваючи покарання до праці. Підприємства не дуже поспішають розміщати замовлення спеціальнихустанов, пояснюючи це відсутністю коштів, не першочерговістю цих робіт тощо. Результат
Loading...

 
 

Цікаве