WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття, підстави, види звільнення від кримінальної відповідальноті - Курсова робота

Поняття, підстави, види звільнення від кримінальної відповідальноті - Курсова робота

немаловажне практичне значення. Всі обставини, характеризуючі особистість винного як підставу звільнення від кримінальної відповідальності можна поділити на 3 групи:
- обставини, які характеризують особистість злочинця до скоєння злочину ;
- обставини, які характеризують особистість злочинця в момент скоєння злочину;
- обставини, які характеризують особистість злочинця після скоєння злочину.
Серед обставин першої групи закон надає першочергове значення наявності чи відсутності судимості, або факту повторного скоєння злочину. Майже всі види звільнення від кримінальної відповідальності виключаються при повторному скоєнні злочину.
Серед другої групиобставин, найбільше значення має характер і тягар скоєнного злочину.
Так, ступінь суспільної небезпеки особи буде меншим, якщо злочин скоєно по необережності чи якщо виконавцем злочину є неповнолітній.
Останню групу обставин складають поведінка і дії винного після скоєння злочину.
Так, для передачи на поруки закон вимагає, щоб винний чистосердечно покаявся (ст. 51 КК України)
Види звільнення від кримінальної відповідальності:
- відпадання суспільної небезпеки діяння, яке має ознаки злочину чи скоївшого його особи внаслідок зміни обстановки (ч.1 ст. 50 КК України);
- звільнення від кримінальної відповідальності з притягненням особи до адміністративної відповідальності;
- передача матеріалів справи на розгляд товариського суду (ч.3 ст. 51 КК України);
- передача винного на поруки суспільній організації чи трудовому колективу (ч.4 ст. 51 КК України);
- передача матеріалів справи на розгляд комісії у справах неповнолітніх;
- застосуваняя судом до осіб, скоївших злочин у віці до 18 років, примусових мір виховного характеру (ч.3 ст. 10 КК України);
- давність притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 48 КК України);
- амністія і помилування (Конституція України ст. 108);
- спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при скоєнні окремих категорій злочинів (ч.2 ст. 56, ч.3 ст. 57, ч.3 ст.170, ч.2 ст. 222, ст.229 10).
Всі види звільнення від кримінальної відповідальності, за винятком передачи винного на поруки є безумовними. При передачи ж на поруки до особи висувається ряд вимог, невиконання яких млже обумовити притягнення його до кримінальної відповідальності.
Будь-який з видів звільнення від кримінальної відповідальності може застосовуватись лише при наявності в скоєнному складу злочину як єдиної підстави кримінальної відповідальності.
Особа, звільнена від кримінальної відповідальності не рахується судимою.
ГЛАВА 2
Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок відпадання суспільної небезпеки діяння чи особи винної у його скоєнні.
Закон (ч.1 ст. 50 КК) передбачає 2 підстави можливого звільнення від кримінальної відповідальності: відпадання суспільної небезпеки діяння, яке містить ознаки злочину чи скоївшого його особи внаслідок зміни обстановки. Таке звільнення від кримінальної відповідальності є безумовне, тобто не пов'язане з будь-якими умовами наступної поведінки звільненого.
Для звільнення від кримінальної відповідальності особи в ряді випадків є достатнім зміна конкретної обстановки в масштабах населеного пункту, підприємства, установи, учбового закладу чи навіть сім'ї.
Зміна обстановки може, наприклад, виявитись у призиві винного до армії, вступу його на роботу чи учбовий заклад, повернення підлітка, який втік з дому, до сім'ї і т. д.
У такому випадку особа може перестати бути суспільно небезпечною так як попадає в умови, в яких з'являється можливість ефективного впливу на нього.
Зміна обстановки може призвести і до відпадання суспільної небезпечності діяння.
Одна з найчастіших помилок,, які допускають слідчі і судді в застосуванні даного виду звільнення - відсутність після скоєння злочину будь-якої зміни обстановки. При цьому дуже популярні посилки на "недоцільність притягнення до кримінальної відповідальності".
Як відомо, такої підстави звільнення як "недоцільність", не знає ні кримінальне, ні кримінально-процесуальне законодавство. Тому припинення справи на такій підставі не відповідає закону.
Іноді "недоцільність" підтверджується посилкою на відшкодування заподіяної шкоди, звільнення винного з роботи та інші подібні обставини, які, однак, також не свідчать про наявність підстав, передбачених в законі, - про зміну обстановки.
По цим підставам була, наприклад, припинена кримінальна справа на старшого прораба Андреєва, привласнившого 487 карбованцев. Посилаючись на "недоцільність", слідчий РВВС в постанові не навів будь-яких фактів, які б свідчили про зміну обстановки після скоєння злочину Андрєевим. Чи такий приклад: помічник прокурора одного з районів Києва знайшов "недоцільним" притягувати до кримінальної відповідальності директора і агронома Плодовочторгу на тій підставі, що "злочин ці особи скоїли вперше", ця обставина також не підтверджує зміну обстановки після скоєння злочину. Дану підставу звільнення від кримінальної відповідальності не слід путати з явкою з повинною, чистосердечним покаянням і т.п. обставинами, які грають лише роль пом'якшуючих відповідальність.
В заключення хотілось би зупинитись на проблемному питанні даного виду звільнення від кримінальної відповідальності. Зокрема, чи можна вважати діяння, яке містить ознаки злочину, злочином чи це інше, якесь особливе діяння ? Чи потрібно при звільненні від кримінальної відповідальності особи, здійснившої це діяння, признавати винним у злочині? І ще одне питання: чи потрібно враховувати ці діяння в слідчій статистиці і фіксувати їх як злочини?
Я притримуюсь точки зору професора Анашкіна Г.З., Філімонова В. та інших вчених, які вважають, що діяння, яке містить ознаки злочину, є злочином, не являючим великої суспільної небезпеки. Такої ж думки притримується практика правоохоронних органів.
Г.Крігер, Н.Кузнецова вважають, що в даному випадку мова йде про особу, яка здійснила кримінально-правовий проступок .[9]
І. Ной та М.Строгович вважають, що в кримінальному праві крім поняття злочинця, тобто особи, яка скоїла злочин, з'явилось ще нове поняття - особа, яка здійснила діяння, яке містить ознаки злочину.[10]
На мій погляд, трактовка вказанного діяння як адміністративного чи іншого правопорушення чи проступку, яке не є злочином, не відповідає принципам кримінального права і діючому законодавству.
Глава 3.
Звільнення від кримінальної відповідальності з притягненням особи до адміністративної відповідальності, передачею матеріалів справи на розгляд товариського суду чи передачею на поруки.
У відповідності до діючого законодавства, до особи, яка скоїла діяння, яке містить ознаки злочину, але не являє великої суспільної небезпеки, можуть бути застосовані заходи
Loading...

 
 

Цікаве