WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття об’єкта злочину. Проблеми його визначення - Курсова робота

Поняття об’єкта злочину. Проблеми його визначення - Курсова робота

наприклад, здоров'я при розбої, життя або здоров'я при терористичному акті, майнові відносини при диверсії і т.п. Характерно, що додатковий об'єкт в інших випадках є самостійним об'єктом і завжди потребує кримінально-правової охорони.
2.3. Факультативний об'єкт злочину.
Факультативним об'єктом злочину признаються ті суспільні відносини, що даним злочином в одних випадках змінюються, а в інших - ні. Наприклад, при вчиненні хуліганства іноді заподіюється шкода і здоров'ю особистості, і майновим відносинам, а нерідко хуліганство не змінює цих суспільних відносин. Те ж можна сказати про життя або здоров'я при навмисному знищенні або ушкодженні майна й інших злочинах. Іншимисловами, факультативним є додатковий об'єкт, що не завжди піддається злочинній зміні.
Оскільки кваліфікація діянь провадиться тільки по основному об'єкті, то практично важливо з усіх об'єктів, яким даний злочин заподіює шкода, виділити основний. Без цього неможливо домогтися правильної кваліфікації діяння. Саме цим пояснюються помилки, що зустрічаються на практиці і кваліфікації, наприклад, хуліганства і злочинів проти особистості.
Виділення факультативного об'єкта необхідно тому, що він не є обов'язковою ознакою складу злочину і не завжди зазначений в ознаках, що кваліфікують. Проте очевидно, що заподіяння шкоди, крім основного об'єкта, ще і факультативному значно підвищує суспільну небезпеку діяння. Ця обставина повинна враховуватися судом при призначенні виду і розміру покарання.
Оскільки факультативний об'єкт не є обов'язковою ознакою складу злочину і не завжди впливає на кваліфікацію діяння, варто було б, на нашу думку, цей об'єкт завжди виділяти в якості одного з ознак складу злочину.
Розглянуті нами два види класифікації об'єктів злочину не вичерпують усіх можливих її видів. Подальше вивчення цієї важливої проблеми може виявити необхідність і підставу для різноманітних інших видів класифікації об'єктів. Можу запропонувати класифікацію об'єктів по ступені їхньої важливості, соціальної цінності.
Види об'єктів у нормотворчій і правозастосовчій діяльності мають різноманітне практичне значення. Для нормотворчості мають значення тільки загальний, родовий і видовий об'єкти:
а) загальний - для визначення загального поняття злочину;
б) родовий- для зразкового переліку основних об'єктів посягання і виділення глав Особливої частини;
в) видовий - для конструювання статей і окремих норм.
У правозастосовчій діяльності, навпроти, основне значення набуває безпосередній об'єкт, тому що робітникам органів правосуддя припадає мати справу з конкретним порушенням соціальних можливостей або станів конкретних суб'єктів.
Практика застосування кримінального закону і кваліфікація злочинів - це, головним чином, діяльність із приводу конкретних розкрадань, вбивств конкретних осіб, інших конкретних діянь, а не розкрадань, вбивств взагалі. Тому на практиці здебільшого мова йде про безпосередній об'єкт (крадіжка на заводі "Арсенал", заподіяння шкоди здоров'ю г-на Петрова і т.д.), тобто про ті конкретні суспільні відносини, що уже порушені, змінені злочином.
По даній ознаці і варто розрізняти об'єкт кримінально-правової охорони - ті суспільні відносини, що поставлені під охорону кримінального закону, але котрі ще не піддавалися злочинній зміні, і безпосередній об'єкт злочину - це ті суспільні відносини, що уже порушені вчиненим злочином.
РОЗДІЛ 3. ПРЕДМЕТ ЗЛОЧИНУ.
Предмет злочину потрібно відрізняти від об'єкта злочину. Ще разом відзначу, що об'єкт - це суспільні відносини, що охороняються законом. Предметом же злочину є будь-які речі матеріального світу, через котрий або в зв'язку з чим відбувається злочин.
Наприклад, при крадіжці особистого майна об'єктом є право власності громадянина, що охороняється законом, а предметом - безпосередньо майно (речі), що були таємно вилучені в потерпілого.
Або, наприклад, при контрабанді (ст. 70 КК) винний замахується на суспільні відносини, що відбуваються в галузі зовнішньої торгівлі України. Цей злочин відбувається шляхом незаконного перевезення через кордон держави товарів, валюти, цінностей, зброї, боєприпасів, наркотиків і інших предметів. Товари, що перевозяться, є предметами злочину.
Правильне встановлення, визначення предмета злочину необхідно для правильної кваліфікації і визначення покарання. Наприклад, ст. 222 КК визначає як злочин незаконне носіння, збереження, придбання, виготовлення і реалізація зброї. Кваліфікація названих злочинних дій і їхнє покарання залежать від того, що є предметом злочину. Коли предметом злочину виступає вогнепальна зброя, то дія кваліфікується по ч. 1 ст. 222 КК, що передбачає покарання до 7 років позбавлення волі. Якщо ж предмет злочину - холодна зброя, то злочин кваліфікується по ч. 3 ст. 222 КК, що передбачає покарання до 5 років позбавлення волі, виправні роботи на термін до 2-х років.
Предмет злочину необхідно відрізняти від знаряддя злочину. Знаряддя або засоби злочину - це ті предмети, що використовуються злочинцем при вчиненні злочину. Так при вбивстві можуть бути використані такі знаряддя злочину, як зброя, отрута і т.д. і т.п., при квартирній крадіжці - відмичка, ключі, брухт.
Предметом злочину не можна називати людину. Особа, якій злочином завдається моральний, фізичний або майновий збиток, визнається потерпілим (ст. 53 КПК).
ВИСНОВОК
Підопічним кримінального права є об'єкт злочину, а як я вже сказав це суспільні відносини, що складаються в Україні. І правильне визначення об'єкта злочину має дуже велике значення для кваліфікації злочину і винесення вироку, що відповідав би вчиненому діянню.
Тому що в Україні ще діє Кримінальний кодекс УРСР (із змінами і доповненнями), що змінив тільки назву, і деякі об'єкти зникнули, то необхідно продовжувати законодавчий процес і винести свій Кримінальний кодекс, що по всіх параметрах відповідав би сучасному суспільству.
Нікому не секрет, що у Верховній Раді вже є проект Кримінального кодексу, але як мені здається, зволікання з його затвердженням відбивається на роботі правоохоронних органів. Потрібно йти в ногу із часом.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Кримінальний кодекс України. - К., 1992. - Ст. 1,3,7.
2. Уголовное право УССР. Общая часть. - Киев, 1984. - С.74 - 80.
3. Уголовное право Украинской ССР на современном єтапе. Часть Общая. - Киев, 1985. - С. 55 - 105.
4. Радянське кримінальне право. Завдання для практичних і семінарських занять. - К., 1991. - С. 21-24.
5. Кримінальне право України. Посібник для курсантів та студентів юридичних учбових закладів. - К., 1995. - С. 43-48.
6. Коржанський Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. - М., 1980. - 248 с.
7. Таций В.Я. Объект и предмет преступления по советскому уголовному праву. - Харьков, 1982. - 101с.
Loading...

 
 

Цікаве