WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

місці або в інший час складу злочину не утворює.
Засоби скоєння злочину - це предмети матеріального світу, які застосовуються злочинцем при скоєні діяння. Вони поділяються на знаряддя та інші засоби скоєння злочину. Знаряддя - це предмети, використовуючи які особа здійснює фізичний вплив на матеріальні об`єкти ( це зброя - вогнепальна та холодна, інструменти, транспортні засоби, технічне обладнання і т. д. ). До інших засобів скоєння злочину можуть бути віднесені підроблені документи, формена одежа і т . і.
Засоби скоєння злочину слід відрізняти від предмета злочину, під якими розуміють предмети матеріального світуза для яких скоюється злочин. Предмет, як відомо, невід`ємно пов`язаний з об`єктом злочину, завжди перебуває в статистичному становищі. Засоби ж знаходяться в динамічному стані, вони забезпечують скоєння посягання на об`єкт кримінально - правової охорони, в тому числі і для впливу на предмет злочину.
Засоби скоєння злочину в одних випадках значно полегшує скоєння злочину, в інших - без них взагалі це було б неможливим. Засоби є обов`язковою ознакою складу злочину, коли вони безпосередньо вказані в диспозиції статті Особливої частини КК або виходять з її змісту. Наприклад, зброя є обов'язковою ознакою бандитизму ( ст. 69 КК ).
Обстановка вчинення злочину сукупність тих обставин, умов, при наявності яких злочин був вчинений.
Кримінально - правове значення має лише та обстановка, яка вказана в диспозиції кримінально - правової норми. Наприклад, вчинення злочину з використанням умов громадського лиха ( п. 9 ст. 41 КК ), залишення частини або місця служби в бойовій обстановці ( ст. 242 КК ).
Спосіб, місце, час, знаряддя і обстановка вчинення злочину як його об`єктивні ознаки мають особливе значення. Незалежно від того, чи є ці ознаки обов`язковими для певного злочину, чи лише факультативними, вони повинні бути ретельно досліджені в кожній кримінальній справі. Без цього розслідування уголовної справи буде неповним і всебічним, оскільки спосіб, місце, час, знаряддя та обстановка вчинення злочину - важливі обставини будь - якого злочину. Вони істотно впливають на всі інші ознаки злочину, дають можливість з`ясувати і визначити:
1) його суспільну небезпечність;
2) винність;
3) мотиви вчинення злочину;
4) мету його вчинення та багатьох інших ознак.
Місце, час, знаряддя, наприклад, вбивства не позначені в статтях 93 і 94 КК. Але їх значення для кваліфікації цього злочину можуть бути вирішальними, наприклад, для встановлення вини ( навмисно чи необережно діяла винна особа) ,для відмежування замаху на вбивство від заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень. А значить і для призначення міри покарання.
Висновок.
В ході цієї курсової роботи ми з'ясували поняття, ознаки, зміст об`єктивної сторони складу злочину.
Об`єктивна сторона складу злочину - це сукупність непередбачених кримінальним законом ознак, які характеризують зовнішній контроль суспільно небезпечної дії, що посягає на об`єкти кримінально - правової охорони, а також об`єктивні умови цього посягання.
Дослідили та дали визначення ознакам об`єктивної сторони складу злочину, з яких вона складається. Перша ознака об`єктивної сторони складу злочину це діяння, що складається з дії та бездії.
Дія у кримінально правовому розумінні - це активний, вольовий, свідомий акт зовнішньої поведінки суб`єкта, який відображається у скоєнні суспільно небезпечного посягання визначеного кримінальним законом.
Бездія у кримінально - правовому розумінні - це суспільно небезпечна пасивна поведінка особи, тобто невиконання дій, які особа повинна була і могла вчинити, чи не попередила настання суспільно небезпечних наслідків, які була зобовязана і могла попередити.
Поняття "діяння" визначається сукупністю ознак: діяння повинно бути суспільно небезпечним і протиправним, конкретним, усвідомленим, вольовим актом поведінки людини.
Друга ознака - це суспільно небезпечні наслідки.
Суспільно небезпечні наслідки - це шкода, яка спричинюється злочинним діянням суспільними відносинами, що охороняються кримінальним законом, або як реальну загрозу спричинення такої шкоди. Також тут ми розглянули види суспільно небезпечних наслідків, та ознайомились з засобами їх опису. І з`ясували, що наслідки, тобто шкода, спричиненні злочинним діянням, їх характер і розмір багато в чому визнають матеріальну ознаку злочину - суспільну небезпеку.
Тому наслідок вступає:
а) одним з найважливіших основ криміналізації діяння;
б) ознакою, на основі якої проводиться розмежування злочинів від інших правопорушень;
в)обставиною, яка враховується судом при призначенні винному покарання в межах санкції відповідної статті КК ( наприклад, в 5 ст. 41 КК тяжкі наслідки названі як обставина, що обтяжує відповідальність. Потім розглянули причинний зв`язок, що з'єднує першу ознаку з другою.
Причинний зв`язок - це об`єктивно існуючий зв`язок між діянням - дією або бездією ( причиною ) - і суспіль небезпечними наслідками ( наслідком ), коли дія або бездія викликає настання суспільно небезпечного наслідку.
З'ясували, що кримінально - правова наука не створює якісно нового поняття причинного зв`язку, а вирішує цю проблему з урахуванням специфіки кримінального права на основі філософських положень.
Розглянули такі розроблені кримінально - правовою наукою концепції, що до проблеми причинного зв`язку : conditio sine qua non, теорію "адекватності причини", теорію необхідного спричинення. Виявили їх переваги та недоліки. Ознайомилися з такими факультативними ознаками як місце, час, обстановку, спосіб, засоби, знаряддя скоєння злочину.
Розглянули випадки коли ці ознаки стають обов`язковими. А також розглянули вплив нездоланної сили, фізичного і психічного примусу на кримінальну відповідальність.
Всі ці ознаки важливі для правильної кваліфікації злочину, розмежування злочинів, а також для відмежування злочинних діянь від незлочинних.
Література.
1. Конституція України.
2. Кримінальний Кодекс України: Науково - практичний коментар, - наукова думка, к.., - 1998.
3. Бюлетень Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992р. №12 "Про судову практику в справах про корисливі злочини проти приватної власності".
4. М. І. Бажанов, В. В. Стамиса, В. Я. Тація. Кримінальне право України, Харків - 1997.
5. Н.В. Чернишова, М. В. Володька, М.А. Хазін. Кримінальне право України К., - 1995.
6. М. Ц. Коржанський. Уголовне право України. Курс лекцій к ., - 1996.
7. Кримінальне право України, Юрінкан І, К., - 1997.
8. Кримінальне право України (Загальна частина). Бажанов М.І., Сташис В.Я. -К.,-Х., 2001.
9. Кримінальне право України: Загальна частина - К., Юрінком Інтер.2001.
10. Матишевський П.С. Кримінальне право України (Загальна частина). -
Юрінком Інтер, 2001.
Loading...

 
 

Цікаве