WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

були заподіяні, вчиненні саме цим діянням, а не іншим. Причиною є лише те діяння, яке створило можливість і умови настання наслідків, яке обумовило їх настання і зробило дійсними, тобто забезпечило їх здійснення і реалізацію.
3. Причинний зв`язок між конкретними діяннями та їх наслідками є там, де ці дії були необхідною умовою їх настання - умова, без якої не може бути таких наслідків. Якщо ж діяння не було необхідною умовою настання певних наслідків, то причинний зв`язокміж ними відсутній. Не кожна умова, що сприяла настанню наслідків, може бути причиною цих наслідків.
Дія чи бездіяльність можуть бути причиною злочинних наслідків лише тоді, коли вони були необхідною умовою цих наслідків, без яких ці наслідки не настали б. Зв`язок між дією та наслідком, будучи завжди об`єктивним, для конкретного діяння може бути необхідним або випадковим. Зв`язок має необхідний характер тоді, коли його наслідки народжуються внутрішнім розвитком дії, її особливостями, коли вони притаманні їй. Необхідні причинні зв`язки є вирішальними. В них викривається головне положення взаємозв`язку, при якому одне явище при певних умовах утворює як свій необхідний наслідок інше явище.
Необхідні, закономірні наслідки якого-небудь явища перш ніж настати проявляються як реально можливі. Перетворення цієї можливості в дійсність може бути необхідними і випадковими одночасно. Наприклад, громадянин М. почав безладно стріляти на платформі залізничної станції, де було чимало людей, і вбив двох потерпілих. Стріляниною в такому місці громадянин м створив реальну можливість загибелі людей. Заподіяння смерті в таких умовах було необхідним наслідком, а те, що при цьому були вбиті громадяни М. і С. - було випадковим, бо могли бути вбитими й інші особи. Необхідний причинний зв`язок між діями і наслідками утворюється лише три реальної можливості настання наслідків в дійсність. Тільки такий причинний зв`язок визнається в кримінальному праві ознакою об`єктивної сторони злочину.
Якщо дії особи не утворювали реальної можливості настання наслідків в дійсність. Тільки такий причинний зв`язок визнається в кримінальному праві ознакою об'єктивної сторони злочину. Якщо дії особи не утворювали реальної можливості настання злочинних наслідків, то вони не можуть бути визнанні причиною цих наслідків. Для такої дії такі наслідки є випадковими. Наслідки випадкового зв`язку не є результатом внутрішнього розвитку цього процесу. Вони є результатом інших причин і обставин.
Випадкові наслідки не виникають з необхідністю із певного явища, оскільки в ньому немає необхідних умов для його настання. Вони виникають під впливом інших причин ( бо без причин ніщо не настає, все має свою причину ).
Випадкові наслідки, як правило, виникають при зіткненні кількох причин, а тому вони завжди є наслідками інших причин. Випадкове явище не поєднане з суттю, воно не має в них свого підґрунтя, хоча в деякій мірі залежне від нього. Деякі криміналісти вважають, що відповідальність повинні тягти і ті наслідки які були випадковими ( А.А. Трайнін, В.М. Кудрявцев, Т. В. Церетелі ), але зміст необхідних і відповідних наслідків та їх юридична оцінка не дають підстави для такого висновку і тому його відхиляють.
Оскільки випадкові наслідки не мають в деяких ( бездіяльності ) винної особи свого підґрунтя, не порушуються ними із закономірною необхідністю, а утворюються впливом інших причин, то вони не можуть бути підставою уголовної відповідальності. Саме в таких випадках в діях особи немає складу злочину за відсутністю причинного зв`язку між діяннями і наслідками, які настали.
Причинний зв'язок є обов`язковою ознакою об`єктивної злочинів не тільки таких, що вчинюються дією, але й таких, що вчинюються бездіяльністю. Бездія може бути не лише умовною, а й причиною певних наслідків.
Кримінально - правовою наукою розроблено різні концепції щодо проблеми причинного зв`язку. Зокрема, до основних таких концепцій можна віднести три теорії:
1) "condito sine qua non"
2) адекватності причини;
3) необхідного спричинення.
"Сondito sine qua non" у перекладі з латинської означає " умова, без якої немає". Суть цієї теорії полягає в тому, що то чи інший факт, без якого не було б наслідку, є необхідною умовою злочинного результату і тому - підставою для висновку про наявність причинного зв`язку. За такою логічної конструкцією до зазначених факторів можуть бути віднесені і необхідні причини, випадкові, і навіть умови, за яких відбувається діяння. Ця теорія приваблює відносно простою схемою вирішення проблеми причинного зв`язку і має чимало прибічників серед науковців України і зарубіжних вчених. Але суттєвим її недоліком є те, що вона надто розширює коло юридично значених факторів, які зумовлюють настання наслідків. Спроби вчених звузити коло цих факторів за допомогою допоміжних критеріїв ( ступінь або безпосередність спричинення тощо ) не можна визнати вдалими через недостатню чіткість цих критеріїв.
Теорія " адекватності причини визнає такими що мають кримінально - правове значення, тільки " типові" причини. Наприклад, легкий удар, завданий людині, мозок якої поранено в минулому частково не прикритий кістками черепа, саме у це вразливе місце. На думку прихильників цієї теорії, не є адекватною причиною. Тому, на їх погляд, у таких ситуаціях причинний зв`язок відсутній, у порівнянні з вищезазначеною ця теорія навпаки надто звужує коло причин, що можуть мати кваліфікуюче значення, ця концепція також неприйнятна, оскільки питання про "типовість" або "нетиповість" причин , по суті, віднесено на розсуд суб`єкта застосування норми, що не виключає можливість схвалення і вирішення цих важливих питань.
Оскільки причинний зв`язок - це об`єктивна категорія, цю проблему треба вирішувати не суб`єктивно, а на підставі вивчення об`єктивних закономірностей. Таких методологічних підходів властивій теорії необхідного спричинення. Квінтесенцією цієї теорії є те що вона надає значення ознаки об`єктивної сторони складу злочину не будь якому причинному зв`язку між явищами, а лише такому, коли наслідок саме необхідний, об`єктивно закономірним, а не випадковим результатом діяння.
В основу злочинної теорії покладено положення матеріалістичної філософії, а саме:
1) під причинним зв`язком слід розуміти такий зв`язок явищ, коли одно з них ( причина ) породжує інше ( наслідок );
2) детермінізм властивий усім природним та соціальним явищам і є, таким чином, універсальною закономірністю;
3) причинний зв`язок явищ - об`єктивна категорія. Одні явища породжуються іншими внаслідок існуючих незалежно від нашої свідомості природних або соціальних закономірностей;
4) характер причинних зв`язків може бути різним - одні явища результат їх необхідного розвитку, інші виникають як випадковий результат збігу кількох закономірностей;
5) для людського пізнання доступне вивчення детермінізму явищ в цілому і виділення із
Loading...

 
 

Цікаве