WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

без допомоги, або настання інших тяжких наслідків ( ч. 2 ст. 111 КК). Подібні злочини отримали в літературі назву "делікти небезпеки". Тут спричинення небезпеки зовсім не означає, що в об`єкті посягання не проходять негативні зміни. При загрозі порушується стан захищеності, безпеки суспільних відносинпоставлених під охорону кримінального закону, порушуються безпечні умови їх функціонування. Ось чому у " деліктах небезпеки" реальність створення такої небезпеки протиправною дією або бездією, тобто загроза спричинення шкоди об`єкту, повинна бути встановлена як факт об`єктивної дійсності.
Отже, суспільно небезпечні наслідки можна встановити як шкоду, яка спричинюється злочинним діянням суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, або як реальну загрозу спричинення такої шкоди.
Наслідки злочинів різноманітні, вони можуть мати місце в різних сферах: економіки, виробництва, права людини екології та т. ін. Всі їх можна поділити на дві великі групи: наслідки матеріального характеру і наслідки нематеріального характеру.
До матеріальних наслідків відносяться майнова шкода, наприклад, в злочинах проти власності, а також шкода, яка наносить особистий характер, наприклад, смерть людини при вбивстві, тілесні пошкодження ( ст. ст. 10 - 106 КК ).
Нематеріальні наслідки являють собою такі негативні зміни в об`єкті посягання, які спорідненні з порушенням тих чи інших інтересів учасників суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом, і , як правило, не пов`язані з фізичним впливом на людину як на суб`єкта суспільних відносин або впливом на матеріальні речі зовнішнього світу, з приводу яких існують суспільні відносини. Тут можна виділити шкода політична ( злочин проти держави ), організаційна ( посадові злочини ), соціальна ( злочини проти трудових та політичних прав громадян ).
За своїм змістом злочинні наслідки часом мають явно матеріальний характер : смерть, тілесні ушкодження, втрата майна, знищення майна. Злочинний результат може мати й нематеріальний характер : порушення політичних, трудових прав, приниження честі й гідності, порушення громадського порядку, нормальної діяльності органів управління незаконний арешт. Хоча в цих випадках законодавець не говорить про наслідки, вони неминучі, вони домислюються.
Законодавець користується різноманітними заходами опису злочинних наслідків. Так ,при крадіжці індивідуального майна шкода спричиняється індивідуальній власності громадян ( ст. 140 КК ). Тут вказується єдиний наслідок, що має кримінально правове значення. В інших випадках в законі вказується два і більше можливих ( альтернативних наслідків, що виступають обов`язковою ознакою складу злочину. Так, складі руйнування або пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів ( ст. 78 КК ) в альтернативі вказані такі наслідки, як аварія, поїзду, судна або порушення нормальної роботи транспорту і сполучення.
В деяких складах злочинів містяться вказівки на конкретні наслідки, наприклад, смерть потерпілого при вбивстві ( ст. 94 КК ), тілесні пошкодження, передбаченні ст. ст. 101 - 106 КК. В інших статтях КК не дається чіткий опис наслідків ( " тяжкі наслідки", "особливо тяжкі наслідки" та т. ін ). Отже, тут в законі застосовуються оціночні терміни та поняття, пояснення об`єму змісту і сенсу яких потребує уточнення і конкретизації по конкретній справі.
Настання вказаних в законі наслідків в одних випадків є необхідною ознакою основного ( простого ) складу закінченого злочину, в інших суспільно небезпечні наслідки відіграють роль кваліфікуючої обставини, яка обтяжує відповідальність. Деякі норми КК пов'язуються злочинність діяння з обов`язковим настанням певних суспільно небезпечних наслідків. Так, зловживання владою або службовою посадою тягне кримінальну відповідальність, якщо воно спричинило істотну шкоду державним, або суспільним інтересам або охоронюваним законом правом і інтересам фізичних або юридичних осіб ( ч. 1 ст. 165 КК ). Інші норми пов'язують караність діяння як з фактичним настанням суспільно небезпечних наслідків, так і з можливістю їх настання. Так пошкодження об`єктів магістральних нафтогазо - і нафтопродуктів тягне кримінальну відповідальність, якщо це діяння призвело чи могло призвести до порушення нормальної роботи вказаних трубопроводів ( ст. 78 КК ).
Суспільно небезпечні наслідки мають важливе значення для конструювання об`єктивної сторони складу злочину. В одних випадках наслідки включаються в диспозицію статті Особливої частини КК як обов`язкова ознака складу злочину, в інших - не вказується. В залежності від цього всі злочини поділяються на дві групи : злочини з матеріальним складом ( матеріальні злочини ) і злочини з формальним складом ( формальні злочини ).
Матеріальними вважаються склади, в яких суспільно небезпечні наслідки передбачаються як необхідна ознака закінченого злочину. До них належать склади крадіжки, пограбування, вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, зловживання владою чи службовим становищем. Так вбивство вважається закінченим злочином, коли настала смерть потерпілого, крадіжка - з моменту заволодіння чужим майном з метою використання його у своїх цілях.
Формальними вважаються ті склади, де сам факт скоєння суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом, утворює закінчений злочин. Настання суспільно небезпечних наслідків є необов'язковою, а факультативною ознакою цих складів злочину. Наприклад, шпигунство, бандитизм, одержання хабара образа порушення таємниці голосування тощо. Деякі склади злочинів сформульовані в законі таким чином, що наслідок діяння зазначено як альтернативну ознаку. Так, посягання на життя судді, працівника правоохоронного органу у зв'язку з виконанням ними службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку або військово службовця у зв`язку з діяльністю пов'язаною з охороною громадського порядку ( ст. 180 КК ), може бути у формі замаху та умисне вбивство або у формі умисного вбивства зазначених осіб. У обох варіантах злочин буде закінченим. Такі склади злочинів у теорії кримінального права отримали назву формально - матеріальних
Визнання або, навпаки невизнання суспільно небезпечних наслідків як ознаки складу злочину не є свавільним. Це пояснюється слідуючим чином. Наслідки злочинів в одних випадках носить доволі конкретний характер. Ці наслідки можна виміряти, обчислити, точно визначити об`єм і характер шкоди. В інших випадках такий вимір здійснити складно, а в деяких випадках неможливо. У зв`язку з цим законодавець по - різному вирішує питання про визначення чи невизначення наслідків як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу злочину.
Наслідками в злочинах з матеріальним складом, як правило, є шкода матеріального, майнового або особистого або фізичного характеру. До таких злочинів відносяться, наприклад, крадіжка, грабіж, вбивство та т. ін. Ці злочини визнаються
Loading...

 
 

Цікаве