WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

Поняття дії та бездіяльність в кримінальному праві (пошукова робота) - Реферат

суб`єкт не виконує покладених на 6нього обов`язків, маючи можливість їх виконувати. Обов`язок діяти може витікати із підстав:
1. Безпосередньо із закону. Наприклад, кримінальний закон зобов'язує:
а) надати допомогу особі, що перебуває в небезпечному для життя становищі ( ст. 111, 112 КК );
б) подати допомогу хворому ( ст. 113 КК );
в) сплачувати кошти на утримання дітей ( ст. 114 КК );
д) сплатити податки ( ст. 148`` КК );
е) виконати судове рішення ( ст. 176, 183 КК );
ж) донести про злочин ( ст. 187 КК ).
2. з прийнятих на себе обов`язків за угодою чи внаслідок вибраного фаху - наприклад , лікар, як фахівець, зобов'язаний надати медичну допомогу всім, хто в ній має потребу. Невиконання цього обов`язку без поважних причин тягне відповідальність за ст. 113 КК
3. Власної поведінки, якою особа поставила в небезпеку суспільні інтереси, наприклад того, хто заподіяв шкоду та не вдіяв заходів до надання постраждалим допомоги. Кримінальна відповідальність за бездію виключається, якщо суб`єктне міг, не мав можливість діяти.
Наявність реальної можливості діяти конкретним чином полягає у тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і відвернути цим злочинні наслідки. Так, якщо лікар повинен був з'явитись до хворого і надати йому допомогу, але він не міг цього зробити внаслідок повені, він не може нести відповідальність за ст.113 КК.
Отже при оцінці можливостей ( або неможливості ) виконати покладену на особу обов`язки слід враховувати конкретну ситуацію, умови місце і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і об'єктивні можливості цієї особи відносно виконання вимагаємої дії. Злочинна бездія, як і дія може виявлятись в одному акті нездійснення особою конкретної дії, яку вона повинна була і могла здійснити, але може бути і багатоактна, що має місце, наприклад, при посадовій недбалості коли посадова особа неодноразово не виконує покладені на неї обов`язки ( ст. 167 КК ). Злочинна бездіяльність може здійснюватись на протязі визначеного проміжку часу, також при тривалих злочинах, наприклад, при недонесені на протязі тривалого часу про достовірно відомий скоєний злочин ( ст. 187 КК ).
В деяких випадках злочинна бездія може поєднуватись з активними діями, завдяки яким суб`єкт ухиляється від виконання обов`язкових для нього дій, наприклад, ухилення від призову на строкову службу шляхом пред'явлення підроблених документів про стан здоров`я ( ст. 72 КК ), ухилення від сплати податків шляхом пред'явлення неправильних відомостей про об`єкт оподаткування( ст. 148 КК ). В таких випадках має місце змішана бездія - тут активні дії виступають способом здійснення злочинної дії.
Розділ ІІІ. Суспільно небезпечні наслідки.
Найважливіша соціальна властивість злочину - його суспільна небезпека - полягає в тому, що діяння (дія або бездія ) посягає на суспільні відносини, що охороняються кримінальним законом, викликає в них певні негативні зміни (шкода збитки). Механізм порушення об`єкти ( суспільних відносин ) і спричинення йому шкоди може бути різним: в одних випадках негативному, руйнівному впливу підлягає суб`єкт суспільних відносин ( наприклад, при вбивстві - ст. ст. 93 -98, тілесних пошкодженнях ст. ст. 101 -106, наклепі ст. 125 КК), в інших - благо, яке охороняється правом і у зв`язку з яким існують данні відносини ( це насамперед ма йнові злочини - крадіжка, шахрайство) у третіх - руйнується соціальний зв`язок між суб`єктами відносин (ухилення від призову на строкову військову службу - ст. 72, ухилення від сплати аліментів на утримання дітей - ст. 114 КК ) та ін. У всіх випадках об`єкту кримінально - правової охорони наноситься шкода, яка і є наслідком злочину
Будь - який злочин заподіює, чинить суспільно небезпечну шкоду. Злочин, що не чинить шкоди - не злочин. Злочин тому і визначається суспільно небезпечним, протиправним та караним.
Нешкідливий злочин - абсурд, явище неможливе. Таким чином, злочинні наслідки - обов`язкова ознака злочину. Вчинювана злочином шкода може бути:
1) фізичною - вбивство, тілесне ушкодження, проведення аборту;
2) майновою - зменшення майна, заподіяння майнових збитків;
3) моральною - приниження гідності, честі, глум над могилою, над державним прапором;
4) політичною - підривом державної самостійності, незалежності, економічної та політичної системи тощо.
Характерна особливість злочинних наслідків в тому, що вони майже не зустрічаються в чистому вигляді - фізична шкода часто поєднується з майновою шкодою ( наприклад, при розбійному нападі ), а майнова шкода - з моральною ( наприклад, при зґвалтуванні ). Крім того злочином в багатьох випадках заподіюється моральна шкода близьким та рідним потерпілого - вони терплять великі страждання, нервові струси.
Оскільки злочин завжди аморальний ї протидіє державній волі, то він завжди чинить також моральну та політичну шкоду - порушує моральні засади співжиття суспільства, шкодить державному авторитету та управлінню.
Особливість злочинної шкоди в тому, що вона здебільшого не може бути повернена чи відшкодована. Не може бути відшкодованою, наприклад, викрадена чи знищена унікальна рідкісна річ. Відшкодоване грішми не може бути повним рівноцінним.
Фізичну та моральну шкоду взагалі не можна ні повернути ні відшкодувати, наприклад вибиті зуби чи очі, сплюндровано честь, гідність особи статеву волю жінки та інше.
Нічого не змінює в цьому те, що нанесена рана зажила, що з винного були стягнуті кошти на лікування потерпілого чи навіть на утримання його бо ні що не може відшкодувати його страждань, переживань, які йому були заподіяні злочином.
Суспільно небезпечні наслідки, в залежності від характеру і об`єму шкоди, спричиненого діянням об`єкту, можуть бути розподіленні на наслідки у вигляді реальної загрози і на наслідки у вигляді створюваної загрози спричинення шкоди більшість злочинів спричиняють реальну шкоду. Вбивство, крадіжка, грабіж, хуліганство, наклеп своїми наслідками мають конкретну реальну загрозу, яка спричиняється відповідному об`єкту кримінально правової охорони. Разом з тим діюче кримінальне законодавство в деяких випадках встановлює відповідальність за діяння які не спричиняють реальної шкоди конкретному об`єкту, однак становлять його при цьому в небезпеку спричинення шкоди. Так, наприклад, порушення правил безпеки руху та експлуатації транспорту тягне відповідальність за ч . 2 ст. 77 КК, якщо данні дії хоч і не потягли нещасних випадків з людьми , аварій, катастроф, або інших тяжких наслідків ( ч. 1. ст. . 77 КК ), але заздалегідь створювали загрозу настання таких наслідків. Також в ч. 1 ст.11 КК встановлена відповідальність за заздалегідь свідоме залишення без допомоги особу, яка знаходиться в небезпечному для життя становищі, причому тут не потребується настання смерті особи, яку залишили
Loading...

 
 

Цікаве